23 квітня на факультеті історії, педагогіки та психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка відбулася студентсько-викладацька науково-практична конференція на тему: «Чорнобильська трагедія крізь призму ХХІ століття». Захід об’єднав науковців і студентів довкола осмислення однієї з наймасштабніших техногенних катастроф ХХ століття та її сучасних інтерпретацій.
Організатори конференції — кафедра історії України та правознавства й кафедра всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін. Із вступним словом до учасників звернувся доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та правознавства Василь Ільницький, який наголосив на важливості збереження історичної пам’яті про Чорнобильську катастрофу, її впливу на формування державної політики та суспільної свідомості в Україні.
У межах конференції було заслухано низку змістовних доповідей викладачів. Василь Ільницький представив дослідження на тему «Формування засад політики пам’яті в Україні про трагедію на Чорнобильській АЕС (1991–2014)», акцентувавши увагу на еволюції державних підходів до осмислення катастрофи. Світлана Біла проаналізувала «Проблеми Чорнобильської катастрофи у сучасних шкільних підручниках», звернувши увагу на освітній аспект формування історичної пам’яті. Руслана Попп у доповіді «Історіографічні дискусії довкола Чорнобильської катастрофи» висвітлила наукові підходи та суперечності в історичній науці. Галина Гриценко розкрила тему «Чорнобильська катастрофа як каталізатор міжнародного співробітництва у сфері ядерної безпеки», а Оксана Медвідь зосередилася на питанні «Чорнобильська трагедія у національній та європейській культурній пам’яті».
Активну участь у роботі конференції взяли студенти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які представили широкий спектр дослідницьких тем. Микола Мельник проаналізував «Висвітлення Чорнобильської катастрофи на сторінках радянської преси (1986–1991 рр.)», а Олександр Кастріца здійснив порівняльний аналіз катастроф у доповіді «Чорнобиль і Фукусіма: порівняльний аналіз техногенних катастроф у контексті глобальної безпеки». Анжела Пруська дослідила феномен героїзму ліквідаторів, Вікторія Романова — місце Чорнобиля в колективній пам’яті людства.
Екологічний вимір катастрофи розкрила Анастасія Коновал у доповіді про відновлення природних екосистем у Чорнобильському заповіднику. Вікторія Йосипенко звернулася до проблеми збереження пам’яті в кінематографі XXI століття, а Юлія Гірняк — до осмислення Чорнобиля в наративі української діаспори. Яна Баран проаналізувала сучасний стан об’єкта «Укриття» у контексті екологічної безпеки. Богдан Шкільник здійснив джерелознавчий аналіз документів КДБ, а Володимир Кушнір представив сучасні наукові підходи до інтерпретації причин аварії 1986 року.
Після виголошення доповідей відбулося жваве обговорення, під час якого учасники мали змогу обмінятися думками, поставити запитання та окреслити перспективи подальших досліджень. За підсумками конференції було відзначено високий науковий рівень виступів, актуальність порушених проблем і важливість міждисциплінарного підходу до вивчення Чорнобильської трагедії.
