Ми любили математику, біологію, хімію.

Ми читали Котляревського, Шевченка, Лесю Українку, молодого Тичину, Уласа Самчука.

Ми вчили напам’ять Симоненка, Стуса, Ліну.

Ми експериментували – такі собі юні фізики, рахували зірки – замріяні астрономи, мандрували Землею – до безміру натхненні географи.  

Ми грали в футбол, теніс, бігали, стрибали, плавали.

Ми ставали пліч о пліч з Володимиром, Данилом, Мазепою, Довбушем, з легіонами Українських січових стрільців, зі звитяжцями Помаранчевої революції. 

Ми в оригіналі могли прочитати Шекспіра, і Гете, і Віктора Гюґо.

І о диво! Цього всього нас навчили в школі!

Я також буду вчителем. І також зможу навчити когось читати, писати, рахувати, думати, будувати, творити, підносити, запалювати, здобувати, берегти, вірити, любити!

Ми пов’яжемо свою долю з Дрогобичем. Пишатимемося цим містом, як народжений в середині ХV століття Юрій Котермак. Де б доля не закинула цього юнака, а згодом студентського (!) ректора Болонського університету (одного з найславетніших і найдавніших навчальних закладів Європи того часу), ученого-просвітянина, географа, астронома, лікаря, філософа, астролога і мандрівника, він завжди наголошував, що він – Юрій Дрогобич, з Дрогобича Юрій!

Тут вчився сам Франко! Видатний український письменник, прозаїк, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч, мовознавець, той, кого сучасники називали «академією наук» та «університетом» в одній особі.

Сьогодні тебе у Дрогобицькому педагогічному університеті радо зустрінуть факультети фізики, математики, економіки та інформаційних технологій; української та зарубіжної філології; історії, педагогіки та психології; здоров’я людини та природничих наук; початкової освіти та мистецтва!

З усіх професій обирай мистецтво праці учительської, бо сьогодні це найблагородніше для тебе й найпотрібніше для твоєї країни!

З усіх учительських університетів обирай Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка! Тут глибоко й академічно, як було, є й буде в центрі Європи! Тут усе культуроцентрично й національно окреслено, як прийнято в Галичині! Тут затишно й тепло, як вдома! Тут кожен з нас – з Дрогобича! Тут починається твоє майбутнє, тут кожен з нас – Франко!