Вічна пам'ять і шана Героям, які полягли в боях за Україну!

Роман Варениця

Випускник нашого університету. Здобув диплом за спеціальністю … (2002 р.).

Працював учителем математики в селі Смолин на Яворівщині. З перших днів Євромайдану долучився до протестувальників у Києві, був у 1-й сотні Самооборони. Уранці 20 лютого 2014 року Роман з побратимами намагалися відтіснити силовиків з вулиці Інститутської. Із засобів захисту Роман мав лише каску, коли силовики почали стріляти, у нього влучили дві кулі – загинув миттєво.

Роману Варениці присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (посмертно).

У лютому 2015 року на фасаді будівлі Навчально-наукового інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій ДДПУ встановлено меморіальну дошку для вшанування Романа Варениці.

Роман Городовенко

Випускник нашого університету. Здобув диплом за спеціальністю … (2014 р.).

Від початку повномасштабного вторгнення росії Роман став на захист України. Спершу приєднався до місцевої роти охорони Дрогобицького районного територіального центу комплектування та соціальної підтримки, а згодом – старшим солдатом у складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади. Пройшов гарячі точки бойових зіткнень. Брав участь у звільненні Херсону. Під час вивезення поранених з Бахмуту 11 лютого Роман потрапив під ракетний обстріл, внаслідок якого загинув.

У воїна залишилася мати, дружина та двоє малолітніх дітей. Похований на кладовищі у селі Лішні Дрогобицького району, 28 червня 2023 року захиснику України присвоїли звання «Почесний громадянин Дрогобицького району» (посмертно).

СТЕПАН ГРИНЬКІВ

Випускник нашого університету – у 2009 році завершив навчання на факультеті фізичного виховання.
Захищав Україну в лавах ЗСУ. Був важко поранений, виконуючи бойове завдання, проходив лікування. Але, на жаль, серце Степана Гриньківа зупинилося 4 серпня 2024 року. Захиснику було 36 років.
Народився і виріс Степан Гриньків у Дрогобичі. Родина, друзі, побратими Степана пам’ятають його, як доброго, чуйного, справедливого, вірного побратима по зброї, людину з великим серцем та з глибоким почуттям обов’язку. Завжди усміхнений життєрадісний, був душею компанії. Щиро любив свою Батьківщину, тому боронив її від російських окупантів.
Похований Степан Гриньків у с. Городківка , що на Дрогобиччині.

Дем’ян Данилів

Студент нашого університету. Навчався за спеціальністю 014 середня освіта (Історія та правознавство). Не завершив навчання – загинув на війні.

На військовій службі у ЗСУ з 2014 року. Відслуживши строкову службу, підписав контракт і вирушив у зону бойових дій. Старший солдат, командир механізованого відділення 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї бригади.

Загинув 13 вересня 2021 року внаслідок кульового поранення голови під час ворожогообстрілу при виконанні бойового завдання поблизу села Причепилівка на Луганщині.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Ігор Добровольський

Випускник нашого університету. Здобув диплом за спеціальністю Інформатика (2014 р.).

У часі війни – молодший сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади. На фронті з перших днів, воював за Слов’янськ, Луганськи аеропорт.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений-нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (15.3.2015, посмертно), нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно), відзнакою Міністра Оборони України «За воєнську доблесть».

Загинув 16 серпня 2014 року біля села Красне Краснодонського району Луганської області.

Олег Дяків

Випускник нашого університету. Навчався за спеціальністю 014 середня освіта (Історія та правознавство) (2017 р.).

Здобув фах учителя історії та правознавства. Дрогобичанин був мужнім, ініціативним, відповідальним – саме такими словами згадують Олега його одногрупники.

Коли почалось повномасштабне вторгнення Олег Дяків повернувся в Україну з Чехії, де працював. Добровольцем долучився до тероборони ЗСУ. Пройшов необхідний вишкіл та у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади поїхав на передові рубежі. Брав участь у виконанні бойових завдань у Лисичанську, Сєвєродонецьку, Бахмуті, Слов’янську.

Загинув Олег Дяків 19 липня 2022 року поблизу села Спірне на Бахмутському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

МИКОЛА ЖУРАВЧАК

Випускник нашого університету, здобув освіту на історичному факультеті. Згодом вступив на економічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

Закінчив кафедру військового вишколу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Микола володів глибокими знаннями з історії та політології, займався історичною реконструкцією у складі стрийського клубу ГО ЛК «Баннерет», був засновником і активним учасником літературних і історичних клубів, зокрема, «Resistence. Бунт має рацію», організатором численних літературних вечорів. Входив до складу молодіжного театру «Альтер».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації Микола Журавчак добровольцем вступив до Правого сектору, згодом боронив державу у лавах 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Позивний «Лютий».

Із перших днів війни перебував «на нулі» та не пропустив жодного бойового виходу. 27 травня при виконанні військових завдань в Донецькій області Микола отримав важкі поранення, був скерований у шпиталь імені І. Мечнікова в м. Дніпро. Однак від отриманих травм воїн помер.

Серце Героя зупинилося 27 червня 2024 року. Микола похований на Полі почесних поховань у Львові. Захисникові навіки залишилося 26 років.

Роман Засанський

Випускник нашого університету. Навчався за спеціальністю 014 середня освіта (Історія та правознавство) (2010 р.).

У 2014 році добровольцем пішов захищати країну від російського агресора. З того часу пов’язав своє життя з українським військом. Воював у добробаті «Марусині Ведмеді», опісля ‒ у 79-й та 80-й десантно-штурмових бригадах ЗСУ. Його родич колись був бійцем УПА під псевдо «Лютий». Таке ж псевдо обрав для себе і Роман. «Кулеметник, відважний воїн, людина честі», ‒ так його характеризували бойові побратими.

Роман Засанськийй загинув у під час бойових дій 16 травня 2022 року. Героя поховали у рідному селі Лівчиці на Стрийщині.

Тарас Кардаш

Випускник нашого університету. Навчався на інженерно-педагогічному факультеті. Однокурсники згадують про Тараса, як про позитивного, доброго, розумного, щирого товариша. Був одним з кращих студентів факультету.

Закінчивши навчання у ДДПУ, продовжив здобувати освіту у Львівській фінансовій академії. Працював керівником відділенням Приватбанку, потім Укргазбанку у Дрогобичі, згодом – у КП «Дрогобичтеплоенерго» оператором котельні.

Тарас Кардаш був мобілізований до війська в лютому 2023 року. Виконував бойові завдання у складі 10-ї бригади 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 3-ї штурмової роти в/ч А3029. Був оператором БпЛА.
Загинув 26 вересня 2024 року на Бахмутському напрямку від атаки російського безпілотника. Воїну було 45 років.

З рідних у Тараса Кардаша залишились батьки, дружина, двоє синів та брат.

Іван Керелюс

Випускник нашого університету. Навчався за спеціальністю 014 середня освіта (Історія) (1999 р.).

У 2022 році, повернувшись з-за кордону, встав на захист України. Солдат, радіотелефоніст стрілецького взводу 129 ОРБ- військової частини А4221.

Загинув 21 липня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на околицях смт. Високопілля Бериславського району Херсонської області.

МИХАЙЛО КРЕМЧУК

Випускник університету – здобув спеціальність вчителя фізкультури.
Михайло народився у 1991 році в Сваляві Закарпатської області. Хлопець ріс в дитячому будинку – навчався у Перечинській загальноосвітній школі-інтернаті.
Здобувши освіту у Дрогобицькому педагогічному університеті, Михайло залишився у місті – близько десяти років мешкав на квартирі, власниця якої пані Люба, стала для нього другою мамою, а він для неї – опорою та підтримкою. Жінка згадує Михайла, як надзвичайно доброго хлопця. Такі ж позитивні відгуки про молодого Героя висловлюють всі, хто його знав – педагоги інтернату й університету, однокурсники, колеги та роботодавці. У їхній пам’яті Михайло назавжди залишиться добрим, щирим та дуже відповідальним.
Михайло Кремчук виконував бойові завдання з захисту України у складі вч А4699, 2 механізованого батальйону, 4 роти. Воїн загинув 28 липня 2024 року поблизу населеного пункту Вовче Покровського району на Донеччині, під час виконання бойового завдання – потрапивши під мінометний обстріл.
Похований Михайло Кремчук на Алеї Слави у Дрогобичі.

Андрій Кубай

Випускник нашого університету, здобув спеціальність «Фізика та англійська мова» в Інституті фізики математики та інформаційних технологій. Був учасником Клубу веселих та кмітливих.

Андрій Кубай (28.02.1981 – 29.08.2024) народився в місті Краснодон Луганської області. У ранньому дитинстві родина переїхала до Дрогобича, де Андрій й провів своє дитинство та юність.

Навчався у ліцеї №1 імені Івана Франка міста. З дитинства займався баскетболом, любов до нього зберіг і в дорослому житті.

За словами рідних, колег і друзів, Андрій завжди був у центрі студентського життя – веселий та жартівливий, здавалося, що може знайти вихід з будь-якої навіть найскладнішої ситуації. Для багатьох з часів навчання в університеті залишався вірним другом, готовим допомогти у скрутну хвилину.

Довгий час працював на посаді Team lead в компанії «Soft serve». Андрій був лідером з хорошими організаційними здібностями, чудовим ментором і вчителем, навчив і зростив десятки QA в компанії.

Коли Андрію прийшла повістка, то він впевнено пішов виконувати військовий обовʼязок, не зважаючи на купу факторів, які б могли змінити його вибір Захищав державу в складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Луганщині.

Захисник похований на Личаківському кладовищі у Львові.

В Андрія Кубая залишились дружина, син, донька, батьки та сестра.

АНДРІЙ ЛАВРІВ

Випускник нашого університету, навчався на факультеті фізичного виховання, отримав диплом балакавра у 2009 році за спеціальністю «Фізична культура».

Вищу світу здобув також і у національному лісотехнічному університеті України. Працював старшим майстром лісу у військовому лісгоспі.
Андрій Лаврів був великим патріотом своєї країни. Як тільки розпочалося повномасштабне вторгнення росії на українські землі дрогобичанин 25 лютого добровольцем записався до лав 103 окремої бригади ТрО. Більше року Андрій захищав Україну на передових позиціях фронту як гранатометник стрілецького відділення у складі 67 батальйону ТрО.

Захисник України Андрій Лаврів брав участь у бойових діях у населених пунктах Гадяч, Охтирка, Богодухів, Козача Лопань, Краматорськ, Слов’янськ, Куп’янськ.

1 квітня 2023 року воїн потрапив під мінометний обстріл під Куп’янськом, внаслідок чого отримав важкі поранення. З того часу за життя 35-річного дрогобичанина боролись рідні та медики в лікарні. Останній місяць Андрій Лаврів перебував на реабілітації в Німеччині. На жаль, 19 вересня 2023 року життя воїна обірвалось.

В скорботі залишилась мати, дружина, дві доньки, сестра та племінник.

Роберт Лукачек

Випускник нашого університету. Здобув диплом за спеціальністю Фізика та інформатика (2002 р.).

Воїн родом з м. Хуст Закарпатської області. Став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Воював під Попасною, потім з боями проходив Сєвєродонецьк та Лисичанськ.

Роберт Лукачек загинув від отриманих багаточисельних поранень 15 січня 2023 року під Водяним Донецької області, виявивши стійкість та мужність у дуже важкому бою з російськими загарбниками. У полеглого воїна залишилися батьки, дружина і донька.

ІГОР МИСЯК

Випускник нашого університету – у 2017 році завершив навчання на історичному факультеті (заочна форма).
Був активним учасником Революції Гідності. З осені 2014 до кінця літа 2015 року проходив службу в полку «Азов», санітаром на «швидкій» і бійцем-рятувальником.
На початку березня 2022 року Ігор Мисяк долучився до підрозділу Сил територіальної оборони ЗС України. Згодом опинився у лавах окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Брав участь у звільненні Херсонщини від російських окупантів.

Ігор Мисяк – поет, прозаїк. Народився на Львівщині. Лавреат конкурсу «Хортиць дзвони 2018», фестивалю «Ірпінський Парнас 2018», конкурсу «Житомир ТЕМ 2019» та фестивалю «Ан Т-Р-Акт 2020». Друкувався у журналах «Літературний Чернігів», «Дзвін», антології «Молоді голоси» та кількох альманахах. 2022 року у видавництві «Темпора» вийшла його дебютна прозова книжка «Завод».

Молодший сержант Ігор Мисяк, позивний Поет, загинув 1 квітня 2023 року поблизу села Богданівка Бахмутського району Донеччини. Під час евакуації поранених побратимів медичний екіпаж, у складі якого він був, потрапив під ворожий мінометний обстріл. За два місяці, 16 червня, воїну виповнилося б 30 років.
Поховали Героя на Лісовому цвинтарі у Києві.

В Ігоря залишилася мама, дружина, рідні, друзі та побратими.

Михайло Николин

Випускник нашого університету. Здобув диплом за спеціальністю 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) (2021 р.).

Перебуваючи на службі в Збройних Силах України, Михайло Николин мужньо та з честю виконував свій військовий обов’язок на посаді командира механізованого відділу 2 механізованої роти. За час служби воїн був нагороджений медаллю «За військову службу Україні», почесним нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі 2 ступеня» та орденом «За мужність 3 ступеня».

Загинув 23 жовтня 2022 року на Донеччині.

Марко Сенів

Випускник навчально-наукового інституту музичного мистецтва (сьогодні – факультет початкової освіти та мистецтва) нашого університету, навчався у 2016-2020 роках, отримав кваліфікацію вчителя музичного мистецтва і художньої культури.
Друзі та викладачі запам’ятали Марка як талановитого музиканта (за фахом – трубач), добропорядну, відповідальну і чесну людину. У 2016 році здобув перемогу на «Осінньому балі першокурсників». Отримавши вищу музично-педагогічну освіту, працював викладачем Братківської дитячої школи мистецтв на Стрийщині. Обдарований музикант, педагог, учасник різноманітних мистецьких колективів.
Марко Сенів пішов на війну добровольцем 25 лютого 2022 року, змінивши музичний інструмент на гвинтівку. Був військовослужбовцем Стрийського батальйону ТРО, стрільцем-помічником гранатометника.
Загинув Марко Сенів 8 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Мʼясожарівка на Луганщині.

Назар Середницький

Випускник нашого університету, навчався на факультеті менеджменту та маркетингу ( 2003-2008 рр.)
Назар Середницький народився та мешкав у Стебнику, працював в гірничо-рятувальному загоні ДСНС. Проявив свідому громадянську позицію та став на захист України. Пішов добровольцем у лави ЗСУ 31 січня 2023 року.
Служив у 33-ій Окремій механізованій бригаді старшим навідником реактивного артилерійського взводу. Був щирим другом і ніколи не відмовляв у допомозі та підтримці, як під час проходження служби, так і на полі бою.
Загинув воїн 3 липня 2023 року біля населеного пункту Преображенка Запорізького напрямку під час артилерійського обстрілу.
У загиблого залишились двоє братів та син.
«Чесний та щирий чоловік! Завжди готовий прийти на допомогу! Вічна пам’ять у віках полеглому на щиті герою української нації!», – написали побратими про полеглого Захисника.

Андрій СКРИПНИК

Випускник нашого університету. Здобув диплом за спеціальністю Педагогіка та методика середньої освіти (Фізична культура) (2008 р.).

У лютому 2019 року Андрій вступив до лав ЗСУ у складі 24 бригади ім. Данила Галицького, в/ч А0998. Це був усвідомлений крок в його житті. Всі три роки Андрій Скрипник був на передових позиціях фронту в Донецькій та Луганській областях.

Загинув дрогобичанин 29 березня 2022 року в місті Попасна Луганської області від вибухової травми під час виконання бойового завдання.

На честь Героя у Дрогобичі назвали вулицю його іменем.

На підставі подання Головнокомандувача Збройних Сил України за заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Андрія Скрипника у січні 2023 року відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Василь панів

Студент нашого університету. Навчався за спеціальністю 101 Екологія. Не завершив навчання – загинув на війні.

До повномасштабного російського вторгнення Василь Панів зі зброєю в руках відстоював територіальну цілісність нашої держави в АТО-ООС. Після звільнення в запас займав активну проукраїнську та громадянську позицію в спілкуванні з односельчанами, друзями та знайомими. У складі ВГО «Галицький Хрест» активно займався національно-патріотичним вихованням молоді.
З початку повномасштабної війни, будучи студентом 4-го курсу університету, добровільно став на захист нашої держави. Служив сапером 14-ої окремої механізованої бригади.
Загинув 19 квітня 2022 року в районі села Новомиколаївка на Миколаївщині. Під час ворожого мінометного обстрілу зазнав смертельних множинних осколкових поранень. Вважався зниклим безвісти з 17 квітня 2022 року до червня 2023 року.

Андрій ТОМАН

Студент нашого університету. Навчався за спеціальністю 101 Екологія. Не завершив навчання – загинув на війні.

Андрій Томан був учасником Революції Гідності, де отримав поранення.
У 2014-2015 роках захищав кордони України в АТО.

З 2018 року навчався на біолого-природничому факультеті університету за спеціальністю «Екологія». З початку повномасштабного вторгнення російського агресора, будучи студентом 4-го курсу, добровільно став на захист нашої держави.

Загинув 30 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області.

У березні 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Андрій ТОМАН

Студент нашого університету. Навчався за спеціальністю 101 Екологія. Не завершив навчання – загинув на війні.

Загинув 30 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області.

Андрій СКРИПНИК

На честь Героя у Дрогобичі назвали вулицю його іменем.

Андрій Ткач

Захисник України Андрій Ткач народився у 1987 році і проживав у Стебнику. Навчався у Стебницькій гімназії №6 імені Героїв АТО, згодом у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.

У 2010 році почав працювати вчителем у Стебницькій гімназії №6 імені Героїв АТО. У 2011 році одружився, у 2012 році Андрій став батьком – у сім’ї народився син Максим.

Андрій Ткач з 2014 року захищав Україну від ворога, беручи участь в АТО. У березні 2022 року був призваний до лав ЗСУ, був старшим солдатом, стрільцем у військовій частині 24 ОМБр – в/ч А0998. Перебував у гарячих точках фронту на Донеччині, Луганщині та Херсонщині.

9 лютого 2023 року захисник загинув в районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського районуДонецької області. Під час виконання бойового завдання він отримав несумісні із життям поранення.

У загиблого Героя залишились батько, сестра та син.

Володимир Яхнів

Випускник нашого університету. Навчався за спеціальністю 014 середня освіта (Історія) (2009 р.).

У травні 2023 року Володимира мобілізували до лав ЗСУ, і він став на захист рідної країни. Служив в 42-ому батальйоні 57-ої бригади вч А4472. Чесно і віддано ніс службу на посаді навідника 2 механізованого відділення – бойової машини 2 механізованого взводу 3 механізованої роти.

22 липня 2023 року під час виконання бойового завдання отримав поранення в районі с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Внаслідок отриманих травм воїн помер 27 липня 2023 року у лікарні імені І.І. Мечникова Дніпропетровської області.

Якщо ви маєте інформацію про загиблих героїв, що навчались у нашому Університеті, повідомте, будь ласка, на inform@dspu.edu.ua