VIII МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «РІДНЕ СЛОВО В ЕТНОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ»

19–20 жовтня на факультеті української та іноземної філології відбулася VIII Міжнародна науково-практична конференція «Рідне слово в етнокультурному вимірі». Започаткована 2007 року кафедрою філологічних дисциплін та методики їх викладання у початковій школі педагогічного факультету, поіменована завідувачем кафедри, д. філол. н., професором Марією Федурко конференція зібрала цьогоріч науковців Дрогобича, Києва, Львова, Івано-Франківська, Луцька, Тернополя, Кропивницького, Запоріжжя, Чернівців, Черкас, Слов’янська, Хмельницького, Вінниці, Чернігова, а також закладів вищої освіти Польщі та Чехії.

Тон науковій зустрічі задали високоповажні гості конференції, які не просто виступили з вітальним словом, але й глибоко окреслили важливість такого форуму в наш час. Проректор з наукової роботи, д. пед. н., професор Микола Пантюк здійснив ретроспективний аналіз рідномовного обов’язку особистості, наголосив, що це питання було актуальним для видатних педагогів Костянтина Ушинського та Василя Сухомлинського і є не менш вагомим у наші дні.

Директор Інституту української мови, д. філол. н., професор Павло Гриценко, вітаючи академічну спільноту Дрогобича та всієї України з такою важливою науковою подією, наголосив, що сьогодні українська мова – це символ нашої незалежності, наша непохитна віра в обов’язкову перемогу, а в державотворчому процесі їй належить провідна роль.

Глибоким та ємним було вітальне слово Посла України в Хорватії Василя Кирилича, який проаналізував сьогочасні мовні грані українсько-хорватських взаємин; актуалізував свою візію державної політики щодо мовної та соціально-психологічної парадигм сучасної України.

Коротку історію започаткування та становлення конференції, щиру підтримку і сподівання, що вона й надалі житиме та демонструватиме тісну співпрацю факультетів початкової освіти та мистецтва й української та іноземної філології нашого університету, висловили декани – к. філос. н., доцент Іван Кутняк та д. філол. н. професор Петро Мацьків.

Збірники наукових праць, опубліковані за матеріалами всіх попередніх конференцій, люб’язно подарувала Музею-студії Івана Франка професор Марія Федурко. Вона була й першою доповідачкою наукового форуму, запрезентувавши доповідь «Визвольна війна українського народу проти російської федерації в дзеркалі українського словотворення».

Випускниця університету, а тепер д. філол. н., cтарший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, професор кафедри філології Українського Католицького Університету, голова Мовознавчої комісії Наукового товариства імені Шевченка Ганна Дидик-Меуш виступила з доповіддю «Говірка одного села як вияв культури її носіїв і явище українського словникарства» та продемонструвала живомовні джерела рідної мови.

Від 2006 року постійними учасниками конференції є д. філол. н., професор кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Василь Ґрещук та  к. філол. н., доцент кафедри загального та германського мовознавства цього ж університету Валентина Ґрещук. Цього року тема їхньої доповіді – «Лексика поховального й родильного обрядів у словнику «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові».  Додамо, що представлений у доповіді словник став цінним надбанням сучасної української лексикографії.

З дослідженням «Канонізація і деканонізація в українському літературознавстві» виступив д. філол. наук, професор, завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Петро Іванишин.

Д. філол. н., професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Маргарита Жуйкова виголосила доповідь «Маркери української культури в асоціативних полях».

Наступною доповідачкою була Світлана Ковтюх, к. філол. н., професор кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка з розвідкою «Українська мова в умовах воєнного часу та перспективні аспекти мовно-національної безпеки на майбутнє».

Тема доповіді Павела Левчука, доктора гуманітарних наук у галузі лінгвістики, ад’юнкта Інституту славістики Польської академії наук –  «Українська мова в Польщі: динаміка змін протягом 2020–2023 рр.».

Колишні випускники нашого університету Ганна Сокіл, д. філол. н., професор кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка та Василь Сокіл, д. філол. н., професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки й техніки України, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України виступили з доповіддю-презентацією «Способи вираження національної самобутності у народній пісенності Бойківщини (за публікаціями авторів)».

Ще одна випускниця філологічного факультету – Галина Сюта,  д. філол. н., провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України – виступила з розвідкою «Лінгвософія пам’яті в текстах періоду війни: оновлення ментально-мовної структури мислеобразу».

Насамкінець у режимі офлайн виступили господарі конференції – науковці кафедри української мови – к. філол. н., доцент Марія Стецик («Слово-образ мати в українському поетичному мовопросторі: етноментальний, філософсько-аксіологічний виміри») та д. філол. н., професор, завідувач кафедри Віра Котович («Родинне життя видатних українців у вимірі поетичного слова»).

«У цій чудовій залі, – наголосив, підсумовуючи роботу конференції, професор Павло Гриценко, – присутній Великий Українець – Іван Якович! Ми маємо Великого Вчителя, маємо Слово і маємо Україну! Тож маємо у кого вчитися, заради кого працювати та з ким перемагати!».

Вам буде цікаво