Липень приніс нові події, реалізовані Полоністичним центром Дрогобицького університету у співпраці з Товариством Фестиваль Бруно Шульца (Люблін, Польща) – стратегічно пріоритетним партнером, спільно з яким реалізовано численні міжнародні проєкти, що їх історія сягає близько 20 років, передусім це Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі (ШульцФест), що відбувається у дворічному циклі від 2004 року, щорічний літературно-науково-мистецький проєкт Друга Осінь, який від 2001 року присвячуємо авторові «Цинамонових крамниць» у роковини його загибелі, модернізація Музею Кімнати Бруно Шульца у колишньому професорському кабінеті мистця (колишня ґімназія Владислава Яґайла, нині головний корпус університету).
***
Серед липневих плодів партнерства з Товариством Фестиваль Бруно Шульца – ініційована його головою Ґжеґожем Юзефчуком, почесним доктором Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, спільна участь з керівницею Полоністичного центру Вірою Меньок у щорічному Фестивалі Спадщини Кресів. Цьогоріч від 18 липня до 3 серпня тривала двадцять перша едиція цього фестивалю, організаторами якого є Ґміна Любачів та Підкарпатське Воєводство (див. сайт фестивалю: https://festiwalkresow.pl). Варто наголосити, що історична ідіома «креси», вжита у назві фестивалю, трактується організаторами поза ідеологічно-політичним контекстом, сприймається й презентується у властивому культурному дискурсі українсько-польського пограниччя, позаяк терени фестивалю – це головно місцевості Любачівщини, де, як і в Дрогобичі, історично переплелися українська, польська та єврейська культури, що і є ключовою інтенцією Фестивалю Спадщини Кресів, його культурною місією. Цю місію глибоко й різнобічно розуміє, відроджує й утілює у життя війт Ґміни Любачів Вєслав Капель. Саме йому місцевість Башня Дольна й загалом Любачівщина завдячують блискучою реалізацією багатьох непересічних ініціатив, серед яких справжня астрономічна обсерваторія (див.: https://obserwatoriumtymce.pl), музей парового локомотива й галерея залізниці (див.: https://odkrywajroztocze.pl/atrakcje/muzeum,kolejnictwa,w,baszni,dolnej-1016), комплекс просто неба Кресова Осада з реконструйованими об’єктами старовинної дерев’яної архітектури, в яких відбуваються найрізноманітніші події, в тому числі Фестиваль Спадщини Кресів. Завдяки таким натхненним дієвцям як війт Вєслав Капель маємо наочні свідчення того, якими можуть бути результати непідробного локального патріотизму, плекання місця власної культурної ідентичності.
Участь Товариства Фестиваль Бруно Шульца та Полоністичного центру у цьогорічному Фестивалі Спадщини Кресів полягала у реалізації науково-популяризаторського проєкту під назвою «Сни вулиць Крохмальної та Крокодилів: Зінґер і Шульц, поміж реальністю й мітом». Вулиця Крохмальна у Варшаві – одна з біографічних та літературно описаних адрес Зінґера, вулиця Крокодилів – вигадане Шульцом місце, модерністське утілення цивілізаційного зіпсуття.
У межах цієї події, що відбулась 19 липня у мальовничій Башні Дольній, в одному з об’єктів Кресової Осади – реконструйованій дерев’яній хаті-читальні – Ґжеґож Юзефчук розповів, серед іншого, про мистецький доробок ШульцФесту у контексті зв’язків та спорідненостей культури Пограниччя, а Віра Меньок виголосила публічну лекцію, поєднану з мультимедійною презентацією, на тему «Бруно Шульц – Ісаак Башевіс Зінґер: різні голоси – спільна пам’ять», яку слухачі сприйняли з великою зацікавленістю. Організатори події написали у відгукові: «Гостями зустрічі були д-р Віра Меньок, літературознавиця та перекладачка, директорка Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі, та Ґжеґож Юзефчук, філософ, журналіст та дослідник культури. У своїх виступах вони представили багатогранний погляд на творчість обох письменників, торкаючись мітологізації повсякденного життя, зв’язків між літературою, пам’яттю та мовою, а також специфіки єврейської культури в центральноєвропейському контексті» (див.: https://zlubaczowa.pl/news/wydarzenia/16384-slowo-i-dzwiek-pamieci-schulz-singer-i-zydowska-muzyka-w-kresowej-osadzie-zdjecia).
Ісаак Башевіс Зінґер – єдиний Нобелівський лавреат у галузі літератури (1978), якому присуджено цю найпрестижнішу премію за літературу, творену мовою їдиш. Творчість Шульца й Зінґера – два різні літературні проєкти, відмінні мовні образи світу, однак у них відчутні суголосся двох шляхів утілення спільної спадщини, двох голосів однієї пам’яті про світ, який було знищено німецькими нацистами, але який продовжує жити й промовляти через літературу й мистецтво. Про ці та інші спорідненості й відмінності біографій та літературного доробку Шульца й Зінґера йшлося у публічній лекції Віри Меньок.
Слова особливої вдячності за запрошення на цьогорічний Фестиваль Спадщини Кресів, насичену й розмаїту програму участі, професійну уважність в опікуванні реалізацією нашого проєкту та різнобічність перспектив майбутньої творчої взаємодії адресуємо війтові Ґміни Любачів Вєславові Капелеві, директорці відділення у Башні Дольній Любачівської ґмінної публічної бібліотеки Анні Коб’ялці та Аґнєшці Козак – працівниці бібліотеки, відповідальній за організацію нашої фестивальної події. Дякуємо за цей досвід та сподіваємось на продовження й розвиток співпраці у Башні Дольній, Любачеві та Дрогобичі.
***
Другою подією, що демонструвала підсумки й водночас накреслювала перспективи партнерства Полоністичного центру та Товариства Фестиваль Бруно Шульца, стала зустріч з членами Товариства й іншими зацікавленими особами, яка відбулася 22 липня й була присвячена творам Сергія Жадана, що пов’язані із Дрогобичем та Шульцом. Розповідь-лекція Віри Меньок, якій передувала передмова Ґжеґожа Юзефчука про багатолітню співпрацю Любліна та Дрогобича, мала назву «Рапорт з Дрогобича – про вірші Сергія Жадана „Шульц. Псалми”» й ґрунтувалась на дрогобицько-шульцівських есеях українського поета, що він їх виголосив під час інавґурацій ШульцФесту та які ще невідомі українському читачеві, а також циклі його віршів «Шульц. Псалми», що увійшов до його найновішої збірки «Скрипниківка» (Meridian Czernowitz 2023; польське видання у перекладі Богдана Задури: Biuro Literackie 2025).
Учасниками зустрічі були наші багатолітні партнери й друзі з Любліна, віддані шанувальники Дрогобича та учасники ШульцФесту й Другої Осені, зокрема Ева Зажицька, Маріуш та Катажина Джевінські, Ельжбета Цваліна, Пйотр Луціан, Дорота Новаковська, Єжи Барицький та багато інших дорогих серцю приятелів. Спеціальним гостем зустрічі був професор Збіґнєв Бенедиктович з Варшави, завдяки якому, як головному редакторові часопису «Контексти» Польської Академії Наук, матеріали ШульцФесту отримали особливо цінну промоцію на ламах чисел цього наукового квартальника. Збіґнєв Бенедиктович – учасник ШульцФесту й натхненник проєктів Полоністичного центру.
Завдяки ШульцФестові Дрогобич посів особливе місце у творчості Сергія Жадана, стався одним серед важливих пунктів на його літературній мапі. Саме зараз, під час повномасштабної російської агресії, Жадан продовжує думати й писати про Шульца, який загинув тільки тому, що був євреєм, як українці гинуть нині тільки через те, що є українцями. Від імені Шульца та від свого власного імені український поет говорить у своїх псалмах: «Якщо ти думав, що я забув, я не забув. / Якщо ти думав, що я пробачив, я не пробачив», звертається з вимогою покарання ворогам: «Дай вигоріти їм смертельним вогнем, наче бібліотекам. / Дай їм відчути, як їхня тяглість уривається, мов спів приречених. / Як смерть знімає мірку з їхніх плечей».
Товариство Фестиваль Бруно Шульца у співпраці з Полоністичним центром планують видати в одній книзі польські переклади усіх текстів Сергія Жадана, пов’язаних з Дрогобичем та Бруно Шульцом. Очікуємо польськомовної прем’єри, відтак працюватимемо над розширеним українським виданням книги.
Віра Меньок, доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики, керівниця Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька
Світлини: Ґжеґож Юзефчук та інтернет-ресурс організаторів Фестивалю Спадщини Кресів
