Саме під такою назвою 15 травня на факультеті історії, педагогіки та психології відбулася науково-практична конференція викладачів і студентів. Вона пройшла у межах Всеукраїнського Фестивалю науки, що традиційно проходить в університеті, а також стала частиною широкої програми заходів, об’єднаних у проєкт «Країна Франкіана». Організатором виступила кафедра історії України та правознавства.
У рамах конференції учасники обговорили широкий спектр питань, пов’язаних з роллю та діяльністю української діаспори у роки російсько-української війни, починаючи з 2014 року і до сьогодення. Доповіді Василя Ільницького, Оксани Медвідь, Галини Гриценко, Вікторії Кушнір, Василя Ростоцького, Андрія Веклюка були присвячені політичній, фінансовій, гуманітарній підтримці України з боку закордонного українства, зокрема, українських громад у Німеччині, Австралії, Великій Британії, Польщі, Канаді, США. Особливу увагу під час конференції було приділено діяльності Світового Конґресу Українців (СКУ). Про його роль у консолідації українських громад по всьому світу, мобілізації ресурсів, інформаційній підтримці та дипломатичному представництві інтересів України, розповіли Анастасія Сітасанова, Руслана Попп, Степан Фарима. Особливості культурної дипломатії української діаспори в часи війни висвітлив Руслан Жукевич.
Активна дискусія, що супроводжувала захід, засвідчила актуальність теми. Доповідачі та учасники конференції довели безпрецедентну роль української діаспори у підтримці України в умовах російсько-української війни. Показали, що закордонне українство стало вагомим чинником не лише гуманітарної та фінансової допомоги, але й у формуванні міжнародної проукраїнської коаліції, адвокації українських інтересів на рівні урядів і світових інституцій, інформаційного спротиву російській пропаганді.
Конференція сприяла науковому осмисленню та глибшому розумінню цих процесів, формуванню активної громадянської позиції, фіксації досвіду національного спротиву в глобальному контексті, виробленню стратегій майбутньої взаємодії між Україною та закордонними українськими громадами після війни.
Степан Фарима
