Кафедра української літератури та теорії літератури

З 2024 року кафедра працює над темою “ Історико-теоретичні та компаративно-методологічні тлумачення української літератури ХІХ – ХХІ ст.”. Зараз наукова робота кафедри включає:

• планові наукові дослідження зі звітністю у таких формах: дисертація, монографія, навчальний посібник, наукова стаття, тези доповіді на конференціях, семінарах тощо
• рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, дисертацій, авторефератів, наукових статей тощо;
• перевидання монографій, підручників, навчальних посібників тощо;
• керівництво науковою роботою студентів з підготовкою наукової статті, роботи на конкурс тощо.

Викладачами кафедри підготовлено ряд монографій: Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко (Іванишин П., 2008); Критика і метакритика як осмислення літературності (Іванишин П., 2012); Українське літературознавство постколоніального періоду (Іванишин П., 2014); Свобода нації: герменевтика політичної та культурної дійсності (Іванишин П., 2015); Ідея і чин Ярослава Стецька (Баган О., 2008); Поміж містикою і політикою. (Дмитро Донцов на тлі української політичної теорії ХХ ст.) (Баган О., 2008); Іван Франко: інтерпретації (Баган О., 2015); Націоналізм і націоналістичний рух: історія та ідеї (Баган О., 2015); Борис Грінченко та проблеми розвитку укр. дит. літ-ри: художнє вираження етнокультурної кореневості (Вовк О., 2014); Дискурс християнської символіки: творчість українських католицьких письменників (Дмитрів І., 2015); Агон, або Перипетії одного захисту (Іванишин П., 2015); Іван Франко і національне буття: герменевтичні акценти (Іванишин П., 2016); Актуальна націософія: теоретичні, культурологічні, геополітичні, історіософські аспекти (Баган О., 2016); Дрогобич – місто Івана Франка: [альбом] (За ред. Петра Іванишина, 2016); Українська література ХІХ-ХХІ століть у літературознавчих дискурсах: колективна монографія (За ред. Петра Іванишина, 2018); Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська (Набитович І., 2018); Творець українського вольового націоналізму (Баган О., 2018); Мислитель. Воїн. Учитель. Спогади та матеріали про Василя Іванишина (За ред. Петра Іванишина, 2019, колективна монографія); Поезія Михайла Драй-Хмари: Weltschmerz буття (Набитович І., 2019); Художнє слово і національна ідентичність: Статті про методику навчання літератури в школі (Баган О., 2021); Культурологічна і націософська проблематика в літературознавчих студіях Івана Франка (Пізній період творчості: 1895 – 1907 рр.) (Баган О., 2021); Володимир Бірчак як публіцист і літературознавець (Новак С., 2021); Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації (Набитович І., 2022); “Rossica”: Російська цивілізація в історіософських інтерпретаціях (Баган О., 2022); Історіософські есе (Баган О., 2022); Українська література ХІХ-ХХІ століть в системі класичних та новітніх методологій інтерпретації: колективна монографія (За ред. Петра Іванишина, 2022); Феномен Галичини в історіософських, культурологічних, політологічних тлумаченнях (Баган О., 2023); Василь Іванишин: інтелектуальна біографія: монографія. (Баган О., Іванишин П., 2023); Ідеологія і держава: націософська інтерпретація (Іванишин П., 2022); Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький (Набитович І., 2023).

Кафедра видала низку наукових збірників: Вісниківство: літературна традиція та ідеї”. Науковий збірник. Вип. 2 (2012); Літературологія: Збірник наукових праць. До 70-річчя від дня народження Василя Іванишина (2013); Studia Ingardeniana. Теоретичні аспекти вивчення літератури (2013); Співаник УПА (2017); “Слово на пошану Михайла Йосиповича Шалати (до 80-ліття від дня народження)” (2017); Нагуєвицькі читання: Збірник наукових праць (Ред. кол. П.Іванишин (голова), 2019); Філологічні студії. Вип. 1 (Ред. кол. Л.Кравченко (співголова), П.Іванишин (співголова), П.Мацьків (співголова) та ін., 2019); Русалка Дністровая: Фольклорно-літературний альманах “Руської трійці” (1837) (Редактор-упорядник, автор вступ. статті та коментарів М. Шалата, 2019); Сов’як Р. Остап Нижанківський (Редактор та автор вступ. статті М. Шалата, 2019); Любов Проць. Чотири відмінки сльози (За ред. Л.Гулевич, 2019); Гридень Дажбога: Юрій Дараган. (Гол. ред. О.Баган, 2022).

На базі кафедри щороку проводиться конференція “Нагуєвицькі читання”. Також організовуються як всеукраїнські, так і міжнародні конференції: всеукраїнська наукова конференція “Творчість Павла Богацького в контексті української літератури ХХ століття” (2016); Всеукраїнська наукова франкознавча конференція “Нагуєвицькі читання – 2017: Іван Франко у вимірах сучасної філології: націософські, культурологічні та методологічні акценти” (2017); Всеукраїнська франкознавча конференція “Нагуєвицькі читання – 2018: Іван Франко в гуманітарно-філологічному просторі” (2018); Щорічна всеукраїнська франкознавча конференція “Нагуєвицькі читання – 2019” (2019); Всеукраїнська наукова конференція. ІІ Маланюківські читання. “Феномен есеїстики Євгена Маланюка” (2019); Всеукраїнська науково-практична конференція “Микола Євшан і розвиток літературної та естетичної думки в Галичині на початку ХХ ст.” (2019); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Український визвольний рух першої половини ХХ ст.: краєзнавчі контексти” (2019); Всеукраїнська франкознавча інтернет-конференція “Нагуєвицькі читання”: “Творчість Івана Франка у філософському, культурно-історичному, націологічному вимірах” (2020); Всеукраїнська щорічна франкознавча інтернет-конференція “Нагуєвицькі читання”: “Творчість Івана Франка: актуалізація провідних концептів” (2021); Всеукраїнська щорічна франкознавча інтернет-конференція “Нагуєвицькі читання”: “Творчість Івана Франка й українська війна за свободу” (2022); Всеукраїнська щорічна франкознавча конференція «Нагуєвицькі читання»: «Творчість Івана Франка і боротьба українства за ідентичність та державність» (2023); Всеукраїнській науково-практичній конференції на тему: «Націософія Василя Іванишина і парадигми націотворення в українській літературі та культурі», присвяченої до 80-річчя від дня народження відомого українського мислителя, філолога, політичного і громадського діяча, ідеолога українського націоналізму, члена Проводу ОУН, засновника ВО «Тризуб» ім. С.Бандери і співзасновника ВФ «Відродження», літератора, публіциста, журналіста, видавця і редактора, почесного громадянина м. Дрогобича Василя Іванишина (1944-2007) (2024).