3 листопада у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася презентація монографії науковця-германіста, директора Австрійської бібліотеки в Дрогобичі, доцента Ярослава Лопушанського «Віденська Україніка: українські дисертанти філософського факультету Віденського університету на зламі XIX – XX століть».
Модерував подію директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» кандидат історичних наук, доцент Богдан Лазорак.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Героїв, які віддали свої життя за незалежність України. Симфонічний оркестр Дрогобицького музичного фахового коледжу імені Василя Барвінського під керівництвом Сергія Фендака та солісти Наталія Цигилик-Чумак і Андрій Боженський прикрасили початок дійства чудовим виконанням музичних творів.
Після цього монографію «Віденська Україніка…» презентував автор – доцент Дрогобицького університету Ярослав Лопушанський.
«З початком гарячої фази російсько-української війни проблема Віденської Україніки стала пріоритетною у моїх наукових пошуках, зосереджених на вивченні й аналізі дисертаційних справ українських дисертантів у Віденському університеті на зламі XIX – XX століть. Моїм найвагомішим здобутком у цій справі стала монографія, присвячена Віденському періоду Івана Франка, у якій докладно досліджено період славістичних студій від здобуття диплома доктора філософії, а також висвітлено академічне середовище Івана Франка. З огляду на те, що вже неодноразово ці матеріали були оприлюднені, Іван Франко як найвідоміший представник Віденської Україніки, не увійшов до цього видання. Нині презентована книга є продовженням Віденської Франкіани, можна сказати, що це одна проблема в двох томах», – зазначив доцент Ярослав Лопушанський.
Відомо, що впродовж декількох десятиліть на зламі XIX–XX століть чимало українців, здебільшого галичан і буковинців греко-католицького обряду, здобували у Віденському університеті наукові ступені доктора філософії гуманітарних наук. Це, передусім, класична й слов’яська філологія, філософія, германістика, мовознавство, історія середніх віків і нового часу, географія, історія мистецтва, музикознавства. У монографії подано 57 дисертаційних актів, рукописних документів понад столітньої давності, які зберігаються в архіві Віденського університету. Вони відображають процес здобуття науково ступеня від початкової стадії до вручення диплома доктора філософії. І можуть таким чином слугувати надзвичайно важливим фактологічним і науковим джерелом вивчення життєвого і творчого шляху багатьох представників української еліти. Більшість тем дисертацій була пов’язана з Україною за винятком, наприклад, тем в галузі класичної філології, германістики чи філософії.
Як зазначив автор, монографія є німецькомовною, проте легко доступна українськомовному читачеві, бо головний фактичний матеріал лежить як на долоні, у вступній статті чітко окреслено орієнтири, а за допомогою ШІ можна швидко розтлумачити документи українською.
Серед дисертантів – як багато відомих діячів українського письменства, науки і культури, політичного і громадсько-культурного життя, наприклад, Осип Смолянський, брати Олександр і Філарет Колесси, Михайло Скорик, Кирило Студинський, Олена Степанівна та інші, так і менш відомі імена, які однак зробили неабиякий внесок у розвиток і відродження української духовної спадщини: Іван Брик, Євген Коссак, Романа Ярусевич, Михайло Урсуляк та інші. Ця когорта учених і громадсько-політичних діячів заклала міцний фундамент української науки і національного відродження. Майже всі дисертаційні справи оприлюднюються вперше.
Проректор з наукової роботи професор Микола Пантюк, привітавши доцента Лопушаського з виходом фундаментальної праці, підкреслив, що перша презентація книги відбулася саме в Дрогобицькому університеті імені Івана Франка, далі будуть презентації у Львові, Харкові Відні, Чернівцях…
Зазначимо, що подія відбулася у рамах відзначення 170-х роковин від дня народження Івана Франка.
