21 квітня на факультеті української та іноземної філології відбулася зустріч з Віктором Кравцовим, військовим офіцером, начальником відділення комунікацій 82 окремої десантно-штурмової бригади, випускником Дрогобицького університету, Філософом, Поетом, Захисником.
Цього дня стіни музею-студії Івана Франка наповнилися особливою атмосферою – атмосферою сили, мужності та незламності. Презентація книги «Філософ. Історії війни» стала не просто літературним заходом, а глибоким діалогом про сенси, які ми виборюємо щодня.
Захід розпочався з вітального слова завідувачки кафедри української мови Віри Котович, яка з особливим теплом і глибокою повагою представила гостя та наголосила на силі загартованого в боях українського слова.
Це високомистецьке художнє слово звучало як у виконанні самого автора, так і учасників літературно-мистецької студії «Крила» факультету української та іноземної філології. Поетичні та прозові твори Віктора Кравцова, майстерно відтворені студентами та викладачами, лунали з новою силою, відгукуючись у серці кожного присутнього.
Віктор Кравцов – автор та виконавець низки пісень, що наповнили музей-студію особливою атмосферою, емоційною глибиною та неповторним звучанням.
Найбільш пронизливою частиною зустрічі стала розповідь Віктора про реалії фронтового життя. Він наочно ознайомив присутніх зі шоломом, бронежилетом, бойовими трофеями, а також зі своїм особливим «турнікетом-талісманом» – предметом, який став символом порятунку та віри. Кожна річ – це окрема історія, окрема битва, окремий подих між життям і смертю.
Заступниця декана з навчальної та виховної роботи Руслана Манько щиро подякувала гостю за візит, за його чин, від імені всього факультету вручила пам’ятні подарунки, серед яких блокнот із логотипом Дрогобицького педагогічного університету для майбутніх віршів поета.
Ця зустріч, організована студентським самоврядуванням факультету, залишила по собі не лише автографи на сторінках книг, а й чітке усвідомлення: наша культура – це теж фронт, це живий діалог між тими, хто тримає зброю, і тими, хто тримає слово. Сьогодні ми переконалися: слово й зброя в одних руках – сила й міць нескореного народу.
Дякуємо Віктору за відвагу – і на полі бою, і на сторінках книги.
Слава Україні! Героям Слава!













