6 березня 2026 року у Дрогобицькому державному педагогічному університеті відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Наука і освіта України в умовах російсько-української війни: виклики та завдання в контексті національної безпеки».
Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», Львівський національний університет імені Івана Франка, Запорізький національний університет, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Ужгородський національний університет, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Південно-Східний науковий інститут у Перемишлі та Центр східноєвропейських наукових студій.
Модератором відкриття конференції був доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та правознавства Василь Ільницький. Учасників привітали проректор з наукової роботи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Микола Пантюк, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Сіромський, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Юрій Каганов та директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ігор Соляр.
Понад 170 учасників з України та закордону долучилися до конференції, яка об’єднала науковців, освітян і дослідників для обговорення ключових викликів розвитку науки та освіти під час повномасштабної війни. Під час пленарного засідання професор Володимир Старка обговорив деколонізацію історичного наративу, доценти Ірина та Андрій Телегузи – зміни міських топонімів, професор Олег Костюк – формування образу України як «failed state». Професор Олександер Ситник висвітлив гібридно-інформаційну політику РФ, професор Микола Дорошко – загрози російського ревізіонізму, а професор Віктор Гудзь – використання єдиного підручника з новітньої історії в Росії як інструменту інформаційної війни.
Також відбулася презентація наукового видання польського дослідника Станіслава Стемпеня «Українське суспільство в Другій Речі Посполитій», присвяченого становищу українців у міжвоєнний період.
Робота конференції продовжилася у секціях: «Гуманітарні науки» (модератор – доцентка Руслана Попп) та «Суспільні науки» (модератор – професор Юрій Стецик), де обговорювали історію, культуру, освіту, громадянську свідомість та національну безпеку. Дискусії під час секційних засідань засвідчили високий науковий інтерес до проблематики конференції та актуальність міждисциплінарних досліджень у контексті сучасних викликів. Учасники наголосили на важливості подальшої наукової співпраці, розвитку міжнародного академічного діалогу та консолідації зусиль науковців і освітян задля підтримки української науки та освіти в умовах російсько-української війни.
За результатами конференції планується публікація матеріалів у збірнику доповідей «Наука і освіта України в умовах російсько-української війни: виклики та завдання в контексті національної безпеки та післявоєнної відбудови», а також статей у фаховому науковому збірнику «Вісь Європи». Автори мають можливість подати матеріали англійською мовою до колективної монографії «Science and education in Ukraine in the context of the Russian-Ukrainian war: challenges and tasks in the context of national security and post-war reconstruction».
