





Як це – щодня стикатися з викликами, які для більшості залишаються непомітними? Відповідь на це складне питання в межах Національного тижня безбар’єрності шукали викладачі та студенти-бакалаври спеціальності «Терапія та реабілітація», яка забезпечується кафедрою фізичної терапії, ерготерапії та здоров’я. Для майбутніх фахівців із реабілітації серія тематичних заходів стала надзвичайно важливим кроком у професійному становленні, адже дозволила поєднати теоретичні знання з глибоким емоційним та практичним зануренням у проблематику інклюзії та розуміння світу людей з інвалідністю.
Справжнім викликом для емпатії та усвідомленості став практичний інтенсив «Відчуй бар’єрність», що відбувся 28 травня. Цього дня теорія повністю поступилася місцем практиці: студенти вийшли на вулиці міста з допоміжними засобами переміщення. Кожен учасник зміг спробувати себе в ролі людини, яка долає міський простір за допомогою крісел колісних, милиць, ходунків чи палиць. Крім того, майбутні фахівці використовували спеціальні окуляри, що імітували різні порушення зору, та вчилися орієнтуватися в просторі навпомацки за допомогою тактильних тростин. Таке моделювання дозволило зсередини відчути сутність неповносправності, особисто прожити щоденні виклики маломобільних груп населення та гостро усвідомити реальний стан архітектурної доступності нашого середовища.
Окрім практичного досвіду на вулицях міста, значна увага була приділена і рефлексії через мистецтво. Також у межах Національного тижня безбар’єрності на кафедрі було організовано покази світового кінематографа, які відкривають глядачам внутрішній світ людей із ментальною інвалідністю.
Зокрема, студенти переглянули та детально обговорили культову художню драму режисера Баррі Левінсона «Людина дощу» (Rain Man, 1988). Спільний перегляд зворушливої історії про чоловіка з аутизмом та його унікальні здібності став підґрунтям для глибокої дискусії про прийняття, етикет взаємодії, родинну підтримку та місце людей із ментальними розладами в сучасному суспільстві.
Організатори зазначають, що поєднання реального симуляційного досвіду на вулицях та емоційного занурення через кінематограф у межах загальнодержавної ініціативи є надзвичайно важливим для формування толерантного, безбар’єрного та чутливого суспільства. Дякуємо організаторам за ініціативу, а всім учасникам – за сміливість, активну позицію та щирі обговорення!