30 березня свій 50-річний ювілей відзначає Володимир Дільний — доктор фізико-математичних наук, професор, знаний учений, талановитий педагог, наш шановний колега, багаторічний член кафедри, людина, чиє ім’я добре знане і глибоко шановане в академічному середовищі. Професійний шлях Володимира Миколайовича пов’язаний із Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Національним університетом «Львівська політехніка», де він сьогодні гідно продовжує свою науково-педагогічну діяльність.
Є люди, про яких хочеться говорити не лише мовою посад, звань і наукових здобутків. Є люди, чия присутність у колективі сама по собі є цінністю. Саме до таких людей належить Володимир Миколайович. Для нас він — не лише професор, не лише доктор наук, не лише авторитетний математик. Для нас він — особистість високої внутрішньої культури, рідкісної інтелігентності, глибокої порядності й тієї особливої людської шляхетності, яка не потребує гучних слів, бо відчувається в усьому: у ставленні до науки, до праці, до студентів, до колег, до друзів.
Шлях Володимира Миколайовича — це шлях людини, яка ніколи не шукала легких вершин, а піднімалася до них завдяки щоденній праці, дисципліні думки, відданості математичній істині та високому почуттю професійної відповідальності. За цим шляхом — роки напруженого наукового пошуку, вагомі дослідження, визнання у фаховому середовищі, професорське звання, повага колег і вдячність учнів. Але за всім цим — ще дещо важливіше: велика внутрішня сила, скромність і вірність справі свого життя. Для кафедри математики та економіки, для факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Володимир Миколайович є по-справжньому близькою людиною. Багато років його життя були віддані нашій кафедрі. І сьогодні для нас надзвичайно цінно, що, працюючи у Львівській політехніці, він і далі залишається з нами — у професійній співпраці, у дружбі, у спільній пам’яті, у спільному академічному просторі.
Особисто для мене, як для колеги, як для друга Володимира Миколайовича, з яким мене пов’язують роки спільної праці й людського спілкування, цей ювілей є особливою подією. Бо є ювілеї формальні, а є ювілеї світлих людей. І сьогодні ми вшановуємо саме таку людину — того, хто вміє поєднувати інтелектуальну глибину з душевною теплотою, вимогливість до науки — з повагою до людини, справжню професорську гідність — із простотою й щирістю.
Шановний Володимире Миколайовичу! У день Вашого 50-річчя прийміть найщиріші слова вдячності й пошани. Дякуємо Вам за Вашу працю, за Ваш розум, за Вашу відданість математиці, за Вашу присутність у житті нашої кафедри, за ту добру і сильну людську основу, яку Ви завжди несете із собою. Дякуємо за приклад, який Ви подаєте молодшим колегам і студентам. Дякуємо за те, що Ваші досягнення ніколи не відділяли Вас від людей, а навпаки — лише ще більше підкреслювали Вашу благородність і справжній масштаб Вашої особистості. Нехай Господь дарує Вам міцне здоров’я, многії і благії літа, родинне тепло, душевний мир, світлу радість у серці, нові творчі сили й нові наукові вершини. Нехай поруч завжди будуть люди, які люблять, розуміють і цінують Вас. Нехай праця приносить Вам натхнення, учні — гордість, колеги — щиру повагу, а життя — багато добрих, ясних і щасливих років. Нехай усе, що Ви посіяли своєю працею, знанням і людяністю, сторицею повертається до Вас любов’ю, вдячністю і добром.
З глибокою повагою, щирою приязню та найкращими побажаннями — від імені колективу кафедри математики та економіки й від себе особисто Юрій Матурін