Академія та відкриття навчальної аудиторії імені адвоката Володимира Ільницького відбулися 16 грудня у стінах факультету історії, педагогіки та психології Дрогобицького державного педагогічного університету.
Урочистий захід розпочався з виконання Державного Гімну України та вшанування хвилиною мовчання пам’яті полеглих Героїв. З вітальними словами до присутніх звернулися: ректорка ДДПУ Валентина Бодак, університетський капелан отець Олег Кекош, декан факультету Орест Гук, директорка музею «Дрогобиччина» Алла Гладун. Промовці зазначили, що непересічна постать Володимира Ільницького варта повернення з небуття, адже його діяльність є гідним прикладом для наслідування сучасниками, які творять сьогодні Перемогу України.
Керівниця Центру досліджень адвокатури і права, проректорка Вищої школи адвокатури при Національній асоціації адвокатів України Ірина Василик, яка була натхненницею проведення заходу на пошану адвоката Володимира Ільницького, висловила вдячність керівництву Дрогобицького університету та команді на чолі з професором Василем Ільницьким, Раді адвокатів Львівської області за підтримку та допомогу у реалізації задуму з облаштування аудиторії-музею.
Як повідомила Ірина Василик, це вже 22 –ий музей, який відкритий за сприяння Асоціації адвокатів України, самоврядного органу, що об’єднує 70 тисяч українських адвокатів. Одним із головних напрямків діяльності Асоціації є, власне, програма увічнення пам’яті адвокатів.
-За масивом матеріалу з історії адвокатури саме Львівщина і Галичина є найбільш потужними: тут колиска української адвокатури кінця ХIХ – початку ХХ століття. Саме тут зароджувалася адвокатська еліта, лідери українського руху, які гонорарами з адвокатській діяльності фінансували українські культурні ініціативи, підтримуючи розвиток наукового товариства ім. Тараса Шевченка, «Просвіту». Ми маємоу цій аудиторії стенд «Меценати-адвокати», де міститься інформація про адвоката Івана Чернявського з Коломиї, першого засновника української філателії; адвоката з Ніжина Олександр Кониського, автора «духовного гімну» «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», який віддав морги поля для Наукового товариства імені Тараса Шевченка; про Теофіла Окуневського, Іллю Шрага, відомого політика, який був членом Української Центральної Ради; про Костю Левицького, який був головою української франкції в австрійському парламенті і галицькому крайовому сеймі. Саме на межі ХIХ- ХХ століть діяли і ставали лідерами національного руху Євген Петрушевич, Володимир Ільницький, Антін Горбачевський, який був делеґатом Національної Ради ЗУНР, повітовим комісаром на Дрогобиччині, – розповіла Ірина Василик.
Для навчальної аудиторії у Дрогобицькому університеті Ірина Василик передала пам’ятну марку «Адвокати державності», де представлені адвокати, що були президентами і прем’єр-міністрами України. Серед них – дрогобичанин Степан Витвицький, один з організаторів возз’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року, а згодом – президент Української Народної Республіки в екзилі.
Підсумовуючи свою розповідь Ірина Василик зазначила, що коли вона з колегами готувала стенди в аудиторію, то стало зрозуміли, що неможливо вмістити інформацію про діяльність усіх визначних адвокатів регіону. Тому у планах – докладніше вивчити матеріали про цілу плеяду адвокатів, які вкладали свої зусилля у розвиток національного, державного будівництва, і створити музей адвокатури Дрогобиччини.
Модератор заходу професор, завідувач кафедри історії України та правознавства ДДПУ ім. Івана Франка Василь Ільницький стисло розповів про етапи свого дослідження видатного громадсько-політичного та культурно-освітнього діяча Дрогобиччини Володимира Ільницького. Постать цього правника зацікавила науковця ще у 2005 році, відтоді розпочався збір інформації, і лише цього року вдалося віднайти кримінальну справу, яка доповнила отримані раніше матеріали.
-З окупацією радянськими військами Галичини Володимир Ільницький не залишає Дрогобич, а продовжує відстоювати власні погляди. Зрозуміло, що така постать для радянської системи становила загрозу, тому уже 2 жовтня 1939 року його заарештували, фактично він був одним з перших, кого ув’язнилии совєти. 7 травня 1941 року, тобто через 20 місяців ув’язнення, після безкінечних допитів Володимиру Ільницькому присуджено термін відбування покарання 8 років. І далі питання досі залишається не дослідженим – у кримінальній справі є довідка, що він помер 18 лютого 1942 року, однак сину Степану, який живучи за кордоном після Другої світової війни через Червоний хрест вдалося довідатися, що його батько Володимир помер у Старобільську Донецьклї області 12 травня 1942 року. Реабілітований лише у 1989 році. Я переконаний у тому, що діяльність Володимира Ільницького потребує подальших досліджень, тому що це надзвичайно багатогранна особистість: успішний адвокат, який поза професійною діяльністю зарекомендував себе поважним громадсько-політичним і культурно-освітнім діячем, – зазначив професор Василь Ільницький.
З науковими доповідями під час академії виступили Галина Кордіяка, заступниця директора Державного архіву Львівської області; Ігор Бойко, професор, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського університету ім.І.Франка; Наталія Мисак, доцентка, старша наукова співробітниця відділу нової історії України Інституту українознавства ім.І. Крип’якевича НАН України.
В онлайн-форматі до заходу приєдналися онуки Володимира Ільницького Роксоляна Сливинська та Олег Ільницький які живуть у Канаді. Приємно було дізнатися, що пан Олег понад 35 років віддав правничій діяльності, а серед 15 правнуків Володимира Ільницького також є чимало юристів. Гарний приклад тяглості поколінь, коли передається не лише пам’ять, а й професія.
На завершення урочистої академії керівниця Центру досліджень адвокатури і права Ірина Василик подякувала усім за організацію і участь та окреслила напрямки діяльності на перспективу, адже це не одноразова акція, а співпраця на постійній основі. Навчальна аудиторії імені адвоката Володимира Ільницького стане майданчиком для зустрічей науковців, адвокатів, краєзнавців, студентів, що дасть поштовх для ґрунтовного дослідження адвокатури Дрогобиччини, яка відома багатьма славними іменами такими, як Григорій Коссак, Антін Горбачевський, Степан Витвицький.
