21-22 травня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся ХХХІІІ Міжнародний славістичний колоквіум на відзначення пам’яті слов’янських першопросвітників Кирила і Мефодія, в якому взяли участь науковці з Польщі, Болгарії, Сербії, Словенії, Хорватії. Організатори масштабного заходу – національний університет імені Івана Франка, зокрема Інститут славістики, кафедра слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького, кафедра польської філології, а також Лексикографічний інститут імені Мирослава Крлежі із Загреба. Тон колоквіуму задали: вступне слово ректора ЛНУ Романа Гладишевського; вітальні слова директора Лексикографічного інституту імені Мирослава Крлежі в Загребі Філіпа Хамершака; декана філологічного факультету ЛНУ Романа Крохмального; декана історичного факультету ЛНУ Руслана Сіромського; голови студентського наукового товариства філологічного факультету ЛНУ Дарини Шумлянської; голови студентського наукового товариства історичного факультету ЛНУ Олексія Савєльєва. Наукове спрямування колоквіуму – вивчення й популяризація історії, мови, літератури західних та південних слов’ян, їх взаємин з Україною й українцями, а також історії славістики, що відбилося в тематиці пленарних та секційних засідань.
Окремий аспект наукових зацікавлень на науковому форумі – дитяча література. У Музеї історії університету в рамах колоквіуму відбувся надзвичайно теплий та науково насичений круглий стіл, приурочений 100-річчю від дня народження видатної хорватської дитячої письменниці Вішні Стагуляк (1926–2011). З вітальним словом до учасників звернувся заступник декана філологічного факультету з наукової роботи Олександр Моторний. Модераторка заходу, докторка філологічних наук, професорка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Людмила Васильєва, фахівчиня із південно- та західнослов’янських мов представила доповідь «Мрійниця, яка залишила нам по собі найпрекрасніший світ», у якій схарактеризувала творчість ювілярки. Студентки Марта Клименюк та Уляна Кривко занурили присутніх в атмосферу творчості письменниці, зачитавши фрагменти її казкових оповідань.
Дитяча література – надзвичайно молода наукова дисципліна. Досі точаться суперечки довкола її місця в історії літератури та мистецтва. Саме в наші дні попит на дитячу літературу став надзвичайно високим. Організаторка круглого столу – Ольга Кравець, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького, дослідниця українсько-сербських та хорватських літературних взаємин і зокрема проблем дитячої літератури. Вона у доповіді «”Роман в мініатюрах” хорватської дитячої письменниці Палми Каталініч» торкнулася питання генології, специфічного змісту і особливостей хорватської літератури для дітей. Програма круглого столу об’єднала як досвідчених науковців, так і молодих дослідників – студентів філологічного факультету, які навчаються за освітніми програмами «Хорватська мова та література», «Болгарська мова та література», «Чеська мова та література», «Словацька мова і література». Особливу увагу на заході було приділено й українській класиці. Докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Галина Сабат виступила з доповіддю про ілюстрування казок Івана Франка в українському культурному просторі. Доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики ДДПУ Ганна Іваночко висвітлила тему впливу сучасної дитячої літератури на розвиток музичної культури. Подальша дискусія продемонструвала актуальність та важливість обговорених тем.
Завершальним акордом круглого столу стала презентація книги «Іван Франко. Казки зі збірки “Коли ще звірі говорили”» (упорядкування, передмова Галини Сабат, ілюстрації Ірини Олійник), виданої у Дрогобичі 2025 року. Це перший випуск заснованої упорядницею серії «Казки Івана Франка». Захід продемонстрував, наскільки важливим є дослідження дитячої літератури та культурний обмін між слов’янськими народами, який сьогодні активно продовжує розвивати талановита студентська молодь ЛНУ. Конференція проходила в комбінованому форматі: пленарні та секційні засідання – на платформі «Zoom», круглий стіл – наживо.
