24 квітня відбулася наукова конференція «Чорнобильська катастрофа: міждисциплінарний дискурс від екології до культурної пам’яті», організована Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Захід, проведений у дистанційному форматі, об’єднав понад 300 науковців, педагогів, дослідників і студентську молодь навколо важливої теми сучасності – комплексного осмислення наслідків однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Програма заходу охопила широкий спектр питань: від фізичних і технічних аспектів аварії до проблем радіаційної безпеки, екологічного захисту населення, а також збереження етнографічної спадщини забруднених регіонів і відображення Чорнобильської трагедії в сучасній літературі.
Директор Департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска, звертаючись із вітальним словом до учасників конференції, підкреслив трагізм аварії на Чорнобильській АЕС і неприпустимість повторення подібних катастроф у майбутньому. Олег Володимирович подякував усім, хто долучився до обговорення цієї важливої теми, акцентував увагу на значущості заходу та побажав учасникам плідної й конструктивної роботи.
Серед доповідачів були провідні науковці і фахівці з різних галузей, професори й доценти університетів Львівщини. Такий формат посприяв глибшому розумінню не лише технічних аспектів аварії, а й її довготривалих соціальних, екологічних і культурних наслідків, що є важливим для формування цілісного наукового світогляду та підвищення обізнаності суспільства.
За рішенням організаційного комітету почесне право відкрити роботу конференції та представити першу доповідь було надано студентці факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Марії Регей. Її виступ на тему фізичних аспектів аварії на ЧАЕС став змістовним науковим внеском у роботу конференції та водночас засвідчив високий рівень довіри до молодого покоління дослідників, здатних до самостійного аналізу складних міждисциплінарних проблем.
У доповіді Марія Регей здійснила системний аналіз фізичних передумов виникнення аварій у ядерних енергетичних установках, зосередившись на загальних закономірностях функціонування реакторних систем та чинниках, що зумовлюють втрату їх стійкості. Було розкрито основні механізми розвитку аварійних процесів, зокрема неконтрольоване зростання потужності, супровідні теплові ефекти та явища, пов’язані з руйнуванням активної зони. Окрему увагу приділено фізичним процесам вивільнення радіоактивних речовин і закономірностям їх поширення в навколишньому середовищі.
Програма конференції охопила широкий спектр тематичних напрямів. Зокрема, було представлено доповідь про радіаційну небезпеку в контексті аварії на атомній електростанції, у якій акцентовано увагу на загрозах для життя і здоров’я населення та заходах цивільного захисту. Технічний аспект доповнив виступ, присвячений постчорнобильським етнографічним дослідженням забруднених територій Полісся, що розкрив проблеми збереження культурної спадщини та трансформації традиційного способу життя. Окремі доповіді стосувалися досліджень впливу радіації на біологічні системи, що здійснюються в українських наукових установах і дають змогу окреслити сучасний стан та перспективи розвитку радіаційної біології й екології. Значну увагу приділено питанням захисту населення від радіаційного впливу, актуальним як у контексті Чорнобильської катастрофи, так і сучасних викликів техногенної безпеки. Велику практичну цінність для учасників конференції мало представлення освітніх ініціатив, зокрема STEM-проєкту, спрямованого на формування безпечного середовища для здобувачів освіти. Завершальною стала доповідь про відображення теми Чорнобиля в художній і публіцистичній літературі, що підкреслила значення культурної пам’яті та ролі інтелектуального спадку в осмисленні трагічних подій.
Загалом проведення наукової конференції такого рівня має вагоме значення для розвитку міждисциплінарного наукового діалогу, популяризації наукових знань і збереження історичної пам’яті. Захід посприяв консолідації наукової спільноти, обміну досвідом між дослідниками різних галузей, а також залученню молоді до наукової діяльності. Особливо цінним було поєднання природничого й гуманітарного підходів, що дало змогу розглядати Чорнобильську катастрофу як комплексне явище, яке вплинуло не лише на довкілля, а й на культурний і соціальний розвиток суспільства.
Проведена конференція забезпечила можливості для наукового осмислення наслідків Чорнобильської трагедії, посприяла формуванню відповідального ставлення до питань екологічної безпеки та збереження культурної спадщини, а також підтвердила важливу роль освіти і науки у подоланні викликів сучасності.
