Не випадково програму Європейського Союзу Еразмус, яка запевнює реалізацію надзвичайно широких можливостей міжнародного обміну науково-академічних працівників та студентської молоді, названо на честь Еразма Роттердамського – видатного голландського гуманіста часів Відродження, письменника, філософа й теолога, який навчався й працював у різних європейських університетах, мандрував різними країнами, добре розумів цінність здобування наукового й практичного досвіду у світових осередках науки й освіти, важливість володіння розмаїтим інструментарієм наукового дослідження й літературного письма, вміння бути відкритим й успішним у цивілізаційних процесах.
Наукові й письменницькі пріоритети ренесансного мислителя плідно втілюються у можливостях програми Еразмус, яка, завдяки нашим європейським партнерам, стає щоразу доступнішою для українських науково-академічних працівників та студентів. Польські університети – як найближчі наші сусіди, які незмінно солідарні з нами у важкі часи боротьби з російською агресією – посідають очевидне лідерство у пошукові й запевненні для нашої науково-академічної спільноти можливостей реалізації міжнародної мобільності за програмою Еразмус+.
Істотним – двостороннім – свідченням цього є недавнє перебування у нашому університеті професорки Університету імені Адама Міцкевича у Познані Катажини Кучинської-Кошани, яка провела у Дрогобичі інтенсивний тиждень міжнародної мобільності, відтак мобільність у Познанському університеті реалізувала Віра Меньок, доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики, керівниця Полоністичного науково-інформаційного центру Дрогобицького університету. Такий двосторонній науково-академічний обмін є винятково ефективним, позаяк відкриває та конкретизує простір для подальшої співпраці між середовищами обох університетів, уможливлює як інституційний, так і особистісний виміри успішного взаємного обміну досвідом та генерування нових спільних проєктів.
Саме такої ефективності очікуємо, проводячи інтенсивні приготування до підписання угоди про співпрацю між Університетом імені Адама Міцкевича у Познані та Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, яке відбудеться у листопаді під час реалізації щорічного проєкту «Друга Осінь», що проводиться Полоністичним центром спільно з польськими партнерами у роковини загибелі Бруно Шульца. Офіційне налагодження співпраці між нашими університетами стане реальністю завдяки ініціативі професорки Катажини Кучинської-Кошани та відкритості на співпрацю з нами професора Кшиштофа Скібського, декана факультету польської та класичної філології Університету імені Адама Міцкевича у Познані, а також усього деканського ґрона цього факультету, зокрема заступника декана з міжнародної співпраці професора Конрада Домінаса та заступниці декана у справах студентів докторки Уршулі Ковальської-Надольної, з якими відбулася зустріч та плідна розмова під час реалізації мобільності Віри Меньок.
Особливі слова вдячності за можливість втілення у життя ефективної мобільності Катажини Кучинської-Кошани у Дрогобичі та Віри Меньок у Познані адресуємо докторці Юстині Вцюрці, координаторці міжнародної мобільності факультету польської та класичної філології Університету імені Адама Міцкевича у Познані. Відомо, що максимальною часткою успіху завжди завдячуємо конкретним людям, які своєю професійністю та доброю волею здатні проєктувати й звершувати цінні й корисні для обох сторін справи. Саме такою високою професійністю й доброю волею наділена пані Юстина Вцюрка, яка максимально долучилася до реалізації цієї двосторонньої мобільності.
Віра Меньок реалізувала тижневу мобільність в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані 23–27 червня. Окрім важливих зустрічей і розмов з керівництвом факультету польської та класичної філології, виголосила лекцію «Присутність Бруно Шульца у сучасному Дрогобичі» для учасників наукових кіл факультету, а також виступила на засіданні закладу досліджень європейської традиції із розповіддю про науково-академічне й культурно-освітнє життя нашого університету в умовах війни з російським агресором, про те, як тримаємо оборону та культурному фронті, як працюємо зі студентами, як розвиваємо нашу наукову потугу.
Була також виняткова нагода екскурсії у будинку Collegium Maius Познанського університету – захопливого архітектурного об’єкта, головної університетської будівлі зі складною й водночас блискучою історією, в якій міститься факультет польської та класичної філології. Окремим важливим напрямом пізнавання наукового простору Університету імені Адама Міцкевича у Познані стали відвідини бібліотек: славної міської Бібліотеки Рачинських; неперевершеної у найрізноманітніших науково-дослідницьких контекстах Університетської Бібліотеки, включно із професійними коментуваннями й розповідями доктора габілітованого Рафала Вуйціка та інших наукових працівників бібліотеки; відносно нової, але вже багато оснащеної різногалузевими книгозбірнями бібліотеки факультету польської та класичної філології. Про полоністичні студії у нашому університеті та можливості реалізації мобільності нашими студентами-полоністами вдалося предметно поговорити з доктором Войцехом Гофманським, керівником університетського центру навчання польської мови та культури для іноземців. Професор Рафал Кошани, декан факультету антропології та культурознавства, провів змістовну екскурсію в одному з кампусів університету та прогулянку в Ботанічному Саду Університету імені Адама Міцкевича – одному з найбагатших і найкрасивіших у Польщі, який функціонує як університетська науково-освітня база і водночас як публічний парковий простір.
Не забракло й культурно-освітнього виміру реалізації мобільності у Познанському університеті. У містечку Курник поблизу Познані незабутню екскурсію провела професорка Аґнєшка Квятковська, з акцентом на Курниківському замкові та діяльності Ядвіґи Замойської, яка присвятилася своєму народові у найскладніші часи поневолення Польщі. Курник відомий як місце народження й дитинства Віслави Шимборської – польської поетки, лавреатки Нобелівської премії (1996), тож пов’язаних із нею місць не спосіб було оминути. Також вдалося відвідати унікальну Кімнату-Музей Казимири Іллаковічувни – польської поетки й письменниці, яка суттєву частину свого життя провела у Познані й там померла, її доля тісно перепліталася з Юзефом Пілсудським. Цікавими відкриттями стали незалежний культурно-мистецький осередок «Барак Культури», який успішно пропагує українське мистецтво й літературу, а також познанський альтернативний «Театр у Приятелів», діяльність якого, серед іншого, пов’язана із творчістю Бруно Шульца.
Найсердечнішу вдячність за продуктивно проведений тиждень мобільності в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані, за розмаїто наповнену й професійно продуману його програму адресую професорці Катажині Кучинській-Кошани й усім, з ким мала нагоду познайомитись та поділитись нашим непростим сьогодні досвідом українського науково-академічного й суспільно-культурного життя.
Віра Меньок,
доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики, керівниця Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька
Світлини розміщуємо завдяки люб’язності колег з Університету імені Адама Міцкевича у Познані
