«Світло його життя» − відбувся вечір-спогад до 85-річниці від дня народження Юрія Кишакевича

Шанована людина, вчитель, тато,
Дідусь і друг, і України син.
Він за життя зробив багато-пребагато,
І досягнув омріяних вершин…
Роки сріблили невблаганно скроні
І втома обіймала за плече…
І вже зима торкалася долоні…
Той дотик Вічності сльозиною пече.
І щедра осінь пам’ять розтривожить,
То був би вересневий ювілей…
Та маємо в цій залі − вечір-спогад
І Він десь тут, живий, серед людей…

Світлана Кишакевич

30 вересня в університеті вшанували пам’ять Юрія Львовича Кишакевича – українського наукового діяча, педагога, багаторічного проректора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вечір-спогад, який модерували доцентки факультету початкової освіти та мистецтва Світлана Кишакевич та Галина Стець, переріс у хвилини духовного піднесення та глибокої вдячності. Присутні вшанували видатну особистість не лише словами, а й щирими серцями, сповненими поваги до життєвого шляху Юрія Львовича, його та внеску у розвиток освіти, науки й духовності.

Своїми спогадами про Юрія Кишакевича поділилися: студентський капелан отець Олег Кекош, докторка філософських наук, професорка Надія Скотна, помічник ректора з питань кадрового забезпечення та документообігу Михайло Шубак, заслужений працівник культури України, професор Степан Дацюк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри технологічної та професійної освіти Леонід Оршанський та сини − доктор економічних наук, професор Богдан Кишакевича, кандидат юридичних наук, суддя Верховного Суду України Лев Кишакевич.

Музичне наповнення вечора стало зворушливою частиною заходу, що поєднало родинне тепло з високим духовним змістом. Пісні, які прозвучали у виконанні Світлани Кишакевич, Галини Стець, Михайла Стеця у супроводі провідної концертмейстерки кафедри вокально-хорового, хореографічного та образотворчого мистецтва Тамари Козій (фортепіано) та Софії Стець (скрипка), торкнулися сердець присутніх, а музичні номери у виконанні внука Юрія Кишакевича (молодшого) стали справжнім емоційним містком між поколіннями.

Професор Юрій Кишакевич залишив глибокий слід у серцях усіх, хто мав нагоду з ним працювати, навчатися, спілкуватися. Світло його життя горітиме яскраво й довго, адже це життя прожито гідно, щиро і з любов’ю до людей.

Світла пам’ять Юрію Львовичу Кишакевичу…

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors