Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій пошані перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні — перших воїнів, які у мирний час віддали життя за європейський вибір нашого народу, за нашу свободу і гідність. 20 лютого 2014 року протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку – у столиці України загинуло 48 протестувальників.
Серед Героїв Небесної Сотні – випускник Дрогобицького педагогічного університету Роман Варениця. Він навчався на фізико-математичному факультеті, який закінчив у 2002 році. Працював учителем математики. Скрізь, де був, залишав по собі добре слово: працьовитий, уважний, надійний, той, хто ніколи не відмовить у допомозі.
До Києва Роман поїхав у лютому 2014 року — рішення прийняв миттєво, почувши про силові спроби розігнати Майдан. Повертаючись із роботи у Львові, буквально вскочив в автобус до столиці разом із земляками. Батькам зателефонував уже в дорозі. На Майдані вступив до 1-ї сотні Самооборони. Разом із тіткою, яку несподівано зустрів на барикадах, укріплював позиції: вона носила бруківку, він — шини. Робив те, що вмів найкраще — працював та допомагав.
20 лютого Роман підіймався вгору Інститутською разом із побратимами, намагаючись відтіснити силовиків. Зафіксовано, що він допомагав пораненим, був у чорній куртці та блакитній касці.
О 09.46 дві кулі влучили в Романа. Одна – у серце. Він загинув на місці. Йому було 35.
Роману Варениці присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (посмертно).
У лютому 2015 року на фасаді будівлі Навчально-наукового інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій ДДПУ встановлено меморіальну дошку для вшанування Романа Варениці.
Світла пам’ять Героям Небесної сотні! Україна пам’ятає. Україна бореться. Україна переможе!