Тривалі реалізації науково сфокусованих інтердисциплінарних проєктів є нині знаковим і винятковим явищем в обміні досвідом та розвиткові нових ініціатив серед європейських науково-академічних спільнот. Саме тому вкотре повертаємось до послідовно втілюваної у життя щорічної Міжнародної наукової конференції «На пограниччях культур і народів», учотирнадцяте плідно проведеної Державним закладом вищої освіти імені Яна Ґродка у Саноку (Польща), який цьогоріч святкує своє 25-ліття.
У межах цього міжнародного наукового форуму впродовж понад десятиліття своїми науковими дослідженнями, поглядами й ідеями діляться науковці Дрогобицького університету: блаженної пам’яті Світлана Щудло, Павло Скотний, Ірина Лозинська, Олександра Проць, Олена Квас, Марія Каралюс, Ірина Бермес, Олександра Німилович, Оксана Бобечко, Юлія Осмачко, Олена Галян, Ігор Галян, Віра Меньок.
Цьогоріч, 17–19 вересня, наукову снагу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на циклічній конференції у Саноку вкотре запрезентували доцентка Ірина Лозинська, доцентка Віра Меньок та доцент Павло Скотний. Ірина Лозинська зосередилася на Галичині як одному з ключових європейських погранич під час Першої світової війни, де військова мобільність радикально змінила простір, кордони та ідентичності; Віра Меньок розповіла про літературний образ Харкова у часи Миколи Хвильового та Сергія Жадана, запропонувавши компаративне прочитання новели Хвильового «Арабески» й книги Жадана з тією ж назвою, аби наголосити на безперервності пам’яті й досвіду, що запевняють тривання міського тексту у часи історичних катастроф; Павло Скотний торкнувся актуальних під час війни проблем різноконтекстного розуміння кордону, акцентуючи це поняття як феномен в адміністративному, суспільному, умовному, психологічному та інформаційному вимірах.
Учасники щорічної конференції про Пограниччя зосередилися на ключовій темі «Пам’ять. Процеси довгого тривання», що стосувалася розмаїтих царин наукової рефлексії над історією, суспільством, економікою, культурою, літературою, мистецтвом, мовою, освітою тощо. Серед учасників конференції були головно науковці з Польщі та України, а також зі Словаччини, Норвегії та Узбекистану. Упродовж трьох днів пленарних та секційних конференційних засідань було виголошено близько ста наукових доповідей з різних галузей суспільних й економічних наук та гуманітаристики. Наукова розлогість конференції доповнилась культурними подіями – відвідини Саноцького замку з виставкою робіт відомого художника Здіслава Бексінського, життя й творчість якого пов’язані зі Саноком, та екскурсія в одному з найбільших у Європі Саноцькому музеї просто неба.
Запрошуємо до перегляду запропонованих організаторами реляцій про конференцію.
Слова вдячності за плідно й різнобічно організовану конференцію адресуємо професорові Робертові Ліпельтові та проректорці, докторці Моніці Кравчик з Державного закладу вищої освіти імені Яна Ґродка у Саноку, секретарці конференції Еві Стончек, а також первневій натхненниці й організаторці конференції – докторці Йоланті Карольчук.
За підтримку ідеї конференції та всебічне сприяння втіленню цього проєкту особливу вдячність висловлюємо ректорові Державного закладу вищої освіти імені Яна Ґродка у Саноку професорові Матеушеві Качмарському, водночас декларуючи готовність нашого університету до ширшої співпраці з очолюваним ним закладом вищої освіти.
Сподіваємось, що Полоністичний центр Дрогобицького університету надалі виступатиме міжнародним партнером щорічної саноцької конференції «На пограниччях культур і народів», під час якої науковці Франкового вишу зможуть поділитися своїми науковими концепціями порозуміння, єднання й творення спільних вартостей у культурному просторі українсько-польського Пограниччя – особливо важливих для нас сьогодні, коли боремося проти російської агресії за свободу й незалежність України та всього вільного демократичного світу.
Віра Меньок,
доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики, керівниця Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька
Світлини: учасники та організатори конференції
