Науково-методичний семінар «Нетрадиційні методи навчання у закладах загальної середньої освіти»

На факультеті фізики, математики, економіки та інноваційних технологій 8 травня відбувся науково-методичний семінар «Нетрадиційні методи навчання у закладах загальної середньої освіти». На семінарі було розглянуто актуальні питання з дисципліни «Педагогіка», які підготували студенти групи МІ 2226Б факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій та групи ФТЕ 2226Б факультету здоров’я людини та природничих наук. Модераторки науково-методичного семінару – доцентки кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Оксана Гевко та Тетяна Надім՚янова.

Звичайно, сьогодні наша увага прикута до військових дій, що відбуваються на території нашої країни. Українці у різний спосіб: хто волонтерством, власним самовідданим навчанням чи працею, численними донатами чи іншою допомогою ЗСУ, а хто безпосередньою участю у гарячих точках, часом ціною свого здоров’я, а то й життя, наближають довгоочікувану перемогу! Але нам усім слід пам’ятати, що добробут, економічне та інтелектуальне зростання нашої держави, її відбудова залежать від успішної освіти та виховання підростаючого покоління. Тому велика увага нашого суспільства зосереджена на удосконаленні освітнього процесу усіх ланок освіти. Адже якість навчання залежить від зацікавлення учнів у здобутті знань, їх мотиваціях до навчання, у самостійній роботі та творчому розвитку особистості. Саме ці та інші питання були розглянуті на науково-методичному семінарі.

Студентки групи МІ 226Б ФФМЕ Уляна Мушинська та Христина Коваль у доповіді «Нетрадиційні методи навчання як реалізація інтерактивної стратегії освіти у сучасному ЗЗСО» розповіли про різні методи та способи пожвавлення освітнього процесу, про нетрадиційні уроки із використанням нестандартних, оригінальних прийомів, що активізують усіх учнів, підвищують інтерес дітей до занять і водночас забезпечують швидкість запам’ятовування, розуміння та засвоєння навчального матеріалу. Також доповідачки запропонували нетрадиційні форми навчання, використання ігрових технологій в навчальному процесі,  зокрема, ігрових симуляцій, головоломок, кросвордів, дискусій, дебатів, мозкового штурму, настільних ігор, моделей, макетів, рольових ігор.

Також дівчата запропонували декілька нестандартних форм навчання із власної спеціальності: театралізованого  уроку «Математика у всіх професіях»; інформаційних проєктів: «Які числа називають «магічними»?» «Математичні цікавинки»; пошуково-дослідницьких проєктів з таких тем: «Математика в казках» , «Математика на кухні», «Геометричні тіла в архітектурі», планування «Присадибна ділянка», складання таблиці витрат матеріалів «Ремонту моєї оселі»; уроків-подорожей в часі: «Найдавніші математичні знаки», «З історії вимірювальних приладів», «Грошові одиниці в Україні»; уроків-мандрівок«Найвідоміші математики планети», «Де і котра година зараз на планеті?»; бінарних уроків, зокрема, математики та історії «Математика в легендах», математики та астрономії «Відстань до Сонця в різних одиницях величини», математики та економіки «Мій бюджет на місяць», математики та хімії «Відношення і пропорції».

Також доповідачки запропонували організувати від двох факультетів дві команди, кожна із яких за відведений час мала віднайти слова головоломці, пов’язані із педагогікою.

Із доповіддю «Едьютейнмент: навчання як розвага» виступили студентки групи МІ 2226Б ФФМЕ Діана Думнич та Наталія Хіраш, адже едьютеймент ввійшов у 10 освітніх трендів за 2022-2023 навчальний рік. Після коротенької історії едьютейнменту та поетапного розгляду розвитку цієї освітньої технології доповідачки зупинилися на можливостях персоналізованого навчання, використанні інноваційних технологій, гейміфікації, мультимедійному підході, використанні освітніх платформ, можливостях наповнення контенту, інтенсифікації досліджень, впровадженні вправ на асоціації, сторітеллінгу, проведенні інтерактивних свят. Студентки також навели приклади едьютейнменту, а саме – проведення ігор-квестів, використання інтерактивних вправ, ігор, рольових ситуацій та дискусій для активного навчання, проведення віртуальних екскурсій, гри-симулятора професій.

Після доповіді студентки-доповідачки запросили по чотири учасники від факультету здоров’я дитини та природничих наук та факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій. Кожній команді було роздано набір букв. Протягом трьох хвилин (таймер висвітлювався на екрані) команди мали придумати та записати якомога більше слів, які б розпочиналися із цих букв та стосувалися спеціальності конкретної команди.

Основна думка наукових повідомлень студентів факультету здоров’я людини та природничих наук стосувалась проблеми здоров’я, збереження, формування основ здорового способу життя, адже якими б за типами не були уроки в сучасній школі, як би вони не трактувались з наукової точки зору, очевидним залишається одне: людина повинна бути здоровою. Студентка групи ФТЕ 2226Б ФЗЛПН Анастасія Патен у доповіді «Здоров’я як показник успішного навчання» представила статистику, за якою простежуються причини збільшення нездорових дітей, наголосила на важливості формування в учнів розуміння категорії «здоров’я» в умовах навчання та сімейного виховання. Підкреслила, що дитина, у якої буде сформоване розуміння власного здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового існування, буде бережно ставитися до власного здоров’я і здоров’я оточуючих; прагнути до адекватного сприйняття знань і навичок з його охорони, їх втіленню у повсякденне життя. Продовжила цю доповідь Надія Янів, яка виголосила результати проведеного опитування з учнями 5-х-11-х класів одного із закладів загальної середньої освіти Дрогобицького району. Предметом її дослідження було ставлення учнів до проблеми здорового способу життя та розуміння ними цієї категорії. Студентка наголосила на важливості педагогічної підтримки у цьому напрямку.

Цікавою була презентація «Здоров՚язберігаючі технології у сучасній школі», представлена студентом Георгієм Юрко. Актуальне питання «Яким чином педагогіка співвідноситься із здоров’ям?» поступово розкрило взаємозв’язок цих двох категорій. Як підкреслив Георгій, наслідком здоров’язбережувальної системи освіти повинно бути індивідуальне здоров’я дитини, яке являє собою динамічний комплекс психофізіологічних властивостей та якостей особистості, і спрямований на самовдосконалення та здоровий спосіб життя. Тому важливим є виявлення системного взаємозв’язку між освітнім середовищем, освітніми інституціями та педагогічним і учнівським колективами. Цей зв՚язок є необхідним.

На завершення підсумували роботу науково-методичного семінару його організаторки та модераторки – доц. кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Оксана Гевко та Тетяна Надім՚янова, а також гостя − професор цієї ж кафедри Надія Ашиток.

Вам буде цікаво