Меню

«

»

На історичному факультеті завершився проєкт щодо написання історії Дрогобицької солеварні

Минулого тижня науковці-історики нашого університету завершили дослідження історії Дрогобицької солеварні та передмістя Зваричі від найдавніших часів і до сьогодення. Дослідження виконувалося у межах проєкту з напрацювання комплексної програми щодо ревіталізації Дрогобицької солеварні та прилеглої території, що фінансується за рахунок коштів Українського культурного фонду. Проєкт з ревіталізації було підготовлено громадською організацією «Прорив-Місто», яка в середині серпня цього року уклала договір із нашим університетом на проведення історичних досліджень. Відзначимо, що в проєкті брали участь фахівці з НУ «Львівська політехніка», ГО «МетаЛаб» та інших установ і організацій.

Наші науковці на основі архівних матеріалів, пресових видань, історіографічних напрацювань дослідили такі аспекти: солеваріння у Дрогобичі у XІV – XVIII ст.: виробничі, торгівельні, соціальні аспекти; Дрогобицька солеварня у перші десятиліття австрійського урядування (70-ті рр. XVIII – середина XIX ст.); розвиток солевиробництва у Дрогобичі в середині ХІХ – на початку ХХ ст.; стан Дрогобицької солеварні у міжвоєнний період: економічні, соціальні, культурні процеси; Дрогобицька солеварня у роки Другої світової війни (1939 – 1945); Дрогобицький солевиварювальний завод в умовах радянської економічної системи (1945 – 1991); Дрогобицьке солевиробництво в добу незалежності України (1991 – 2021): трансформаційні процеси, промислово-виробничі та туристично-культурні вектори.

У проєкті брали участь професори Леонід Тимошенко, Юрій Стецик, Микола Галів, Василь Ільницький, доценти Світлана Біла, Володимир Галик, Богдан Лазорак, Ірина Лозинська, Руслана Попп, низка аспірантів історичного факультету. Дослідники опрацювали велику кількість джерельного матеріалу (зокрема з архівів Львова, Кракова, Перемишля), ввели до наукового обігу сотні й сотні невідомих раніше фактів, висловили низку важливих припущень та інтерпретацій. Наративізований матеріал разом із зібраними ілюстраціями (фотографіями, картами, схемами) слугуватиме для підготовки і видання монографії з історії Дрогобицького сільзаводу.

Відзначимо, що учасники проєкту запропонували й такі кроки для ревіталізації Дрогобицької солеварні та прилеглої території: 1) створення на території заводу в одній зі старих будівель музею історії Дрогобицької солеварні (зокрема з урахуванням проведеного дослідження); 2) видання (у друкованому та електронному форматах) монографії з історії сільзаводу. Електронний варіант книги повинен містити QR-код, який дасть змогу кожному туристу закачати її на свій гаджет (зокрема через електронні інформаційні кіоски); 3) створення скансену, наповненого не лише існуючими спорудами, але й вирізьбленими скульптурами солеварів за роботою, макетом криниці-вікна з рухомим кератом, який приводитиметься у рух кіньми; 4) проведення на теренах заводу щорічного театралізованого фестивалю, з обов’язковими костюмованими локаціями: криниця (шахта), солезбірники, варильня, виготовлення топки солі; 5) створення документальних фільмів та промороликів про сільзавод з використанням історичної інформації; 6) написання (з використанням матеріалів дослідження) і постановка місцевим театром п’єси про життя давніх солеварів, у сюжеті якої будуть люди, котрі важко працюють, але водночас дбають про навколишні церкви, школи, бажають кращого для своїх дітей, борються за справедливість; 7) встановлення на місцях неіснуючих споруд заводу інформативних дощок, які б розповідали про час існування і призначення споруди; 8) укладення історико-туристичної мапи Дрогобицької солеварні на основі відомого картографічного матеріалу: схем археологів, карти фон Міга, кадастрових карт австрійського часу, планів австрійської, польської і радянської доби тощо; 9) впровадження здобутої під час дослідження інформації у навчальний процес в школах Дрогобича (до спецкурсу «Дрогобичезнавство»); 10) використання віднайденого фотоілюстративного матеріалу на продукції заводу, передовсім сувенірній, а також для проведення рекламних кампаній.

Наголосимо, що науковий колектив історичного факультету Дрогобицького університету готовий і надалі співпрацювати з громадами та підприємствами нашого краю у справі проведення наукових історико-краєзнавчих досліджень.

Декан історичного факультету Микола Галів