Видатний український вчений сучасности Микола Ільницький святкує сьогодні ювілей: його ім’я вже стало одним із символів культурного Львова й Галичини, його творчий доробок передає широту енергетики думки і духу, якими двигтіло українське літературознавство й критика в останні дві доби – кінця совєтської епохи і становлення української незалежности, його моральна постава й ідейна цілеспрямованість світяться величним орієнтиром для тисяч сучасний українських інтелігентів і культурників.
Вчений пройшов складну дорогу становлення в умовах тоталітарного суспільства, зберіг високі ідеали наукової об’єктивности й естетизму та вивів українську гуманітаристику на шляхи правдивої національної гідности й теоретичної проникливости, якими згодом пішли сотні нових творчих літературознавців. Він завжди працював «на межі», тобто інтелектуально освоював ті простори духу й національної культурної традиції, які пробував заблокувати або заборонити ворожий режим. Тому кожен його творчий крок ставав подією для нації. Як науковець, він описав сотні малознаних тем і проблем національної культури, теоретично осмислив найоригінальніші аспекти рідної літератури, які здатні розбурхувати творчі поривання нових поколінь. Як літературний критик, він провів лінію високого естетизму від літератури шістдесятництва до сучасности.
Праці Миколи Ільницького з історії української літератури кінця ХІХ – ХХ століть, з царини франкознавства, теорії літератури, літературної компаративістики вже стали «живою класикою». Вчений зумів розгорнути свій неповторний простір вишуканої інтерпретації літературного тексту, переосмислення маловивчених тем і проблем, творчого освоєння європейської теоретичної думки. Його ідеї та методи інтерпретацій вплинули на творчість сотень літературознавців, по-суті, вчений виробив великою мірою стратегію розвитку сучасного українського літературознавства.
Микола Миколайович був тісно пов’язаний із Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка і нашим містом: тут він здобув вищу освіту, зробив перші кроки як критик і публіцист, сюди приїздив десятки разів на наукові конференції, виступав із публічними лекціями, стимулював молодих науковців. Серед його вихованців – дрогобицький філолог Олег Баган, – у якого Микола Миколайович був науковим керівником кандидатської дисертації «Естетика і поетика вісниківського неоромантизму» (2003). У 2014 році наш університет присвоїв членові-кореспондентові НАН України, докторові філологічних наук, професорові Миколі Ільницькому високе звання Doctor Honoris Causa.
Спадщина Миколи Ільницького є гордістю нинішньої української гуманітаристики, яка виходить на нові обрії. А ми, дрогобичани, своєю чергою, горді з того, що дух нашого міста сприяв розвоєві цього Великого Таланту – таланту скромного й працелюбного, вишуканого й величного у своєму творчому пориві, який, наче «Цицерон сучасности» (вислів Ґая Юлія Цезаря), розширив межі українського духу!
З роси і води, Вам, дорогий Миколо Миколайовичу! Нехай високий лет думки і творчого горіння ніколи не покидає Вас!
Декан факультету української та іноземної філології,
професор Петро Мацьків
