Міжнародний науково-практичний семінар «Ziemia drohobycka i lwowszczyzna jako «zagłębie» współczesnej literatury polsko-żydowskiej»

Дрогобич та дрогобицька земля,  до якої певний час належали  Борислав, Самбір, Стрий, Моршин, Сколе, багата не лише на поклади корисних копалин, передовсім солі та нафти, а й на непересічні постаті, серед яких чи не найбільше письменників. Знані у світовій літературі Іван Франко та Бруно Шульц, поки що менш  досліджені Степан Ковалів та Анджей Хцюк у своїх творах кожен по-своєму виписали рідне місто, яке формувало їх як особистості і в яких проявили себе їх таланти. Однак це далеко не всі письменники, життя і творчість яких пов’язана з дрогобицькою землею.

7 червня 2023 р. на факультеті української та іноземної філології відбувся міжнародний науково-практичний онлайн-семінар «Ziemia drohobycka i lwowszczyzna jako «zagłębie» współczesnej literatury polsko-żydowskiej». Його організатори – кафедра зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та кафедра теорії літератури та компаративістики Університету Миколая Коперника в Торуні (Польща). Модератор заходу – старший викладач кафедри зарубіжної літератури та полоністики Оксана Яворська. У роботі семінару взяли участь члени названих кафедр,  студенти-полоністи обох вишів, а також учителі Суботньої польської школи міста Дрогобича та Школи польської національної меншини міста Стрия.

Почесним гостем семінару був доктор габілітований, професор Університету Миколая Коперника в Торуні Марцін Волк, який  у своїй лекції висвітлив питання зв’язку України з польською літературою та творчістю польських письменників єврейського походження, народжених на наших теренах. Зокрема, йшлося про Юліана Стрийковського зі Стрия, Артура Сандауера з Самбора, Іду Фінк, яка походила зі Збаража. Учасники семінару з великим інтересом слухали цікаві факти з життя своїх малознаних або й зовсім незнаних земляків, упізнавали в цитованих фрагментах текстів названих письменників свої міста.

Тематику семінару продовжила завідувачка кафедри зарубіжної літератури та полоністики професорка Галина Сабат. Вона привернула увагу до постаті класика філософської фантастики Станіслава Лема, уродженця Львова, який пишався містом свого дитинства та юності й при кожній зустрічі з українськими журналістами підкреслював: «я львів’янин і до смерті залишуся львів’янином». Г. Сабат зосередилася на книжці «Високий замок» (1966), в якій письменник зі щирими емоціями розповів про своє львівське життя: дитячі забави, навчання, вчителів, Стрийський парк. Також доповідачка згадала й інші твори С. Лема, в яких присутній Львів – це «Шпиталь Преображення», «Голос Господа», «Зі спогадів Йона Тихого».

Про свої зацікавлення темою України в польській літературі різних періодів розповіли професорки кафедри теорії літератури та компаративістики Університету Миколая Коперника Пауліна Абріневська, Мірослава Радовська-Лісак та Юстина Тушинська, професорка, заступниця декана факультету гуманістики Маженна Цизман-Ейд, професорка, директорка інституту літератури Університету Миколая Коперника Анна Бранах-Каллас. Сумними були рефлексії щодо життя молодого покоління в умовах війни й геноциду, їх впливу як на становлення й розвиток особистості письменника, так і на долю цілого покоління й народу.

На закінчення зустрічі завідувачки обох кафедр, професорки Галина Сабат та Анна Скубачевська-Пневська подякували учасникам семінару за цікаві виступи та висловили сподівання, що цей семінар матиме продовження і наступна зустріч відбудеться вже не в онлайн-форматі, а в реальному часі на мирній дрогобицькій землі.

Вам буде цікаво