27 травня в рамах ХІІІ літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» на факультеті історії, педагогіки та психології відбулася науково-практична студентсько-викладацька конференція на тему: «Іван Франко в інтелектуальному та культурному просторі Центрально-Східної Європи: рецепція, діалог, впливи».
Організацію заходу забезпечили деканат факультету спільно з викладачами кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін. Модерував конференцію доцент Володимир Галик.
До присутніх зі вступними словами та доповідями звернулися: декан факультету доцент Орест Гук, його заступники Володимир Галик та Андрій Зимянський, завідувач кафедри всесвітньої історії професор Олег Петречко та доцентка Світлана Біла. У своїх виступах вони розглянули ключові аспекти франкознавства, включаючи: роль Івана Франка у формуванні соціально відповідальної особистості через європейський контекст, місце Івана Франка у філокартії Центрально-Східної Європи кінця XIX–першої половини XX століття, психологічні особливості його творчості, рецепцію античної спадщини у працях Івана Франка, а також його погляди на польсько-українські церковно-релігійні відносини.
У подальшій роботі конференції було представлено шість студентських презентацій, підготовлених студентами-істориками четвертого курсу бакалаврату та першого курсу магістратури. Тематика виступів охопила широкий спектр франкознавчих питань: «Франкознавство у Словаччині (друга половина XX – початок XXI ст.» (Микола Мельник); «Іван Франко та польська інтелігенція: досвід інтелектуальної взаємодії» (Вікторія Романова); «Наукові та мистецькі контакти Івана Франка з представниками чеської інтелігенції» (Яна Баран); «Іван Франко як перекладач і популяризатор болгарського фольклору та літератури в Україні» (Володимир Кушнір); «Іван Франко та хорватська інтелігенція: діалог культур та інтелектуальна взаємодія» (Віталій Чаповський); «Іван Франко як історик Галичини та дослідник суспільно-політичних процесів в Австро-Угорщині» (Вікторія Романова).
Студентські виступи вирізнялися дослідницьким підходом і вражали оригінальністю фактичного матеріалу та якісним візуальним супроводом, що сприяло їхній доступності й зацікавленості аудиторії. Учасники активно долучалися до обговорень, обмінювалися думками та висловлювали власні враження.
На завершення організатори подякували учасникам за плідну співпрацю та окреслили перспективи подальших досліджень у сфері франкознавства.
Оргкомітет конференції
