Впродовж 2024 року робота лабораторії була спрямована на виконання кафедральної наукової теми: «Системний підхід до вирішення проблем Дрогобицького району у контексті досягнення цілей сталого розвитку: збереження довкілля, стале використання природних ресурсів, розвиток освіти та охорона здоров’я» і здійснювалась у таких напрямках:

1. Моніторинг рівня здоров’я студентів і школярів.
2. Дослідження способу життя та поширеності чинників ризику захворювань серед різних вікових груп населення.
3. Профілактика захворювань та шкідливих звичок.
4. Вплив на організм людини природних та преформованих лікувальних факторів Дрогобицького регіону.

        Дослідження проводились серед здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка віком 17-18 років  (п=181). Для визначення рівня соматичного здоров’я студентської молоді використовували методику експрес-оцінки Г. Л. Апанасенка та методику вимірювання рівня адаптаційного потенціалу Р. М. Баєвського.   У рамках цього дослідження у всіх обстежених осіб за стандарними методиками було визначено зріст, масу тіла, життєву ємкість легень (ЖЄЛ), силу кисті, рівень систолічного тиску, частоту серцевих скорочень (ЧСС) у спокої, а також встановлено час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с (функціональна проба Мартіне-Кушелевського). Виявлено, що високий рівень соматичного здоров’я мають лише 0,5 % досліджуваних студентів, у  12,2 % осіб – рівень вищий за середній, у 44,2 % – середній, у 30,4 % – нижчий за середній, а у 12,7 % – рівень низький.  Показано, що «безпечним» рівнем здоров’я (IV, V групи) володіють лише 23 досліджувані особи (12,7%), у групі ризику (ІІІ група) знаходяться 80 студентів (44,2%), у групі з «небезпечним» рівнем здоров’я (І, ІІ групи) – 78 першокурсників (43,1%). З’ясовано, що у 46,4% обстежених студентів спостерігається напруження адаптаційних механізмів, тоді як  у решти (53,6%)  – адаптація задовільна. Першокурсників з незадовільною адаптацією чи з перенапругою та розладом адаптації не  виявлено. Обґрунтовано необхідність застосування в університеті оздоровчих технологій та дотримання студентами засад здорового способу життя для оптимізації функціонального стану організму першокурсників, збереження і розширення його резервних можливостей. Студентам з небезпечним рівнем здоров’я рекомендовано пройти поглиблене обстеження та  проконсультуватися у лікаря.

З метою профілактики захворювань та дослідження способу життя університетської молоді було проведено анкетування, в якому взяло участь 58 студенток віком 17-18 років. Виявлено досить високу генетичну схильність першокурсниць до появи неінфекційних захворювань. Показано, що найбільше студенток, а саме 44,8 %, мають чи мали близьких родичів з серцево-судинними  захворюваннями.  У 31,0% респонденток наявні родичі з онкологічними захворюваннями, у  29,3% – цукровим діабетом, у 17,2% – з надмірною вагою тіла чи з ожирінням. Досліджено, що в тій чи іншій мірі всі опитані студентки допускаються порушень принципів раціонального харчування. Зокрема, вживають їжу не рідше чотирьох-п’яти разів у день лише 12,1% опитаних першокурсниць, тоді як 43,1%  харчуються 1-2 рази.  Встановлено, що 37,9% студенток ніколи не снідають. Щоденно споживають овочі і фрукти приблизно п’ята частина респонденток (20,7 %), причому  спожита кількість овочів і фруктів є у 86,2% випадків недостатньою, тобто меншою 4 порцій. Виявлено, що студентки досить часто споживають продукти тривалого зберігання чи швидкого приготування. Досліджено, що 56,9% респонденток не дотримуються  рекомендацій фахівців щодо тривалості нічного сну. Встановлено недостатню фізичну активність першокурсниць. Так, помірні фізичні навантаження тривалістю  30 хвилин щоденно 5 разів на тиждень мають  лише третина здобувачок (32,8%), відвідують спортивні секції чи танцювальні заняття – 20,7%. Більшість студенток (67,2%) проводять відпочинок за смартфонами чи комп’ютерами. Показано, що першокурсниці під час навчання у школі досить часто пропускали заняття через хворобу. Так, 8-10 тижнів  на рік хворіли 10,4% студентів, 5-6 тижнів  – 20,7%, 3-4 тижні –27,6%, 1-2 тижні –24,1% і не хворіли зовсім лише 17,2% респондентів. На підставі отриманих результатів доведено актуальність вивчення способу життя здобувачів освіти  з метою корекції поведінки харчування, зміни рухового режиму та режиму сну.

Робота НДЛ включала також вивчення властивостей природних  лікувальних факторів Дрогобицького регіону та їх впливу на організм людини, зокрема екстрактів лікарських рослин. Досліджено інтегральну антиоксидантну активність (АОА) спиртового та водних екстрактів кореневищ з коренями Echinacea purpurea (L.) Moench, вирощеної  на навчально-дослідній ділянці ДДПУ імені Івана Франка. Визначено вплив різних способів екстрагування на показники АОА, виміряні потенціометричним методом з використанням медіаторної системи у власній модифікації (Патент України на корисну модель UА № 141227. Спосіб потенціометричного визначення інтегральної антиоксидантної активності водних та спиртових розчинів / Ковальчук Г. Я., Лупак О. М., Полюжин І. П.; заявник і патентовласник ДДПУ імені Івана Франка.  № u 201909884; заявл. 19.09.19, опуб. 25.03.20. Бюл. № 6.). З’ясовано, що найповніше екстракція біологічно активних речовин коренів ехінацеї, які зумовлюють антиоксидантний ефект, відбувалася з використанням етанолу у якості екстрагента. Серед обраних способів водної екстракції найефективнішим виявився спосіб отримання відвару.

Впродовж звітного періоду для учнівської та студентської молоді  Дрогобицького регіону співробітниками  НДЛ систематично проводились тренінги з відпрацювання навичок серцево-легеневої реанімації за європейськими стандартами BLS, а також надання першої домедичної допомоги при травмах та кровотечах.

Результати проведених досліджень неодноразово представлялися на міжнародних та всеукраїнських конференціях, пленарних засіданнях щорічної студентської науково-практичної конференції факультету здоров’я людини та природничих наук, Всеукраїнської учнівської науково-практичної конференції «Еколого-валеологічна культура – вибір XXI століття» відображені у численних публікаціях як вітчизняних, так і закордонних, а також у курсових та магістерських роботах.

Публікації:

1. Walery Zukow, Radosaw Muszkieta, Magdalena Hagner-Derengowska, Olga Smoleńska, Xawery Żukow, Vitaliy M. Fil, Halyna Y. Kovalchuk, Olena R. Voloshyn, Iryna Y. Kopko, Oksana M. Lupak, Anzhelika S. Ivasivka, Olena V. Musiyenko, Sofiya V. Ruzhylo, Vadim Kindrat, Igor L. Popovych. Role of organic substances of Naftussya bioactive water in its effects on dynamic and static fitness in rats. Journal of Physical Education and Sport, 2022. Vol. 22. Issue 11. Art 347, pp. 2733-2742. DOI:10.7752/jpes.2022.11347(Scopus).
2. Igor L. Popovych, Walery A. Zukow , Vitalii M. Fil, Halyna Y. Kovalchuk , Iryna V. Bryndzia ,  Olena R. Voloshyn, Iryna Y. Kopko, Oksana M. Lupak, Таras B. Skrobach. The interaction of synbiotic of the environment and the endoecosystem as one of the mechanisms of action of balneotherapy. European Journal of Clinical and  Experimental Medicine. 2023; 21 (2): 315–323 https://www.ejcem.ur.edu.pl/system/tdf/the_interaction_of_synbiotic_of_the_environment.pdf?file=1&type=node&id=2167&force(Scopus).
3. Копко І. Є. Аналіз профіля представленості предикторів у потенціюванні мозкового інсульту серед студентської молоді. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. 2022. № 11. С. 119-128. https://health.nuwm.edu.ua/index.php/rehabilitation/article/view/227/195(Scopus).

1. Ковальчук Г. Я., Лупак О. М.. Антиоксидантна активність екстрактів кореневищ з коренями ECHINACEA PURPUREA (L.) MOENCH за різних способів їх отримання. Acta Carpathica, 2024, №1(41). С. 30-37 DOI https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.4  (фахове видання категорії «Б»).
2. Копко І., Філь В. (2023). Моніторинг індивідуальних детермінант фізичної працездатності до субмаксимального навантаження чоловіків різних вікових груп при старінні. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (5K(165), 61-66. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.5K(165).13 (фахове видання категорії «Б»).

1. RUZHYLO, Sofiya, ŻUKOW, Xawery, POPOVYCH, Dariya, ZAKALYAK, Nataliya, KOVALCHUK, Halyna, ROHALYA, Yuriy and MASNYI, Oleg. Assessment of the rate of glomerular filtration by a non-invasive method. Journal of Education, Health and Sport, 2024. Vol. 60, p. 51613. https://doi.org/10.12775/JEHS.2024.60.51613   (за кордоном, у країнах ОЕСР,  Copernicus)
2. POPOVYCH, Andriy, POPOVYCH, Dariya, RUZHYLO, Sofiya, ZAKALYAK, Nataliya, ZUKOW, Xawery, SHYPYTIAK, Yevstakhii & FIL, Vitalij. Comparative study of the effects of fresh and canned Naftussya bioactive water on neuro-endocrine-immune complex and metabolism in chronic pyelonephritis patients. Journal of Education, Health and Sport. 2023;17(1):11-20.  DOI http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2023.17.01.001(за кордоном, у країнах ОЕСР,  Copernicus)
3.  RUZHYLO, Sofiya, POPOVYCH, Dariya, DUZHAR, Viktor, ŻUKOW, Xawery, ZAKALYAK, Nataliya, KOVALCHUK, Halyna, ROHALYA, Yuriy and MASNYI, Oleg. Relationships between glomerular filtration rate and HRV/EEG parameters. Journal of Education, Health and Sport, 2024. Vol. 62, p. 52933.  https://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2024.62.52933 (за кордоном, у країнах ОЕСР,  Copernicus)
4. POPOVYCH, Igor, GOZHENKO, Anatoliy, BOMBUSHKAR, Igor, ZUKOW, Walery, SYDORUK, Oleksandr and KOVALCHUK, Halyna. Variants of the influence of endogenous uric acid on the blood level of theophylline-sensitive T-lymphocytes can be predicted without error. Literature review. Journal of Education, Health and Sport, 2024. Vol. 55, рр. 248-259. https://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2024.55.016 (за кордоном, у країнах ОЕСР,  Copernicus)
5. POPOVYCH, Igor, BOMBUSHKAR, Igor, ŻUKOW, Xawery and KOVALCHUK, Halyna. Uric acid, neuroendocrine-immune complex and metabolism: relationships. Journal of Education, Health and Sport. 2023;36(1):135-159. https://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2023.36.01.013           (за кордоном, у країнах ОЕСР,  Copernicus)
6. Купар В., Філь В. Дефініція «здоров’я»: характеристика та сучасні підходи. Сучасні тенденції створення здоров’язбережувального середовища у закладах освіти. Збірник наукових праць. Випуск 1. 2023. С.106-111.  http://surl.li/tvlayd
7. Кисиличин А., Філь В. Роль і значення інформаційних технологій у формуванні здорового способу життя. Сучасні тенденції створення здоров’язбережувального середовища у закладах освіти. Збірник наукових праць. Випуск 2. 2024. С.53-62.  http://surl.li/jngkvm
8. Fil V., Kravtsiv M. Study on the functional lability of nervous processes in students. Сучасні тенденції створення здоров’язбережувального середовища у закладах освіти. Збірник наукових праць. Випуск 3. 2024. С.115-126.
9. Лупак О. М., Клепач Г. М., Габчак С. М. Дослідження вмісту ліпофільної фракції листків лікарських рослин, культивованих в умовах Передкарпаття. Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень: збірник матеріалів VI Міжнародної наукової конференції,  м. Березоточа, 25 березня 2023 р. С. 127 – 129. https://doi.org/10.5281/zenodo.7845320 .
10. Тетяна Таюжин, Галина Ковальчук, Оксана Лупак. Вивчення відновлювальної здатності  води деяких  малодосліджених східницьких джерел. Збірник наукових праць студентів факультету здоров’я людини та природничих наук. Дрогобич: ДДПУ імені Івана Франка, 2023. С. 40-44.
11. Анна  Савшак, Христина Місяйло, Галина Ковальчук. Оцінка адаптаційних можливостей організму студентів у сучасних умовах. Збірник наукових праць студентів факультету здоров’я людини та природничих наук. Дрогобич: ДДПУ імені Івана Франка, 2023. С. 49-53.
12. Катерина Тис, Галина Ковальчук. Спосіб життя як провідний фактор здоров’язбереження здобувачів вищої освіти. Стан природних ресурсів, перспективи їх збереження та відновлення: збірник  матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції  (Дрогобич, 17–18 жовтня. 2024 р.). Дрогобич, 2024. С.95-98. https://drive.google.com/book/of/materials/V/inprconf
13.  Vitalіі FIL, Iryna KOPKO. Study on the functional lability of nervous processes in students. Стан природних ресурсів, перспективи їх збереження та відновлення: збірник  матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції  (Дрогобич, 17–18 жовтня. 2024 р.). Дрогобич, 2024. С. 127-131. https://drive.google.com/book/of/materials/V/inprconf