18 вересня виповнилося 185 років від дня народження Михайла Драгоманова, першого європейського амбасадора політично ще неіснуючої України. В межах святкувань 170-річчя Івана Франка кафедра зарубіжної літератури та полоністики провела 16 вересня на факультеті української та іноземної філології у кімнаті-студії Івана Франка науково-методичний семінар “Михайло Драгоманов та Іван Франко: до історії взаємин”.
Лекторкою семінару була завідувачка кафедри професорка Галина Сабат. Вона розкрила складні стосунки цих визначних діячів, наголосивши, що це одна з найцікавіших проблем дослідників, особливо з точки зору заангажованості їх у політичні питання. І. Франко, який зазнав значного ідейно-психологічного впливу Драгоманова, не завжди погоджувався з усіма його думками і позиціями, зокрема піддав різкій критиці його конституційні погляди, між ними не раз спалахували суперечки. Доповідачка наголосила, що учень, який пройшов світоглядну еволюцію від послідовника свого учителя-соціаліста до речника “реального націоналізму”, після смерті останнього в 1895 р., звільнившись від багаторічного тиску, проаналізував його світоглядні позиції, оцінив різнобічну діяльність, ревізував спадщину в багатьох працях, зокрема в статті “Суспільно-політичні погляди Драгоманова”.
Ключова думка семінару – Франко відійшов від “драгоманівського” соціалізму, зрозумівши, яку небезпеку він несе. У 1903 р. він рішуче відкидає візію соціалістичної держави і з прихильника громадівського федералізму стає на позицію побудови самостійної Української держави, у статтях “Що таке поступ?”, “Поза межами можливого” Франко стверджує, що народ має стати справжнім господарем на власній землі, висловлює переконання, що ідеал політичної самостійності потрібно створити і плекати: “ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом уяснювати його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближатися до нього, інакше він не буде існувати”.
У лекції взяли участь здобувачі вищої освіти академічних груп першого бакалаврського та другого магістерського рівня різних освітніх програм і зокрема ОП “Середня освіта (Мова і література (польська, англійська))” та викладачі, які активно долучилися до обговорення теми, викликавши плідну дискусію.
