Заходи в рамах проведення щорічної академії «Країна Франкіана» тривають… Цьогоріч ці заходи мають особливу вагу, адже 2026 року виповнюється 170 років від дня народження генія світової величі – Івана Франка. Цей рік оголошено Роком Івана Франка, що надає цим заходам більшої урочистості, масштабності й духовної наснаги. Вони є не лише виявом шани до Великого Каменяра, а й дають змогу заново осмислити його слово в контексті сучасних суспільних викликів. Не винятком є й захід, що відбувся 21 травня на факультеті української та іноземної філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, – презентація наукового видання «Студії з лінгвістичного франкознавства» (за загальною редакцією проф. Оксани Кушлик), яке разом з іншими, вже відомими працями в україністиці засвідчує розвиток лінгвістичного напряму франкознавства як складника загального франкознавства.
«Студії з лінгвістичного франкознавства» – зібрання наукових праць мовознавців Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, що об’єднує розвідки, присвячені дослідженню особливостей Франкового мислення, Франкового слова з його імпліцитними й експліцитними смислами, мовної організації його художнього світу та багатства мовних засобів, механізмів, які оприявнюють інтелектуальну й художню потугу творчості Великого Каменяра.
Доповідачі – проф. Ярослав Яремко і проф. Оксана Кушлик – після вступного слова завідувачки кафедри української мови проф. Віри Котович репрезентували основні етапи формування наукового зібрання. Спершу проф. Ярослав Яремко, наголосивши на важливому досягненні кафедри української мови факультету української та іноземної філології Дрогобицького університету, яким виявилося запровадження впродовж останніх років загальноуніверситетської дисципліни «Лінгвістичне франкознавство», поділився своїм баченням щодо доцільності введення до освітніх програм цієї дисципліни, окреслив її засади та завдання, визначив обсяг питань, актуальних для дослідження на сьогодні й на перспективу. Тоді проф. Оксана Кушлик безпосередньо представила саму працю: ознайомила з архітектонікою «Студій…» (матеріали структуровано сімома розділами, кожен з яких присвячений розглядові тих чи тих лінгвістичних проблем – з таких галузей мовознавчої науки, як: 1. Соціолінгвістика. 2. Лінгвокультурологія. 3. Лінгвостилістика. 4. Термінознавство. 5. Фраземіка. 6. Епістолярій. 7. Діалектологія, дериватологія, ономастика, акцентуація), акцентувала на особливому форматі видання (раніше видані матеріали у вигляді окремих статей, розділів монографій, фрагментів дисертації, словників тощо зараз об’єднано в одну працю як такі, що становлять логічно організовану, концептуально значущу єдність), коротко схарактеризувала наповнення розділів, зазначивши авторство кожного матеріалу, і, нарешті, підсумувала вагомість досягнутих результатів, підкресливши, що концептуально пов’язані матеріали «Студій з лінгвістичного франкознавства», які побачили світ, засвідчують, що з’явилася ще одна комплексна наукова праця, яка демонструє розвиток лінгвістичного франкознавства як окремого напряму розвитку франкознавства, яка гідно продовжує перелік тих значущих наукових праць з проблем лінгвістичного франкознавства, репрезентованих сьогодні в науковому світі, яка прислужиться ще не одному поколінню дослідників мовотворчості Великого Каменяра.
Схвальні відгуки щодо нагальності такого видання висловили: директор Державного історично-культурного заповідника «Нагуєвичі», доцент Богдан Лазорак, начальник Управління культури та розвитку туризму виконавчих органів Дрогобицької міської ради Володимир Ханас, доцент кафедри української мови Марія Стецик, професор кафедри зарубіжної літератури та полоністики Леся Кравченко.
У прикінцевому слові модераторка наукового заходу і водночас головна редакторка видання «Студій з лінгвістичного франкознавства» проф. Оксана Кушлик висловила щиру вдячність усім причетним до з’яви його:
- Збройним силам України, які в такий надскладний для України час оберігають відносний спокій кожного і дають змогу робити те, що кожний вміє робити найкраще, у такий спосіб наближаючи перемогу;
- усім авторам-дописувачам «Студій з лінгвістичного франкознавства» – лінгвістам кафедри української мови (проф. Вірі Котович, проф. Петрові Мацьківу, проф. Ярославові Яремку, доц. Марії Стецик, доц. Михайлові Паночку, доц. Уляні Галів, доц. Любові Мельник, доц. Лесі Легкій), кафедри практики англійської мови і методики її навчання (викл. Ангеліні Разумній), кафедри англійської мови та перекладу (доц. Ярославу Лопушанському) факультету української та іноземної філології, лінгвістам кафедри фундаментальних дисциплін початкової освіти(проф. Марії Федурко, проф. Світлані Гірняк, доц. Анні Огар) факультету початкової освіти та мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, а також колегам, які з певних причин уже не працюють або не вчаться в рідному виші, але серцем, помислами й душею з рідним вишем (доц. Мирону Якиму, доц. Марії Зубрицькій, доц. Наталії Лужецькій, учительці української мови та літератури Орівського ЗЗСО І–ІІІ ст. Трускавецької міської ради Дрогобицького району Лілії Лемець);
- рідному університетові, який благословив це «наукове дітище»у світ;
- рецензентам – докт. філологічних наук, проф., завідувачці кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки Наталії Костусяк; докт. філологічних наук, проф., доц. кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тетяні Гуцуляк; кандидатові історичних наук, доценту, директорові Державного історично-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богданові Лазораку за схвальні відгуки й цінні рекомендації для опублікування;
- начальникові Управління культури та розвитку туризму виконавчих органів Дрогобицької міської ради Володимирові Ханасу за сприяння й – що надважливо – фінансову допомогу;
- видавництву «По́світ» за плідну співпрацю.
Що попереду?.. Звичайно, друге видання цих студій. Є сподівання, що вдасться зреалізувати цю ідею на основі наукових праць колег, розвідки яких не увійшли до першого видання, які ще з’являться, адже цей рік обіцяє бути багатим на наукові здобутки, а серед іншого і праць студентів, які працюють над проблемами мовознавчого напряму на матеріалі текстів різножанрових творів Івана Франка у форматі кваліфікаційних робіт. А що обсяг дослідницьких завдань не малітиме й не одному поколінню охочих досліджувати спадщину Великого Каменяра знайдеться та лакуна, яку постане необхідність заповнити, – це без сумніву. Адже універсум Івана Франка воістину невичерпний.
