Дрогобицькому педагогічному університету — 85 років: від традицій до інновацій

В 2025 році Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка відзначив 85-річчя з часу заснування! Це не просто знакова річниця, а славетний шлях розвитку, досягнень і безцінний внесок у вищу освіту України. Це також чудова нагода не лише згадати численні наукові здобутки, цілу плеяду видатних викладачів, випускників, діячів мистецтва і науки, а й окреслити сміливі плани на майбутнє. Дрогобицький університет є не просто науково-педагогічною інституцією, він виконує важливу національно-культурну та громадсько-виховну місію.

Історія університету в Дрогобичі — 85 років розвитку та якості освіти й науки

Університет починав свою діяльність в 1940 році як учительський інститут з трьома факультетами: історичним, фізико-математичним та філологічним, згодом – педагогічний інститут, а з 1998 – педагогічний університет. Дрогобич обрали для його заснування не лише як центр новоствореної області, але й як значний осередок попередніх епох.

Тут народився і здобув первісні знання відомий український вчений, педагог і письменник, сучасник Відродження, професор і ректор Болонського університету Юрій Дрогобич (Котермак). У Дрогобичі пройшли дитячі та юнацькі роки великого українського письменника, вченого, публіциста і громадського діяча Івана Франка. Значний вклад у розвиток світової літератури вніс письменник і художник єврейського походження Бруно Шульц, який усе своє життя мешкав у Дрогобичі, а твори писав польською мовою. У Дрогобицькій гімназії свого часу навчалися відомі українські письменники Василь Стефаник та Лесь Мартович.

Сьогодні Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка – це знаний в Україні та за її межами заклад вищої освіти із потужною матеріально-технічною базою, досвідченим професорсько-викладацьким складом, розмаїттям напрямів наукової роботи та ефективною організацією навчально-виховного процесу.

Це єдиний педагогічний університет Львівщини – 70 % учителів області його випускниками. За 85 років діяльності університет підготував десятки тисяч фахівців, які успішно працюють не лише в освіті, а й у сфері культури, державного управління, бізнесу та науки.

Історію університету творили й продовжують творити люди – своєю працею, творчою енергією, активністю, інтелектом, наполегливістю та гуманізмом.

У Дрогобицькому університеті працювали яскраві особистості – талановиті педагоги, віддані своїй справі вчені, справжні наставники молоді. Сучасні здобутки закладу – це насамперед плід їхньої самовідданої праці, а також внеску нинішнього покоління франківців. Щороку університет впевнено зміцнює свої позиції в національних і міжнародних рейтингах, демонструючи стабільність, розвиток і якість освіти й науки.

Так серед педагогічних університетів України ДДПУ – на другому місці Серед університетів Львівщини у 2025 році посідає п’яту сходинку, у всеукраїнському рейтингу «ТОП–200 Україна» університет займає 59 позицію. У рейтингу за показниками Scopus – на 48 місці серед 221-го ЗВО України.

Серед найвідоміших науковців Дрогобицькогоо педагогічного університету – доценти Тарас Кавецький, Іван Гадзаман і професор Мирослав Савчин, які увійшли до «ТОП-1000 українських науковців» за базами даних Scopus та Google Scholar. Досягнення Тараса Кавецького у світовому рейтингу TOP-2% найцитованіших учених засвідчують високий рівень наукових досліджень у виші.

Серед відомих випускників – представники різних покликань і професій – діячі мистецтва і науки, літературознавці, спортсмени, громадські діячі. До когорти таких належать:

Юрій Трицецький, заслужений артист України, соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької;

Михайло Тимофіїв, український фольклорист, виконавець на народних музичних інструментах, диригент, композитор, педагог. заслужений майстер народної творчості України,

Уляна Созанська, керівниця військового оркестру Повітряних Сил у Вінниці, перша жінка в Україні на посаді військового диригента ЗСУ;

Сергій Магера, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, соліст Національної опери України імені Тараса Шевченка;

Дмитро Кацал, Заслужений діяч мистецтв України, директор-художній керівник і головний диригент Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик»;

Михайло Шалата, український літературознавець, письменник та громадський діяч, педагог, кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету, засновник Дрогобицької «Просвіти», член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Почесний громадянин міста Дрогобича;

Богдан Червак, український громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів;

Олег Баган, український літературознавець, публіцист, політолог, керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та теорії літератури, Заслужений працівник освіти України;

Ігор Набитович, український і польський літературознавець, перекладач, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та теорії літератури, професор Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської у Любліні.

Петро Іванишин, український учений-літературознавець доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та теорії літератури, культуролог, публіцист;

Світлана Гриник, старша наукова співробітниця в міжнародній біотехнологічній компанії «NatureWorks», (Міннесота, США);

Ганна Терлецька, асоційована професорка кафедри фізики та астрономії державного університету штату Теннессі (США);

Наталія Ковальчук, асоційована професорка кафедри променевої онкології та радіаційної фізики Стенфордського університету;

Роман Проць, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту ДДПУ, учасник міжнародного семінару FIFA у Швейцарії, створив на факультеті здоров’я людини та природничих наук студентський науковий гурток «Сучасний арбітр», підготував першого на Львівщині арбітра міжнародної категорії з футзалу.

І цей перелік можна ще продовжувати й продовжувати…

Франковий університет - центр культури, духовності та волонтерства

Дрогобицький педагогічний університет – важлива складова культурного й просвітницького життя Дрогобича. Щороку у співпраці з музеєм «Дрогобиччина», музично-драматичним театром та міською радою проводиться літературно-мистецька академія «Країна Франкіана», присвячена спадщині Івана Франка. Полоністичний центр університету організовує Міжнародний фестиваль Бруно Шульца, який популяризує творчість видатного письменника, життя якого пов’язане з Дрогобичем.
⠀
У 2002 році університет першим серед державних закладів вищої освіти в Україні започаткував академічне душпастирство.

Минулого року ДДПУ став одним із двох українських університетів, які отримали грант у розмірі 500 000 доларів від Google для розвитку кібербезпеки. За ці кошти університет розпочав масштабну програму курсів із кібербезпеки для студентів і громади – з навчанням, літніми школами, хакатонами.

З початком повномасштабного вторгнення росії Франковий виш перетворився на осередок підтримки та спротиву. Було створено волонтерський центр, що координує міжнародну гуманітарну допомогу, збір коштів і ресурсів для ЗСУ, плетіння маскувальних сіток, психологічну допомогу ВПО, навчання з надання першої допомоги.

З перших днів війни університет надав прихисток вимушеним переселенцям. З того часу університетські гуртожитки стали тимчасовим помешканням для 2500 людей. Завдяки підтримці європейських партнерів, благодійних фондів, громадських організацій та Львівської обласної державної адміністрації проведено капітальний ремонт гуртожитків, у яких нині проживає 715 внутрішньо переміщених осіб.

Спільнота університету об’єднала зусилля і для підтримки українських захисників. За роки війни працівники закладу перерахували понад 3 млн грн на підтримку ЗСУ. У березні 2024 року стартував доброчинний проєкт «Франко-дрон», ініційований студентами, у межах якого уже зібрано і передано на виробництво безпілотників більше 1,17 млн гривень.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка – це заклад, який не просто дає знання. Він виховує особистостей,формує свідомих, освічених і патріотичних громадян. Це місце, де традиції і новації, освіта і служіння, наука і культура – єдине ціле.

Візія та стратегія розвитку Дрогобицького університету

Стратегія розвитку передбачає два взаємопов’язані етапи: перший – період воєнного стану, що вимагає від гнучкості, витримки, безпеки й психологічної стійкості; другий – післявоєнне відновлення, коли освіта стане головною рушійною силою оновлення держави, відбудови суспільства та інтеграції України в європейський простір.

Сьогодні університет працює в умовах, спричинених збройною агресією росії. Це час великих випробувань, але водночас – час єдності, нових рішень і креативних підходів. Дрогобицький педагогічний університет довів, що здатен діяти ефективно навіть у період невизначеності. Виш забезпечує безперервність освітнього процесу, розвиває цифрові платформи та безпечне освітнє середовище, впроваджує індивідуальні навчальні траєкторії для військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб.

Франковий університет адаптує зміст освіти до сучасних реалій: вводить тематику громадянської освіти, психологічної стійкості, безпеки життєдіяльності, розробляє курси з психологічної підтримки дітей і молоді в умовах війни – особливо для студентів педагогічних спеціальностей.

Окреме місце у стратегії займає громадянська та культурна місія Університету – він прагне залишатися моральним і духовним центром Дрогобиччини, берегти й популяризувати спадщину Івана Франка, виховувати покоління педагогів, які поєднують патріотизм, професіоналізм і європейські цінності. Університет створює гнучкі освітні траєкторії, розвиває єдиний цифровий простір, забезпечує асинхронний доступ до навчальних матеріалів, проводить віртуальні зустрічі, конкурси, лекції, культурні події.

Таким чином сьогодні Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка продовжує розвиватися як освітній і науковий центр, зберігаючи традиції та демонструючи готовність до нових викликів і партнерств.