«Всім привіт! Мене звати Оксана Живчин і я студентка ІІ курсу магістратури спеціальності «Психологія», а також у грудні 2022 року завершила навчання на освітньо-професійній програмі «Інклюзивна освіта». У лютому цього року разом із Марією Ращупкіною проходила практику-стажування впродовж місяця у місті Орадеа (Румунія) в трьох школах інклюзивної освіти: CSEI Cristal, CSEI Bonitas, Pyramid Learning Center.
Я дуже рада, що в моєму житті з’явилася можливість побачити як в країнах Європи надають допомогу дітям з особливими потребами, які активності впроваджують у свою роботу інклюзивні заклади для розвитку та навчання дітей, які фахівці там працюють і порівняти це з досвідом роботи в нашій країні.
Розпочну з відвідин першого закладу на нашій практиці – CSEI Cristal. В ньому перебувають діти з особливими потребами різного віку та важкості захворювання. Під час стажування ми побачили дуже багато корекційно-розвиткових занять і заходів, які проводять із дітьми. Це була танцювальна та музична терапії. Я побувала на мультисенсорній терапії Снузелен, де за допомогою ефектів світла, кольору, запаху, звуку та музики відбувається стимуляція різних відчуттів. Ми мали можливість побачити як фахівці якісно і з любов’ю виконують свою роботу. Дуже цікаво було спостерігати проведення занять із музичної терапії, адже моя магістерська робота на «Інклюзивній освіті» перекликається з цією проблематикою. Я була в захваті від того, як діти з різними порушеннями реагують на звуки музичних інструментів. Також ми побували на індивідуальному корекційно-розвитковому занятті хлопчика з розладом аутичного спектру, де за допомогою різних методик, з використанням аудіоматеріалу співу різних пташок та тварин, викладачі допомагали розвивати когнітивні навички дитини.
Наступний шкільний центр інклюзивної освіти, в якому ми побували, – CSEI Bonitas. У закладі навчаються дошкільнята та студенти віком від 3 до 18 років, з різними захворюваннями: розумовими, сенсорними, нейромоторними та супутніми (розлади аутичного спектру, синдром Дауна). Там ми брали участь у різних видах музикотерапії. Мультисенсорна терапія Орфа займає важливе місце серед реабілітаційних заходів цього центру. Дає помітний ефект як фізичний, так і психологічний: вона стимулює інтерес до навколишнього світу, сприяє пізнанню та самопізнанню, допомагає самовираженню, розвиває креативність, сприяє координації рухів, розвиває м’язовий тонус, формує міжособистісні стосунки. Застосування моделі Ульвілла в закладі є унікальною. Ця модель спрямована на розвиток у дітей навичок гри на клавішних музичних інструментах. В основі моделі лежить спеціальна портативна система та кольорові музичні ноти, які діти з особливими потребами можуть легко розшифрувати.
Також ми брали активну участь у танцювальній терапії з дітьми дошкільного віку. Дуже приємно було бачити, коли після першого тижня нашої практики, діти почали до нас звикати, самі йшли на контакт. Наприкінці терапії завжди був релаксуючий момент, коли діти лягали на каремати і викладачі допомагали їм розслабитися після активної програми.
Ще ми взяли участь в каністерапії. Це метод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на дітей та загалом людей, які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак. І хочу сказати, що це справило на мене найбільше враження, тому що сама я ще з дитинства маю страх до великих собак, але ця терапія дала поштовх до його подолання. Це була неймовірно приємна, така щира і позитивна терапія не тільки для діток з особливими потребами, але і для викладачів закладу та для нас із Марією.
Загалом в цьому закладі ми були залучені до багатьох занять із дітьми як дошкільного віку, так і з підлітками. Було дуже багато групової роботи з техніками арттерапії, різні вправи на логіку, пам’ять та розвиток мислення. Відвідали пізнавальні заходи, де дітям розповідали про історію їхньої країни, важливість бережного ставлення до навколишнього середовища та загалом заняття, де діти прокачували свої комунікативні навички з однолітками.
Останній центр, який був у програмі нашої практики, – Pyramid Learning Center. Цей заклад залишив у моєму серці найбільший відбиток. Він спеціалізується на дітях із розладом аутичного спектру. Вся наша робота в цьому центрі була з дітьми дошкільного віку. Заклад реалізовує методику PECS, найпоширеніший метод альтернативної та доповнюючої комунікації на міжнародному рівні. Їхній підхід базується на індивідуальних і персональних потребах кожної дитини. Терапію та темп роботи адаптовують до потреб дітей, а не навпаки. І дуже цікаво було спостерігати ті методи корекції і діагностики, які я вивчала в теорії, а в цьому центрі побачила як це все використовується на практиці.
Разом із психологами та дефектологами ми проводили різні спортивні, арттерапевтичні, музичні заняття. Там контакту з дітьми у нас було найбільше. І саме цей заклад, своїми фахівцями, ставленням та любов’ю до дітей, атмосферою й теплотою, мотивує мене навчатися далі. Саме він показав мені, що я можу працювати з такими дітьми, а найголовніше – для мене це комфортно і в радість.
Також варто згадати, що ми побували в чудовому закладі «Карітас», де перебувають і навчаються переселенці з України. Це було таким місцем із частинкою нашого рідного дому, де ми морально відпочивали. Там теж провели багато часу з дітьми, робили з ними домашні завдання, проводили для них активності, залучали до вивчення української та англійської мов різними іграми, а до Дня 8-го березня зробили разом тюльпани з оригамі. Надзвичайно цінно було чути, що кожна дитина, яку ми запитували, кожна вчителька (вони також українки), прагнуть повернутися додому і мають це в планах.
Також не можу не згадати людину, яка була поруч упродовж всієї нашої практики, – Германа Шабольца (для нас – Собі). Це професіонал своєї справи, фахівець з багаторічним стажем і просто прекрасна людина. Собі показав всі інклюзивні заклади, в яких ми проходили практику впродовж місяця, проводив нам екскурсію визначними пам’ятками міста, без жодних проблем допомагав у побутових моментах нашого проживання в Орадії. Завжди ділився цікавим і корисним, для мене особисто, досвідом своєї роботи. Завдяки Собі наша поїздка ще більше забарвлена позитивними спогадами. Тому проявляю велику шану та подяку цій людині!
Підбиваючи підсумки нашої поїздки, зауважу, що мене переповнюють багато емоцій: як позитивні, так і негативні. Якщо говорити про не зовсім приємне, то мені сумно усвідомлювати, що наша країна, яка активно розвивається у сфері інклюзивної освіти, особливо сьогодні потерпає від московських загарбників, що стоять на перешкоді нашого активного розвитку і впровадження новітніх форм підтримки людей з особливими потребами, перешкоджає навчанню майбутніх молодих фахівців, які дійсно бажають вкладати душу в працю з такими дітками. Але, якщо вертатися до позитиву, то своїм прикладом я хочу донести до своїх однолітків, студентів спеціальностей соціальної сфери, майбутніх колег, що якщо у вас є мотивація і бажання, то вам відкриється дуже багато дверей. Наш університет ці двері дуже активно відкриває, головне не проґавити ці можливості. Спілкуючись з викладачами та адміністрацією нашого університету, випливає головний висновок – потрібно вивчати мови. Без цього ваша ціль не буде так якісно і продуктивно реалізовуватися.
Хочу подякувати всім, хто долучився до моєї практики: проректорові з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та інформаційної діяльності Ігорю Гринику та деканові факультету історії, педагогіки та психології Орестові Гуку, а також викладачам мого факультету. Це був надзвичайно цінний і мотивуючий досвід для мене. Особливі слова вдячності хочу висловити президенту Неприбуткової організації «Орадеа» (Бельгія), почесному докторові нашого університету Патріку Белінку за підтримку і можливість реалізувати цю мобільність.
Насамкінець зауважу, що як би не було добре і цікаво в Румунії та інших європейських країнах, але в Україні – найкраще. Цей досвід дає можливість і бажання робити щось корисне тут, на своїй рідній землі. Тож я бажаю нам всім процвітання, продуктивності в роботі і якнайшвидшої перемоги. Слава Україні!»
