Збірник «Садиба Франка» – взірець діалогу науки, культури, мистецтва й релігії

Саме так охарактеризував науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» Богдан Тихолоз,  директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, який був  почесним гостем презентації четвертої книги «Садиби Франка».

– Дрогобицький виш є осередком освіти і науки не тільки для Галичини, але й для України в цілому, і для української ідентичності. Я знаю, що високі наукові  школи створили продуктивне середовище університету: франкознавство, історія, археологія, краєзнавство, інші галузі – все це було б неможливим без інтелектуального потенціалу Дрогобицького університету. Я дякую усім, хто своєю працею долучився до видання збірника, вітаю з таким досягненням високу дрогобицьку академічну школу, передусім заповідник «Нагуєвичі», авторів цього збірника, редколегію,  – зазначив Богдан Тихолоз.

На переконання  директора літературно-меморіального музею Івана Франка,  збірник є плідним діалогом різних наукових дисциплін, культури, мистецтва, релігії, коли немає конфронтації чи штучного протиставлення, коли  редакційна колегія сформувала вищий культурний синтез, про який писав і мріяв Франко: нація – це суцільний культурний організм.

-Дякуючи Богові і українському війську ми можемо сьогодні творити презентацію, і завдяки редколегії й авторам збірника «Садиба Франка» можемо святкувати одну з перемог, адже це також фронт: науковий, націєтворчий. І це також перемога, коли ми під час війни  потужно працюємо, – такими словами звернувся до присутніх кандидат педагогічних наук, доцент, капелан університету о. Олег Кекош.

Студентський хор Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. В. Барвінського «Canticum»  (заслужений диригент Богдан Бондзяк) виконав духовний гімн України «Боже великий, єдиний…» та пісню на вірш Івана Франка «Вічний революціонер».

З вітальними словами звернулися до присутніх: т.в.о. ректора ДДПУ ім. І. Франка, професор Микола Пантюк, директорка Інституту франкознавства ЛНУ ім. І. Франка Наталія Тихолоз, професор, лавреат Франкової премії Леонід Тимошенко, який передав вітання учасникам презентації і від Міжнародного фонду Івана Франка.

Своїми враженнями про збірник поділився правнук Онуфрія Франка кандидат історичних наук Андрій Франко.

Кандидат історичних наук, головний редактор збірника Богдан Лазорак розповів, як у 2019 році визріла думка – заснувати власне наукове видання, яке б об’єднало академічну спільноту України, видання, про яке мріяв Петро Франко, створюючи перший  республіканський заповідник, мріяв професор Михайло Шалата, мріяли самі музейники.

-І сьогодні ми маємо вже 4-ий том, присвячений світлій пам’яті відомого франкознавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури України Богдана Якимовича.  У цій книзі вперше опубліковані статті не лише випускників дрогобицької  Альма-матер – сьогодні доцентів, професорів – але й науковців державного заповідника «Нагуєвичі», – повідомив Богдан Лазорак.

Про життєвий і науковий шлях Богдана  Якимовича розповів кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Володимир Галик.

Книга побачила світ завдяки  партнерам, які підтримують видавничу діяльність: Петра Грицая з Дрогобича, Івана Грома з Нагуєвич, депутата Львівської обласної ради Андрія Дуліб’яника,  народного депутата України Андрія Кота, а також Центру іноземних мов «EVEREST» з Дрогобича,  видавництву «Посвіт».

Довідково. Четвертий том «Садиби Франка» складається з шести розділів: terra Frankiana: франкознавчі студії; monumenta musei: музейна справа та пам’яткознавство; labor omnia vincit: спеціальні дослідження; ad fontes: документи та матеріали; огляди, хроніки, рецензії, відгуки та onlinemiscellanea; in memoriam.

Автори збірника: лавреати Міжнародної премії Івана Франка професор Ярослава Мельник та професор Леонід Тимошенко, науковці зі Львова – професор, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік та кандидатка філологічних наук Оксана Нахлік, кандидатка філологічних наук, директорка Інституту франкознавства ЛНУ Наталя Тихолоз, кандидат історичних наук, франкознавець Андрій Франко, доктор історичних наук головний науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир Александрович, доктор історичних наук, професор Андрій Сова, старша наукова співробітниця Львівського національного літературно-меморіального музею Іван Франка Галина Ліман

Також потужна команда науковців Дрогобицького державного педагогічного університету: кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Володимир Галик, докторка філологічних наук, професорка Галина Сабат, доктор історичних наук Ігор Смуток, доктор історичних наук професор Юрій Стецик, кандидатка історичних наук Леся Смуток.

Колеги і друзі ДІКЗ «Нагуєвичі»: наукова співробітниця Тернівського філіалу КЗ культури «Міський історико-краєзнавчий музей» Криворізької міської ради Олеся Тарабара, директорка мистецького музею Леся Курбаса в Самборі Любов Тепла, колишній начальник відділу культури і туризму Шполянської райдержадміністрації Анатолій Лозовий, завідувач реставраційним відділом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського в місті Коломия Андрій Лінинський.

Знані й відомі на теренах Дрогобиччини краєзнавці та дослідники: Григорій Сивохіп, Роман Тарнавський, Юрій Кульчицький, Радимир Хайруллін.

І, звичайно, дружня команда Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», а саме: кандидат історичних наук директор музею, головний редактор Богдан Лазорак, старша наукова співробітниця, відповідальний секретар, технічна редакторка Тетяна Лазорак, заступниця директора з наукової роботи, голова науково-методичної ради Лілія Хміль, старша наукова співробітниця Марія Добрянська, аспірант ДДПУ, зберігач фондів музею Назарій Юрчишин, наукові співробітниці Марія Шутко, Ірина Сопотницька та Галина Топільницька, фахівець із формування Інтернет-сторінки періодичного видання музею, керівник Дрогобицького Інтернет телебачення Сергій Матійко.

Книгу можна завантажити з офіційного сайту Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» за посиланням.

Вам буде цікаво