25 лютого 2019 року на філологічному факультеті відбулася презентація нової монографії професора кафедри української літератури і теорії літератури Ігоря Набитовича «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська» (К.: Дух і літера, 2018).
Це несподівана як для автора-літературознавця й оригінальна як для української гуманітаристики студія історико-культурологічного ґатунку. Під однією палітуркою автор об’єднав біографії трьох знакових постатей Галичини, які як меценати, політики, культурники відіграли надзвичайно велику роль у формуванні цивілізаційного і національного обличчя нашого краю.
Федоровичі – це князівсько-шляхетський рід, який мав своє коріння на історичній Чернігівщині і в пізньокозацькі часи переселився до Галичини. Це надзаможний рід, який володів велетенськими маєтностями у Скалатському повіті на Тернопільщині. Зокрема, родові маєтки були в селах Шляхтинці і Вікно. Іван Федорович був правником, одним із перших свідомих патріотів українства; писав філософські твори, займався громадською роботою, був послом до австрійського парламенту. Його син Володислав також проявив себе як сумлінний патріот-меценат, публіцист, культурно-громадський діяч, зокрема був одним із фундаторів НТШ. Нарешті внучка Івана Федоровича – Іванна- Кароліна – стала відомою авторкою-критиком, мистецтвознавцем, новелісткою, есеїсткою, яка у трактаті «За силу і перемогу» виявила колосальний талант до націософського, культурологічного, філософського мислення, виступила в річищі ідей вольового націоналізму, розвинувши традиції Д. Донцова, Ю. Липи, В. Липинського, Є. Маланюка. Письменниця відома під псевдонімом «Дарія Віконська», за назвою рідного села. І. Набитовичу вдалося віднайти в документах повне справжнє ім’я та прізвище матері Іванни-Кароліни – австрійської акторки Зденки Елізабет Маєр фон Вінтод, яка дуже швидко померла після народження доньки.
У своєму дослідженні І. Набитович використав великий масив польської історичної, мемуарної літератури, унікальні свідчення із домашніх архівів нащадків роду Федоровичів, синтезував різноманітний український історико-біографічний матеріал, зокрема студію І. Франка «Життя Івана Федоровича і його часи». Цікавинка для Дрогобича: саме на дрогобицькому цвинтарі на вул. Трускавецькій є могила польсько-чеського роду Наглік, з якого походила дружина І. Федоровича і бабуся Д. Віконської.
Очевидно, що студія І. Набитовича стане подією в сучасній науці через свою історіографічну багатогранність, несподіваний погляд на шляхетство як явище, широту охоплення культурного і суспільствознавчого матеріалу.
Олег БАГАН,
доцент кафедри української літератури і теорії літератури