Меню

«

»

Європейський семестр студентів інституту іноземних мов Історія друга: Інсбрук (Австрія)

Друга історія циклу розповідей про академічну мобільність студенток і студентів інституту іноземних мов у весняному семестрі 2021/22 н.р. стосується ще однієї дуже принадливої австрійської локації – міста Інсбрук. З університетом цього всесвітньо відомого туристичного центру, який двічі приймав Зимові Олімпійські ігри, нашу Alma mater єднає багаторічний міцний місток наукової й навчальної співпраці.

Оскільки програми Erasmus+ у більшості європейських університетів  англомовні, це робить їх доступними для студентів усіх спеціальностей нашого інституту. Тож цього разу провести семестр в Інсбруцькому університет імені Леопольда і Франца пощастило студенткам англійського відділення Олександрі Чепак (гр. АН-41Б) та Соломії-Марії Сенечин (гр. АН-31Б).

Про свій досвід навчання і життя в Інсбруці Олександра розповідає:

“Спершу мені було трохи лячно вирушити в незнайому країну з іншою культурою та мовою, але я таки наважилася поїхати у Тіроль, про що зараз анітрохи не жалкую. Це неймовірний досвід, який варто отримати кожному студентові, якому випадає така можливість. Інсбрук – невеличке місто, яке розташоване в Альпах, тож тут з будь-якої точки відкривається прекрасна панорама на гори. Це наймальовничіший куточок Австрії, що межує з багатьма європейськими країнами, завдяки чому змогли відвідати Італію, Німеччину та Угорщину. Дві годинки потягом – і ми вже опинилися в Мюнхені, ще кілька годин – і блукали вуличками Венеції. Це було вражаюче.

Але не тільки дозвілля в Австрії варте уваги, адже Інсбруцький університет, в якому ми мали змогу навчатися чотири місяці, теж вразив мене своєю прогресивністю та різноманіттям профілів. Наша програма була лінгвістичною, а не педагогічною, тому ми не проходили практики в школі, натомість мали багато цікавих завдань та проєктів. Ми самостійно обирали предмети, які хочемо вивчати, тому навчання тут було дійсно корисним і цікавим. Завдяки цьому я дуже розширила свій кругозір та познайомилася з великою кількістю людей із різних країн. Усі викладачі і студенти були дуже доброзичливими та завжди допомагали з будь-якими питаннями у разі необхідності. Людям було вкрай цікаво послухати і дізнатися більше не тільки про війну в Україні, а й про наші цінності й надзвичайну культуру. Багато студентів з Азії та Європи захотіли відвідати Україну, бо їм вельми сподобалось те, що ми розповідали і показували.

Час, проведений в Австрії, також допоміг мені впевненіше спілкуватись англійською та поліпшити свій рівень німецької мови, адже для нас створили спеціальні мовні курси. Я дуже рада, що мала змогу отримати такий крутий досвід, познайомитися зі студентами з різних країн та класно провести час навчаючись”.

Захоплену розповідь підхоплює Соломія-Марія:

“Це, безперечно, неймовірний досвід спілкування іноземними мовами та вивчення нової культури. Я вдячна за можливість перебувати в Австрії, за знайомство з безліччю добрих людей, за турботу і, звісно, за весь вклад та знання, які отримала в австрійському університеті.

Окремої похвали заслуговують викладачі, оскільки їхня колосальна праця запам’ятається мені надовго! Адже кожен студент, котрий вивчає іноземні мови, погодиться зі мною, що комунікація з носіями мови неабияк поліпшує рівень володіння нею та допомагає подолати мовний бар’єр. Тож я неймовірно щаслива та вдячна за таку можливість не тільки спілкуватися, але й навчатися у викладачів, чия англійська є їхньою, як ми кажемо, «first language».

Навчання за кордоном – це не тільки про університет та підручники, але й про можливість розширити свій кругозір, про нових друзів та про відкриття чогось нового. А цього було вдосталь: нові знайомства, екскурсії Венецією, подорожі до Зальцбурґа та Мюнхена. Хочеться додати, що кожне з міст має свої визначні пам’ятки, на які ти дивишся і дух захоплює. Але найприємніше те, що гріє душу кожному українцю, який перебуває закордоном, це українська символіка в містах Європи! Теплі спогади залишили ті моменти, коли не тільки я вчила кілька фраз італійською та іспанською, але й іноземні студенти просили навчити їх правильно говорити «Слава Україні! – Героям Слава!» та з радістю приходили на мітинги і демонстрації на підтримку України.

Ці чотири місяці були дуже насиченими і цікавими та назавжди залишаться у моїй пам’яті, як щось незабутнє і пізнавальне. Щиро дякую за хоча б короткотривалу можливість навчатись у Європі та раджу всім студентам, яким випаде шанс взяти участь у програмах академічного обміну в Дрогобицькому університеті, не згаяти такої нагоди й бути активними!”