В університеті вшанували пам’ять про багаторічного проректора Юрія Кишакевича відкриттям меморіальної дошки

Знакова постать в історії Франкового вишу, науковець, педагог, патріот Юрій Львович Кишакевич був непересічною особистістю, видатним організатором, який поєднував вимогливість до себе і до всіх, з ким працював, з умінням підтримати, надихнути на нові здобутки. Гідно прожив життя, залишивши глибокий слід у серцях рідних, колег, учнів.

Такими спогадами про кандидата фізико-математичних наук, професора Юрія Кишакевича поділилися учасники заходу, організованого з нагоди вшанування видатного педагога, який торік відійшов у засвіти.

Розпочалося зібрання з освячення пам’ятної таблиці біля робочого кабінету багаторічного проректора вишу з навчально-виховної роботи. Почесне право відкрити пам’ятну дошку було надано синам: доктору економічних наук, професору Богдану Кишакевичу та кандидату юридичних наук, судді Верховного Суду України Леву Кишакевичу. Освятили меморіальну дошку отці Олег Кекош та Мирослав Соболта.

-Сьогодні ми духовно відчуваємо присутність Юрія Львовича, справедливого, працьовитого, жертовного, шляхетного, віруючого чоловіка. Багато його починань і сьогодні лежать в основі діяльності університету, – такими словами звернувся до присутніх капелан вишу о. Олег Кекош.

Священник розповів про унікальний досвід заснування у 2000-х першого в Україні студентського душпастирства у Дрогобицькому педагогічному університеті. Саме Юрій Кишакевич був співавтором Положення про капелана у вищому  навчальному закладі, цим документом було напрацьоване законодавче підґрунтя для такої діяльності. Положення було схвалене Львівської облрадою та ректорами обласних вишів. Університет за ректорства Валерія Скотного уклав Договір про співпрацю з Владикою Юліаном Вороновським, главою Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Це був гарний приклад співпраці Церкви і держави, університету і духовних осіб, – наголосив о. Олег Кекош. – Ми з Юрієм Львовичем щороку розробляли програму заходів за участі капелана: проведення конференцій, фестивалів, таборів, мандрівок на канікулах, факультативних занять в гуртожитках. І згодом побачили, що студентське капеланство приносить престиж університету, нашим досвідом зацікавилися університети Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Одеси, Києва. Блаженніший Любомир Гузар після відвідин Дрогобича організував нам зустріч у національному університеті імені Т. Шевченка, на яку зібрав керівництво столичних вишів і Київщини.  З часом в університетах почали з’являлися структури студентського капеланства. Ми також брали участь у європейських симпозіумах, де презентували модель, напрацьовану в Україні. І таке світове визнання нашого досвіду підносить престиж Дрогобицького університету, – переконаний отець Олег.

-Пам’ять про світлих людей – жива, і сьогоднішнє дійство – цьому підтвердження, – зазначила Валентина Бодак, ректорка університету. Ми віддаємо шану людини, яка 58 років життя присвятила Дрогобицькому університету. Тут Юрій Львович здобув освіту, тут пройшов шлях від асистента кафедри до посади проректора, яку обіймав 35 років. Учитель учителів, сміливий новатор, фахівець своєї справи Юрій Кишакевич був ініціатором створення педагогічного ліцею при університеті, був стратегом, розумів, що на ньому – велика відповідальність: творити навчальний заклад, який має свої традиції, потугу розвиватися і реагувати на виклики часу.

Зі слів вдячності усім, хто прийшов вшанувати пам’ять батька, розпочав свою промову професор Богдан Кишакевич: «Я вдячний ректору Валентині Бодак за відкриття пам’ятної дошки біля робочого кабінету, який був другою домівкою для батька, якщо не першою, бо університету він віддавав більшість свого часу. Також подяка колективу та директору університетської бібліотеки Ігорю Розлуцькому за професійний підхід щодо формування і видання посібника «Юрій Кишакевич. Бібліографічний покажчик», який ми сьогодні презентуємо. У передмову до книги ми включили не лише наші спогади про батька, роздуми про нього, але й спогади батька про людей, які, на нашу думку, найбільш вплинули на формування його як особистості і науковця: про маму, про класного керівника Василя Бодру, завдяки якому він обрав фах педагога, про професора Владислава Лянце, у якого навчався в аспірантурі, і який був для батька еталоном у багатьох аспектах».

Суддя Верховного суду України Лев Кишакевич висловив сподівання, що встановлення меморіальної дошки і видання книги – це лише початок увіковічення пам’яті батька, який був епохою у житті університету, прикладом гідності, добропорядності та принциповості для тих, хто жив та працював поруч із ним, кого він навчав.

Спогадами про Юрія Кишакевича також поділилися: отець Ярослав Саболта; помічник ректора з питань кадрового забезпечення і документообігу Михайло Шубак; директорка обласного наукового ліцею, доцентка Ольга Заєць; доктор фізико-математичних  наук, професор Володимира Дільний, завідувач кафедри німецької та французької мов і методики їх навчання, доцент Василь Лопушанський.

Окрасою заходу стали зворушливі виступи провідного концертмейстера кафедри вокально-хорового, хореографічного та образотворчого мистецтва Тамари Козій, студентки Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. Василя Барвінського Софії Стець, доценток Галини Стець та Світлани Кишакевич.

Нагадаємо, що Юрій Кишакевич був автором та упорядником багатьох видань, що стали настільними книгами для студентів і вчителів, зокрема, «Календар класного керівника», «Порадник учителя християнської етики», «Записна книжка студента» тощо. Саме він свого часу очолив роботу із питань реорганізації навчання за Болонським процесом у Дрогобицькому виші. Професор Юрій Кишакевич у 2013 році став ініціатором та засновником літературно-мистецької академії «Країна Франкіана», яка проводиться щорічно.

Вам буде цікаво