Українське видання книжки Аґати Тушинської «Наречена Шульца» в перекладі Віри Меньок, яке побачило світ у «Видавництві ХХІ», здобуло нагороду «Найкраща книжка» в номінації «Біографія» на цьогорічному Форумі видавців у Львові (такі нагороди отримали книжки-переможниці у вісімнадцяти різних номінаціях). Ця престижна нагорода належить не лише авторці цієї книжки, не лише її перекладачці і не лише видавцеві – вона також належить місту Дрогобич та Франковому університетові, де від 2004 року кожних два роки відбувається Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца, ініційований та організований Полоністичним науково-інформаційним центром імені Ігоря Менька спільно з польським організатором – Товариством «Фестиваль Бруно Шульца» з Любліна. Саме цей Фестиваль популяризує в Україні постать та творчість видатного і знаного в усьому світі письменника і художника, дрогобичанина Бруно Шульца. Саме цей Фестиваль відкрив перспективи для формування й розвитку української рецепції автора «Цинамонових крамниць», тож досягненням Фестивалю є новий повний український переклад літературних творів Бруно Шульца, здійснений Юрієм Андруховичем. На Шульцівський Фестиваль приїжджають чільні сучасні українські письменники, зокрема, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Софія Андрухович, Юрій Винничук, Андрій Любка, Андрій Бондар, Олександр Бойченко. Ця подія спричинилася до того, що в Україні нині вже знають Бруно Шульца і щоразу більше читачів цікавиться його творчістю. Книжка польської письменниці Аґати Тушинської – авторки літературних біографій багатьох непересічних особистостей, як, скажімо, лауреат Нобелівської премії 1978 року в галузі літератури Ісаак Башевіс Зінґер чи талановита співачка Віра Ґран, яка під час Другої світової війни організовувала доброчинні концерти у Варшавському ґетто разом із відомим завдяки фільмові Поланського «Піаніст» Владиславом Шпільманом, хоч доля не була до неї такою прихильною, як до нього, – для українського читача-інтелектуала, котрий хоче більше довідатися про Бруно Шульца та драматичну історію його життя, творчості, кохання і смерті, вже стала справжньою знахідкою і щасливим відкриттям. Такий висновок є очевидним після двох перших успішних презентацій українського видання «Нареченої Шульца».
Перша презентація книжки відбулася у Львові в рамках Форуму видавців 22 вересня 2018 року. У приміщенні Львівського театру імені Леся Курбаса, де проходила презентація, зібралося чимало слухачів – поціновувачів творчості Бруно Шульца та тих, які лишень сподіваються відкрити для себе це відоме в усьому світі мистецьке ім’я. Модерував зустріч Олександр Бойченко – знаний український письменник, фейлетоніст, літературний критик, перекладач, літературний редактор, – це він у вересні 2012 року, під час V Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі, вперше модерував дискусію сучасних українських письменників щодо української рецепції Шульца у зв’язку із виходом книжки перекладів Юрія Андруховича літературних текстів Бруно Шульца у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Олександр Бойченко наголосив під час презентації на цьому, що нещодавно про Шульца в Україні ще мало хто знав, а сьогодні вже й про його наречену з’явилася книжка – це унаочнення включеності біографії та творчості Шульца в сучасний український літературний дискурс. Авторка книжки дуже радіє початкові життя її книжки, над якою працювала довго й ретельно понад п’ять років і яка поєднує фактоґрафію з літературною фікцією (такими є жанрові привілеї літературної біографії), в українському рецептивно-культурному просторі. Перекладачка, своєю чергою, радіє, що така форма її присвяти Бруно Шульцові (переклад та наукове опрацювання книжки), дослідженням та популяризацією творчості якого займається вже понад п’ятнадцять років, виявилася плідною і знайшла немале коло зацікавлених українських читачів. Видавець радіє, може, найбільше, бо йому дісталася престижна нагорода Форуму видавців у Львові, яку вельми складно здобути і яка дається далеко не кожному видавцеві на розлогому і нині вже насправді професійному книжковому ринку в Україні.
Наступною після львівсько-форумної була презентація дрогобицька, позаяк центральним і вирішальним місцем ліроепічних та драматичних подій, які розгортаються у книжці Тушинської «Наречена Шульца», є – ясна річ – Дрогобич, бо ж Бруно Шульц не мислив свого життя і творчості без цього його рідного – звичайного, але й містичного – «мітологічного гнізда». Презентація українського видання «Нареченої Шульца» відбулася у Дрогобичі 24 вересня 2018 року в міській бібліотеці імені В’ячеслава Чорновола, з якою Полоністичний науково-інформаційний центр імені Ігоря Менька плідно співпрацює упродовж останніх років, зокрема, в контексті подій, присвячених Бруно Шульцові, за що бібліотеці належиться особлива подяка за солідарність та розуміння необхідності пропагування діалогу культур та гетерогенності культури нашого краю.
Дрогобицьку презентацію українського видання «Нареченої Шульца» модерував відомий львівський історик, публіцист, перекладач Андрій Павлишин. Бібліотечна читальна зала була вщерть переповнена слухачами, що рідко трапляється під час літературних зустрічей і презентацій (лише Сергій Жадан, запрошуваний Полоністичним центром на Шульцівські Фестивалі упродовж 2014 – 2018 років, збирав у цій же залі більше слухачів, що не викликає жодного здивування). Дрогобичани і передовсім наукові й академічні працівники та студенти Франкового університету, які прийшли на презентацію, довели цим свою небайдужість до історично-культурної та літературно-мистецької спадщини міста Дрогобича, в якому вони живуть, реалізовуються професійно, інтелектуально, креативно й духовно.
Гадаю, що для кожного дрогобичанина – інтелектуального і небайдужого до світової рецепції культури й літератури міста, в якому він живе, – важливо буде познайомитися із драматичним життєписом свого міста в період до Другої світової війни та під час неї (дві окупації «перших совєтів» та німецьких нацистів), як також із ширшими культурно-мистецькими обріями життя і творчості дрогобичанина Бруно Шульца. Таке знайомство стане можливим завдяки книжці Аґати Тушинської «Наречена Шульца». Примітки й коментарі, зроблені перекладачкою для українського читача, дозволять йому безперешкодно мандрувати просторами найвищих досягнень європейського модерністичного мистецтва, посеред яких неабияке місце займав Дрогобич з його літературно-мистецьким піднесенням і культурною гетерогенністю поміж апокаліпсисами Першої та Другої світових воєн. І це аж ніяк не замкнена культурна територія – вона надалі живе й екстраполює на нашу з вами спільну сьогоденність ХХІ століття.
Віра МЕНЬОК,
керівник Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька
Світлини: Ґжеґож ЮЗЕФЧУК, Володимир ДУМИЧ
