ПРО ДОСВІД І ВРАЖЕННЯ ВІД СТАЖУВАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ ERASMUS+

Усім привіт! Ми студентки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, які три місяці перебували на стажуванні у гуманітарно-природничому університеті імені Яна Длугоша в Ченстохові (Польща) та нещодавно повернулися додому. Хочемо поділитися з вами своїми враженнями.

Давайте по-порядку. 01.09.2022 року нам зателефонував завідувач кафедри технологічної та професійної освіти Леонід Оршанський та повідомив про те, що нас обрали для участі у програмі академічного обміну студентами Ерасмус+. Ця програма дозволяє подорожувати світом, завести нові знайомства, отримати неоціненний досвід навчання у зарубіжному закладі вищої освіти, прожити певний час в іншій країні, вивчаючи її історію, культуру, традиції.

Спочатку, чесно кажучи, ми вагалися, шукали інформацію в Інтернеті, радилися з рідними та друзями, однак, зваживши всі «за» і «проти», вирішили – варто спробувати. Уже через декілька днів ми пройшли співбесіду та чекали відповіді від приймаючої сторони – університету в Ченстохові. Ще через деякий час нам прийшла відповідь, що університет готовий прийняти нас на стажування навіть із початковим рівнем знанням польської мови А1 – А2. Тоді розпочався інтенсивний період підготовки до подорожі: вдосконалення мовних навичок, вивчення історії університету, оформлення документів тощо.

1 жовтня 2023 року студентська команда факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій вирушила в дорогу. Перший тиждень в Ченстохові ми знайомилися з життям університету, займалися підписанням контрактів на навчання, відкриттям банківського рахунку й отриманням студентської карти університету. Також була призначена перша зустріч із координатором, з яким постійно контактували, коли у нас виникали різні запитання.

Необхідно наголосити, що участь у програмі Erasmus+ передбачає отримання стипендії, яку студент витрачає на проживання, харчування та побутове життя у приймаючій країні. Коштів гранту за програмою Erasmus+, а це 800 євро на місяць, цілком вистачало (при раціональному підході) на оплату житла, придбання продуктів, подорожі країною та ін. Кошти перераховували на картку місцевого банку, яку попередньо оформили в університеті.

Вже наступного тижня координатор нам скинув розклад занять і розпочалося наше нове студентське життя. Було дуже класно після тривалого навчання в онлайн-форматі навчатися в аудиторіях, лабораторіях, бібліотеці, «наживо» спілкуватися з одногрупниками та викладачами. Незважаючи на те, що навчання здебільшого відбувалося польською мовою, усі викладачі з розумінням ставилися до наших труднощів і завжди допомагали у складних ситуаціях. Загалом у польських вишах підхід до навчання відрізняється від українського: велика увага спрямована на практику, формування практичних умінь і навичок, а теоретичні знання студенти здобувають здебільшого самостійно, після оглядових лекцій та консультацій.

Викладачі – це високого рівня професіонали та дуже чуйні люди, до приїжджих вони мають особливий підхід. Всі лекції подаються зі слайдів, але викладачі з них не читають, а пояснюють матеріал своїми словами. Крім того, вся навчальна інформація, яка подавалася на лекціях, пізніше розміщувалася на сайті університету. Технічне оснащення й естетичний вигляд аудиторій, лабораторій, бібліотеки викликав у нас захоплення. Єдине, що було незвично і дивувало, це те, що заняття розпочиналися у різний час: найчастіше о 8-й годині ранку, інші ввечері – о 19-й. Також нас вразила величезна кількість консультацій, на яких студенти мають змогу отримати поради і додаткові роз’яснення від викладачів щодо опанування складної навчальної теми чи послідовності виконання лабораторної роботи.

З-поміж комплексу запропонованих навчальних дисциплін нами були обрані такі: «Програмування», «Інженерія», «Матеріалознавство», «Фоноскопія», «Токсикологія», «Економіка», «Охорона інтелектуальної власності», «Розробка проєктів віртуальної реальності». Деякі з цих навчальних дисциплін виявилися дуже складними (ще й давався взнаки «мовний бар’єр»), але ми старанно та із задоволенням їх вивчали, набуваючи нових знань.  Після нетривалого періоду теоретичного навчання розпочалося виконання та захист лабораторних робіт, розроблення практичних проєктів, складання колоквіумів тощо. Наприкінці навчання нам вручили сертифікати про успішне проходження стажування.

Якщо підсумувати, то навчання за програмою Erasmus+ – це дуже корисний і цікавий досвід, що дозволяє познайомитися з абсолютно іншою країною, культурою, людьми. Такий досвід є безцінним, оскільки дає змогу усвідомити, що твоя країна – далеко не єдина, а лише одна з багатьох; при цьому твоя культура унікальна, а ти – є її гідним представником. Усвідомити це, не виїжджаючи за межі рідної країни, дуже складно, якщо взагалі можливо.

Дорогі студенти, друзі, якщо ви хочете спробувати себе у чомусь новому, отримати практичний досвід навчання закордоном, беріть активну участь у цій програмі. Наш приклад показує, що не потрібно боятися труднощів, а вірити у себе, власні сили!!!

Наприкінці цієї коротенької розповіді хочемо подякувати керівництву нашого рідного Університету за те, що надали нам можливість участі у програмі Erasmus+. Особливу вдячність висловлюємо колективу кафедри технологічної та професійної освіти та професору Леоніду Оршанському за те, що серед багатьох претендентів обрали саме нас. І, звичайно, Лідії Романик та Відділу міжнародних зав’язків, що доклали чималих зусиль до організації та надавали постійну підтримку. Дякуємо, що вирішували проблеми, які виникали під час стажування. Це було цікавим випробуванням і досвідом для нас.

На жаль, три незабутні місяці стажування пройшли дуже швидко, однак залишили приємні враження та спогади. Плануємо й надалі брати участь у програмах академічної мобільності студентів.

Студентки факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Ольга Закревська та Андріана Мошовська.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors