26 липня 2023 року у новому просторі Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька (факультет української та іноземної філології, аудиторія 50) відбулася презентація книги «Якщо мольфар на його боці» доктора honoris causa Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ґжеґожа Юзефчука – філософа, мистецького та театрального критика, дослідника культури й літератури, журналіста, публіциста, есеїста та фейлетоніста, голови Товариства Фестиваль Бруно Шульца (Люблін), співорганізатора та художнього директора Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі, багатолітнього партнера нашого університету та приятеля нашого міста.
Книга Ґжеґожа Юзефчука – це збірка фейлетонів, написаних автором для «Фолькового часопису» Люблінського Університету Марії Кюрі-Склодовської упродовж кількох останніх років. Домінують у збірці теми України та Дрогобича, зокрема Бруно Шульца та присвяченого йому міжнародного фестивалю, який спільно з автором презентованої книги організовуємо у Дрогобичі у дворічному циклі від 2004 року. Це своєрідна книга-подорож та книга-рефлексія, яка запрошує читача до роздумів про істотні фактори культури, культурно-історичної традиції та національної ідентичності, спільного інтелектуального дискурсу між українським та польським народами, а також будує індивідуальні траєкторії особистісного культурного, мистецького та рефлексійного досвіду.
Інтегральною частиною книги Ґжеґожа Юзефчука «Якщо мольфар на його боці» є дві післямови: ксьондза професора Альфреда Марека Вєжбіцького – знаного у Польщі теолога, прогресивного католицького науковця й поета, та Віри Меньок. У післямові кс. проф. Вєжбіцького читаємо: «Фейлетони з цієї збірки мають глибокий шар, який свідчить про взаємини та емоції. Як цілість, вони є есеєм про ідентичність, якої шукає Україна у боротьбі з російським агресором. Юзефчук зберігає взірцеву стриманість у коментуванні культурних дилем сусіднього народу, котрий демонструє рішучість і хоробрість перед лицем війни».
Авторка другої післямови, серед іншого, розповідає про культурно-історичну, геопоетичну та рефлексійну зосередженість книги Ґжеґожа Юзефчука: «В одному із дванадцяти оповідань-мандрів очима автора – під час війни – споглядаємо барвистий та галасливий львівський Ринок, відтак вслухаємося у питання про універсальність культури та можливість існування російської музики в нинішньому українському просторі, а в наступному фейлетоні автор сам відповідає на це питання, коли говорить про „агресивне домінування”. В іншому місці все ще не написану історію чудового українського танґо „Гуцулка Ксеня” автор несподівано поєднує з концепцією мовного образу світу Єжи Бартмінського, водночас творячи своєрідний трен для блаженної пам’яті Професора, а я читаю в тлі про Альфреда Шраєра, дрогобицького вартівника пам’яті про Шульца – пан Альфред чудово співав „Гуцулку Ксеню”. Дрогобич та наш Шульцфест вже кілька років почуваються без нього дуже самотньо. Про пана Альфреда Ґжеґож Юзефчук із пасією та вдячністю пише в іншому фейлетоні, де знову з’явиться цвинтар, цього разу гуцульський, з’явиться мольфар і таємничі знаки культури, якими, як відчуває це автор, ми часто нехтуємо. […] Хочу подякувати авторові за його фейлетонне мандрування під знаком Шульца. Мандрування, стежки якого – від Любліна, через Ґвадалахару, через Київ, Львів та Гуцульщину – неухильно повертаються до Дрогобича. І за спільноту думок подякувати. Важливість культурного фронту оцінював не лише згаданий в одному з фейлетонів отаман Симон Петлюра, який у 1919 році спричинився до світової прем’єри української різдвяної пісні „Щедрик”, – ми теж сьогодні докладно розуміємо, що без послідовних дій на культурному фронті складно говорити про перемогу на „нульовій лінії”. Дякую також за те, що ми незмінно разом у культурних чинах. Одним із таких чинів є ця збірка фейлетонів – із Сергієм Жаданом та сучасною українською музикою, з українською вишиванкою та псом Патроном, з „Гуцулкою Ксенею” та „Щедриком”, з „Двома кольорами” Дмитра Павличка та сільським похороном поета на Гуцульщині, з Дрогобичем та Шульцом».
Презентація книги Ґжеґожа Юзефчука, яку чудово модерувала Єва Райська, була нагодою познайомити учасників зустрічі із процесом освоєння нового простору Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька, який функціонує в університеті від 2002 року, раніше містився в університетській бібліотеці. Новий простір Полоністичного центру відкриває сучасні інтерактивні та міждисциплінарні перспективи для поєднання багатолітнього доробку центру та його книгозбірні, яка налічує понад 5 тисяч видань та якої не посідає жодна полоністика в інших університетах України, з дидактичним та науковим становленням студентів-полоністів, котрі навчаються на факультеті української та іноземної філології.
Разом з автором презентованої книги та іншими нашими партнерами плануємо продуктивне продовження розвитку нового простору Полоністичного центру та адресуємо слова вдячності за сприяння та спільність мислення ректорові нашого університету Валентині Бодак та деканові факультету української та іноземної філології Петрові Мацьківу.
Завдяки Олександрові Максимову – нашому однодумцеві серед мистецького середовища Дрогобича – відбулася онлайн-трансляція презентації книги Ґжеґожа Юзефчука, тож запрошуємо до перегляду ВІДЕО.
Віра Меньок,
керівниця Полоністичного науково-інформаційного центру імені Ігоря Менька
Світлини Ігоря Фецяка