Пам’яті філософа

На 80-му році життя завершилось земне життя відомого українського філософа, доктора філософських наук, професора кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Прокоповича Лисого.

Народився Василь Прокопович Лисий 12 лютого 1943 року у с. Липовеньке Голованівського району Кіровоградської області. У 1970 році закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, у 1973 році завершив навчання в аспірантурі. Зі студентських років і до кінця свого життя був учнем та талановитим послідовником видатного київського філософа-діалектика Валерія Олексійовича Босенка. З 1973 року до останніх днів працював на кафедрі філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, був членом спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських та докторських дисертацій з філософських наук.

Автор близько 150 публікацій. Вийшли друком: монографія «Єдність теорії і практики в матеріалістичній діалектиці», монографія «Вища школа на шляху оновлення» (у співавторстві), монографія «Філософія. Пізнання. Наука» (у співавторстві), монографія «Філософія А. Шопенгауера і сучасність» (у співавторстві). В.П. Лисий є автором ґрунтовного та унікального – на світовому рівні – підручника з діалектики для студентів філософських факультетів (2014).

Під керівництвом Лисого В.П. захищено більше 10-ти кандидатських дисертацій, у тому числі дисертації викладачів нашої кафедри філософії                      М.А. Стуканова (1989), Шигарєвої М.О. (1996).

Василь Прокопович був щирим другом Валерія Григоровича Скотного,  постійним учасником дрогобицьких щорічних людинознавчих міжнародних конференцій, читав курс з історії діалектики на спеціальності «філософія» у нашому університеті, працював головою ДЕК з цієї спеціальності.

Характерною особливістю наукової та педагогічної діяльності В.П. Лисого була його відданість проблематиці високої діалектики як логіки і теорії пізнання.

У пам’ять Василя Прокоповича Лисого варто пригадати слова Мартіна Гайдеґґера: «Ми шануємо філософа тим, що мислимо. А це вимагає від нас мислити все те істотне, що мислилось його думкою».

Завідувач кафедри філософії імені професора

Валерія Григоровича Скотного                                       Володимир Возняк

Вам буде цікаво