Науково-практичний семінар «Бруно Шульц і Трускавець»

15 листопада у стінах факультету української та іноземної філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка відбувся науково-практичний семінар «Бруно Шульц і Трускавець»(з нагоди 80-х роковин загибелі митця).

Ініціатором, безпосереднім організатором і модератором заходу виступила завідувачка кафедри зарубіжної літератури та полоністики професорка Галина Сабат. До Франкового університету був запрошений трускавецький краєзнавець Іван Скибак, автор монографії «Трускавець – джерельна казка Передгір’я», яка щойно побачила світ у Львівському видавництві «Левада» (рецензенти книги професор Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Гнатюк та професорка ДДПУ Галина Сабат). Наскрізною темою зустрічі став розділ про Бруно Шульца, хоча в книжці йдеться і про інших видатних діячів, доля яких була пов’язана з Трускавцем, зокрема Івана Франка, Уляну Кравченко, Ростислава Біласа, о. Івана Ліщинського, визначних діячів УВО та ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина, які поклали своє життя за волю та незалежність України, та багатьох інших. Позаяк присутніми на семінарі були не лише викладачі, аспіранти та студенти університету, а й творча інтелігенція, місцеві краєзнавці та усі, кому небайдужа полоністична тематика.

Галина Сабат, відкриваючи семінар, у вступному слові розкрила значення наукового доробку, присвяченого постаті Бруно Шульца, науковців університету, згадавши, що привернув увагу до творчого спадкуписьменника професор Михайло Шалата своєю журнальною статтею «Дивосвіт Бруно Шульца», яка вийшла в журналі «Жовтень» у 1988 р., першу монографію про письменниканаписав Роман Мних «Дрогобичанин Бруно Шульц» (2006). Модераторкавідзначила, що творчості польського автора присвятила своюкандидатську дисертацію Любомира Айзенбарт(«Концепт галицького літературного пограниччя (на матеріалі малої прози М. Яцкова, Й. Рота, Б. Шульца)»), докторську, яка відображена в монографії «У пошуках наративної ідентичності: індивідуальний міф у творах Івана Франка, Анджея Хцюка, Бруно Шульца» (2015),– Вікторія Дуркалевич, а також згадала колективну монографію «Відомий і невідомий Бруно Шульц»(2016), яку видав разом зі своїми аспірантами професор Леонід Тимошенко, та представила біобібліографічний покажчик Бруно Шульца, укладений працівниками бібліотеки педуніверситету. Г. Сабат наголосила, що у Дрогобичі найбільше популяризує Бруно Шульца Полоністичний центр імені Ігоря Менька, завдяки невтомній діяльності його керівниці Віри Меньок митець стає постаттю української культури.

У ході наукової розмови були оприлюднені цікаві історичні факти Трускавця, картини буття Бруно Шульца у певних життєвих обставинах. В ході ґрунтовної розповіді Івана Скибакау «дзеркалі історії», пов’язаній з Трускавцем, постала доля письменника. Бруно, як і його батько, часто хворів, тому змушений був підліковуватися у сусідньому з Дрогобичем місті. З його листів дізнаємося, що з 15 років і майже до самої смерті бував тут постійно. Він мав проблеми з нирками, переніс операцію, пив нафтусю, щоб покращити свій стан здоров’я.Під час Першої світової війни Шульц-старший помер, а Шульц-молодший продовжував відвідувати модний курорт. Для лікування, відпочинку та творчості обрав санаторій «Аїду». У своїх творах і листах Шульц ніколи не називав Трускавець Трускавцем, а іменував його просто курортом. Бруно Шульц у цьому місті влаштовував художні виставки,зустрічався з цікавими творчими людьми. Оповідання «Осінь» містить біографічні фрагменти, пов’язані з Трускавцем.

Доповідь супроводжувалася питаннями і попри камерний формат породила плідну дискусію, пов’язану з трускавецькими перегуками між його життєвою долею, малярством і художньою прозою, а також зі своєрідністю мистецького погляду на світ і формами його художнього втілення.Т ак, Леся Хомич, науковий співробітник музею «Дрогобиччина», втупила в дискусію з Іваном Скибаком щодо художніх виставок Шульца в Трускавці, які сприймалися публікою не завжди схвально. Журналіста і письменника Романа Пастуха цікавили взаємини з жінками, які відіграли у житті Бруно Шульца ключову роль. Питання ставили також професор Леонід Тимошенко, випускник філологічного факультету Володимир Суський. Серед запрошених був і трускавецький краєзнавець Микола Іваник, який видав книгу-путівник «Спацер старими вулицями Трускавця» (2020), до якої увійшло понад 800 світлин і листівок. Він наголосив, що про красу і неповторність Трускавця говорять старовинні фотографії. Власне, збереглося кілька світлин, на яких Бруно Шульц увіковічений на вулицях курортного міста. Роман Пастух запропонував присутнім студентам досліджувати також й інші не менш важливі постаті краю, скажімо, Любомира Рихтицького, уродженця Дрогобича, учасника збройної боротьби в часи національно-визвольних змагань, чи Карла Бандрівського, який був офіційно затвердженим опікуном Івана Франка в останні роки його життя, в часи тяжкої недуги.

На завершення Галина Сабатподякувала трускавецькому гостю за змістовну інформацію, подарувала історику-краєзнавцю Олегу Стецюку книгу Романа Мниха «Дрогобичанин Бруно Шульц»і запросила усіх присутніх на «Другу Осінь 2022», яка відбудеться 19 – 20 листопада.

Учасниця семінару

Ганна Іваночко, доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики

Вам буде цікаво