Науково-практична конференція «Україна в боротьбі за незалежність: війна з російським агресором, війна в літературі і мистецтві, філософський та лінгвістичний аспекти війни»

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ російської федерації в Україну. Триває героїчна боротьба українського народу за свою незалежність. Незважаючи на негаразди війни, наукове життя в університеті продовжується.

17 травня 2022 року відбулася науково-практична конференція «Україна в боротьбі за незалежність: війна з російським агресором, війна в літературі і мистецтві, філософський та лінгвістичний аспекти війни» в онлайн-режимі, яку підготувало й провело Наукове товариство студентів та аспірантів імені професора Василя Надім’янова. Молоді науковці університету підготували доповіді, присвячені різним аспектам війни як соціального, культурного, технологічного та філософського феномена. Модератором конференції виступив аспірант 1-го року підготовки Назарій Юрчишин. Зі вступним словом до учасників конференції звернулися проректор з наукової роботи професор Микола Пантюк та завідувачка відділу аспірантури і докторантури доцентка Олена Куцик.

На початку конференції декан історичного факультету професор Микола Галів розкрив ідеологічні витоки російсько-української війни 2014–2022 років. Не менш важливою була й тема доповіді доцентки кафедри світової літератури та славістики Мирослави Іванишин – «Україна в огні»: осмислення війни в художньому дискурсі М. Черемшини, О. Довженка та М. Матіос.

Естафету науково-дослідницької діяльності, присвяченої осмисленню війни, прийняли студенти-науковці. Студентка ІІІ курсу історичного факультету Руслана Кахновець ознайомила присутніх із проблемою співпраці США та України в період війни з росією в 2022 році. Студентка І курсу факультету початкової та мистецької освіти Анна Чинчик проаналізувала питання мови як ідентифікатора народу.

Цікавими й змістовними були й виступи аспірантів. Про історичні витоки російсько-української війни 2014–2022 років розповіла аспірантка 2-го року підготовки історичного факультету Наталія Ільницька. Аспірантка 4-го року підготовки філологічного факультету Мар’яна Ліщота описала роль української мови у війні з росією. Доповідь, присвячену особливостям психології підлітків у вимірах війни і миру, представила аспірантка 1-го року підготовки факультету психології, педагогіки та соціальної роботи Данута Хомош. Аспірантка 4-го року підготовки того ж факультету Ольга Табака схарактеризувала мовленнєвий розвиток як важливий чинник становлення особистості дитини дошкільного віку. Про геноцид українського народу у ХХІ столітті розповіла аспірантка 2-го року підготовки філологічного факультету Іванна Токарська. Аспірант 2-го року підготовки того ж факультету Петро Блажко ознайомив учасників конференції з інтелектуальним середовищем Праги та її значенням у житті і наукових зацікавленнях Івана Франка. Аспірантка 1-го року підготовки інституту музичного мистецтва Ольга Білінська розповіла про відгомін війни в музичному мистецтві.

Також із доповідями виступили: аспірантка 2-го року підготовки історичного факультету Анна-Любов Мафтій, аспірантка 2-го року підготовки інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Марія Биців, аспірантка 1-го року підготовки філологічного факультету Анна Чура, аспірантка 3-го року підготовки філологічного факультету Уляна Куцик, аспірант 4-го року підготовки філологічного факультету Андрій Куцик, аспірантка 2-го року підготовки філологічного факультету Анна Розлуцька, аспірант 1-го року підготовки історичного факультету Назарій Юрчишин. Теми їхніх доповідей були різноаспектними й багатогранними. Вони стосувалися постатей Жана-Поля Сартра і Альбера Камю як учасників руху Спротиву, економічних механізмів стимулювання та підтримки українського бізнесу в умовах війни, перекладу Святого Письма як етапу ствердження самобутності української мови, метафізики війни в романі «Володар перснів» Дж.Р.Р. Толкіна, образу слідчого як актуалізації войовничості вікінгів у сучасному скандинавському детективі, націософської концепції літературної спадщини отця Кирила Селецького, історико-просторового розвитку міста Дрогобич.

Не менш цікавим та повчальним було й обговорення доповідей.

Вам буде цікаво