29 травня в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка за підтримки відділу освіти Дрогобицької міської ради в рамках «Країни Франкіани» відбувся науково-методичний семінар «Іван Франко про освіту та виховання». До участі було запрошено вчителів дрогобицької територіальної громади. Захід організувала кафедра зарубіжної літератури та полоністики, модерувала семінар завідувачка кафедри – Галина Сабат.
Іван Франко з усіх українських письменників найбільше написав для дітей і про дітей, а також найрозлогіше висловлювався про шкільну та університетську освіту. І хоча шкільним учителем не став, проте у своїх працях, які для сучасного освітнього процесу мають величезне значення, висвітлив зміст педагогічної думки, накреслив перспективи її розвитку. Про це йшлося на семінарі, як і про те, що погляди Івана Франка є співзвучними потребам сьогодення, дозволяють переосмислити систему вартісних орієнтацій українського народу. Слід наголосити, що аудиторія виявила значний інтерес до історичного досвіду, нагромадженого у педагогічній спадщині Івана Франка, яка становить величезну цінність для сучасників.
Захід був присвячений пам’яті доцента кафедри української літератури та теорії літератури Лілії Гулевич, незабутньої колеги, що відійшла у вічність 20 квітня 2020 року. Улюбленим курсом Лілії Олексіївни була «Методика викладання української літератури». Вона підготувала низку методичних посібників, автор численних наукових статей, що друкувалися у фахових виданнях України. Лілія Гулевич була активним учасником наукових конференцій, на яких аналізувала програми з української літератури й ставила питання: чи можна на уроках літератури виховати естетично розвинену, духовно багату людину, українця, європейця? Викладачка вболівала за майбутнє підростаючого покоління, тому вчила студентів давати правильну оцінку літературним явищам, щоб не бути глухими до художнього слова. Л. Гулевич була безмежно віддана українському слову, українській літературі й українській справі, вирізнялася особливою тактовністю, була людиною світлою, надзвичайно доброю та оптимістичною, вірила в здатність літератури пробуджувати гуманні почуття. Науковий проєкт, якому Лілія Олексіївна присвячувала запал душі, – це видання науково-методичного збірника «Іван Франко в школі». Вона підготувала два випуски. Колектив факультету української та іноземної філології відчуває сьогодні відсутність сумлінного, талановитого викладача. На семінарі відбулася презентація третього випуску збірника, присвяченого Лілії Гулевич.
Зворушливим словом прозвучали на семінарі спомини колег і друзів Лілії Олексіївни: доцента кафедри зарубіжної літератури та полоністики Василя Зварича, доцента кафедри української літератури та теорії літератури Ігоря Розлуцького, доцентки Валентини Здоровенко, письменника Романа Пастуха, голови Союзу українок Дрогобиччини Лесі Процик, товаришів Ігоря Ліщинського, Богдана Гринчишина. Насамкінець виступив двоюрідний брат Лілії Гулевич Михайло Палінський. Усі виступаючі на семінарі наголосили, що Лілію Олексіївну характеризував живий інтерес до людей, до їхніх занять. Шанувала здобутки колег, по-справжньому цікавилась їхньою працею. Комунікабельна, відкрита до людей, завжди дружня з колегами, мала рідкісну здатність підбадьорити, емоційно наснажити. Вона дуже любила туристичні мандрівки і була справжньою донькою своєї землі, з якої черпала щедрість і добро. Лілія Гулевич заслуговує на щиру вдячність і світлу пам’ять.
Галина Сабат