МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ТИМОТЕЙ БОРДУЛЯК: ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ»

2 лютого цього року  виповнилося 160 років від дня народження отця Тимотея Бордуляка, письменника-традиціоналіста, як називав його Іван Франко. 16 лютого на факультеті української та іноземної філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на платформі «Zoom» відбувся Міжнародний науково-практичний семінар «Тимотей Бордуляк: життя і творчість». Безпосередніми організаторами семінару виступили дві кафедри літератур факультету. Науковий супровід і модерування заходу здійснила завідувачка кафедри зарубіжної літератури та полоністики, професорка Галина Сабат, яка тісно спілкувалася з нащадками Т. Бордуляка. Зокрема вчилася в одному класі й товаришувала з його правнучкою Мартою Бордуляк (1969 – 2020), кандидатом фізико-математичних наук, доцентом Львівського університету імені Івана Франка. Її батько, Тимофій Бордуляк (1935 – 2017) – онук письменника, названий на його честь, знаний дрогобицький громадський діяч, автор книги «Нація і національна ідея» (2000) та низки просвітницьких праць, зокрема збірки українською та англійською мовою «Шевченко в краю Франка» (2003) про всі пам’ятники Тарасові Шевченкові на Дрогобиччині, активно популяризував творчість свого славетного дідуся, який володів одинадцятьма іноземними мовами. Зокрема упорядкував і видав його невідомі художні твори й переклади з давньогрецького, давньоримського й староруського письменства, написавши післямову «Священик і письменник – о. Тимотея Бордуляк». До виходу цього видання про о. Бордуляка-перекладача майже не знали, воно змінило погляд на творчі інтереси письменника.

        У Дрогобичі зберігається архів Тимотея Бордуляка, нащадки ревно бережуть родинні традиції. Неголосно, але трепетно береже пам’ять про свого прадіда, який встиг зробити на літературному і життєвому полі немало, Андрій Бордуляк. Власне, він виступив на семінарі з вітальним словом. Правнук зачитав лист Глави греко-католицької церкви Святослава Шевчука, який відзначив священничі якості отця Тимотея, наголосив на чітких моральних орієнтирах творчості письменника, на використанні його спадщини для проголошення Слова Божого.

        Дистанційний формат семінару уможливив участь науковців з найвіддаленіших куточків України та інших країн. На заході передусім йшлося про антивоєнну спрямованість творчості отця-письменника, який пережив Першу світову війну, і як священник хоронив не одну жертву воєнного трагізму, виголошуючи болючі прощальні промови. Найавторитетніша в Україні знавчиня спадщини Т. Бордуляка, докторка філологічних наук, професорка із Сум Лариса Горболіс, яка свою кандидатську дисертацію присвятила вивченню творчості письменника, ґрунтовно осмислила поетику його прози. Професорка вписала твори Бордуляка в сумні події сьогодення. Вона зачитала фрагмент із оповідання «Татаре»: «І як зачало йти російське військо раннім ранком того дня, то йшло оно майже непреривно цілий тиждень  як день, так ніч… Ішов полк за полком, піхота, кавалерія, артилерія, їхали гармати, їхали ящики з амуніцією… все на переміну, як в калейдоскопі». Дослідниця розповіла про пекельні випробування людських можливостей і терпінь на Сумщині. Так, в село, де живе її мама, зайшло 600 одиниць ворожої техніки. Алла Колесник, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Базельського університету, найстаршого університету Швейцарії, де Еразм Роттердамський впроваджував ідеї європейського гуманізму, аналізувала творчість українського письменника-гуманіста крізь призму натуралізму як стильового напряму. Відомий учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Київського національного університету імені Тараса Шевченка мав цікаву, розлогу доповідь про походження прізвища Бордуляк. Ігор Розлуцький, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка виступив з темою «Зі скарбниці української літературної класики: творча рецепція художнього доробку Тимотея Бордуляка професором Михайлом Шалатою». На основі виголошених доповідей відбулося жваве обговорення, в якому взяв участь письменник і журналіст Роман Пастух. Семінар про життя і творчість греко-католицького священника отця Тимотея Бордуляка, який здійснив помітний внесок у культурний розвиток Галичини та всієї України, змусив замислитися над страшною аналогією трагічних подій московської окупації 1914 і 2022 років.

                                                            Аспірант кафедри української літератури

                                                                      та теорії літератури Петро Сабат

Вам буде цікаво