«Феномен Галичини» – нова книга доцента кафедри української літератури та теорії літератури Олега БАГАНА

Нещодавно в Тернопільському видавництві «Крила» вийшла друком книга Заслуженого працівника освіти України, відомого літературознавця, культуролога, кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури Олега Багана «Феномен Галичини». На сьогодні це одна з небагатьох концептуальних праць ще з часів Івана Франка про «Український п’ємонт», який автор досліджує з україноцентристького погляду, тому, без сумніву, поява видання є подією загальнодержавного масштабу.

Дослідник інтригує читача уже самою назвою студії, вживаючи слово «Феномен…», бо й справді Галичина має неповторне обличчя серед культурної мапи нашої країни. Не менш цікавими є поставлені запитання (Чи справді історія Галичини починається тільки від 1772 року?, Якою була місія галицьких інтелектуалів?, Чи стане Галичина сучасною «Українською Баварією»?) й відповіді на них. Доречно нагадати вельмишановним читачам, що доц. Олег Баган разом з професором Ігорем Набитовичем є авторами проєкту тематичного вивчення Галичини, результат цих студії ліг в основу щорічного наукового часопису Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Галичина: література і культурно-історичні основи».

Автор дослідження пропонує допитливим читачам три розділи. У першому «Історіософські аспекти» висвітлено витоки національного відродження і присутність галичан у Європі, зокрема закцентовано на події щодо участі у слов’янському з’їзді 1848 року. Вдало доповнюють концепцію рубрики історичні культурні постаті, серед них Ксенофонт Климович, який, підтримуючи народовців, ще до Миколи Міхновського кристалізував думки самостійності українського краю. Детально окреслено інтелектуальне галицьке середовище і наслідком такого розвитку в останній третині ХІХ – початку ХХ століття стала репрезентація значної кількості знакових імен, які увиразнили культурну мапу України: Федір Заревич, Омелян Партицький, Антін Вахнянин, Омелян Огоновський, Кирило Селецький, Осип Маковей і, звісно, Іван Франко…

У другому розділі «Культурологічні нариси» автор продовжує широкоформатно розкривати культурософські думки Галичини, яка згодом таки набуде слави «Українського п’ємонту», аналізує причини й передумови виникнення цього явища. У поле зору дослідника потрапляють політичні рухи (народовство й москофільство), мистецькі осередки, а також окремі мистці, життя і творчість яких ґрунтовно представлено.

А що ж далі, яка логіка розвитку дослідження? На це завбачливо автор дає відозву в третьому розділі «Політологічні акценти»: «Чи має ідею Галичина?», «Львів як цивілізаційно значуще місто», «Майбутнє Галичини: між моделями Баварії і Провансу», ось лише кілька промовистих статей з останньої частини книги, які осмислює науковець.

Тож вітаємо Олега Романовича з появою книги і, звісно, радо запрошуємо академічну спільноту до читання студії, яка, до речі, за підписом шанованого автора подарована університетській бібліотеці.

Ігор Розлуцький, канд. філол. н.,

директор бібліотеки ДДПУ імені Івана Франка

Вам буде цікаво