Розпочнемо нашу мандрівку з Поділля, а саме м. Кам’янець-Подільський такими віршованими словами:
Місто описане дугою,
синьою стрічкою,
Смотрич-рікою
з символом сонцем
з міцними мурами
з вправними майстрами
й талановитими митцями.
Чудо України,
квітка на камені
з духом історії
з присмаком таїни…
Саме так хочеться описати захоплення й неабиякі враження студентів та викладачів від поїздки, організованої 22 вересня для I – II курсів доцентами Городиською В.В. та Калічаком Ю.Л. кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти соціально-гуманітарного факультету ДДПУ ім. І. Франка.
Влучний вислів народу: “Краще один раз побачити, ніж сто разів почути…”, адже після того, як студенти мали можливість побачити, відчути історичне минуле, вони одностайно висловлювалися: столітні велич і краса фортеці м. Кам’янець-Подільського вражають і передають потужність почуттів того часу!”.
Фортеця в місті – одна з семи чудес України, Національний історико-архітектурний заповідник, занесена до Списку пам’ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО. Вона складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), на якій розміщується найдавніша частина Кам’янця-Подільського – Старе місто і Нової фортеці (Нового замку), що збудовані на каньйоні (оборонному урвищі). Над каньйоном є декілька оглядових майданчиків, з яких добре видно сам каньйон і Старе місто. Місто побудоване на трьох великих мостах – Замковий, Новопланівський та “Лань, що біжить”, а також декілька маленьких місточків і пішохідних кладок.
Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, ще із середньовіччя за Кам’янець-Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”, це тому, що природа подарувала фортеці високі прямовисні береги утворені каньйоном р. Смотрич (завширшки до 250 м), а людина спорудила високі стіни з амбразурами і обладнала їх потужними знаряддями (10 гармат і 1 тарасниця).
Екскурс пройшов не лише зовні, а й у внутрішні оборонні споруди, який оповив духом епохи 14 ст.
Наступною зупинкою було Подністров’я – м. Хотин.
Хотинська фортеця утворена XIII–XVIII століть у місті Хотин, яка вважається Державним історико-архітектурним заповідником і теж одним з семи чудес України.
Хотинська фортеця збудована на березі р. Дністер. Споглядаючи її архітектурну побудову – це унікальний природній ландшафт та матеріальний шедевр, який оповив не лише історичним духом, а й водночас запалив своєю фантастичною атмосферою, милуванням красою дивовижної місцевості, що створило колосальний відбиток у пам’яті студентської молоді.
Сучасний Хотин – це місце зйомок історичних фільмів та проведення кінофестивалів, свята козацької звитяги, а з 2010 та 2011 рр. на території Хотинської фортеці проводився міжнародний фестиваль з історичного середньовічного бою “Битва націй”. Стіни цієї фортеці можна побачити у багатьох кінострічках: “Захар Беркут”, “Д’Артаньян та три мушкетери”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Чорна стріла”, “Стріли Робін Гуда”, “Тарас Бульба” та ін.
Тому це місце не лише давньої історії та минулого, а й фантастично-мальовничої сучасності.
Останньою зупинкою була одна із найбільших у світі карстова печера. Її називають Кришталевою і знаходиться вона в с. Кривче Тернопільської області. Екскурсійний маршрут по печері тривав близько 2,5 км. і додав студентам неймовірного адреналіну і яскраво-перфектних вражень. На стінах печерних галерей цвіте суцільне білосніжне та різнокольорове покриття з кристалів гіпсу, що і принесло назву печері “Кришталева”. У печері температура повітря протягом року тримається 12 градусів. Дослідники, науковці вважають, що у печері є всі умови, необхідні для лікування бронхіальної астми, хронічного бронхіту, гіпертонії. Печера має стабільний мікроклімат, яка є незалежною від зовнішніх погодних умов, володіє підвищеною іонізацією, абсолютною тишею і відсутністю хвороботворних мікробів.
Кришталева печера в цілісності є напрочуд вражаючою, в якій є 6 багатих залів для огляду: Кришталевий коридор, казковий зал, зал Голова Буйвола, зоологічний зал, зал брил, святковий зал. Одним із найпікантніших є казковий зал печери. Гра світла і тіні створює химерні фігури: відшліфовані темно-коричневі і бордові кристали схожі на кам’яних потвор, примарних химер чи чарівних тварин. Перебування студентів у печері, огляд та просування щоразу вперед затамовувало їх подих, проходячи по вузьких та ребристих залах панувала атмосфера непередбачуваності, страху, боязні і глибока тиша ніби зачаровували молоде покоління й водночас заспокоювали. Огляд Кришталевої печери надав студентам ковток свіжості відчуттів, а вийшовши із неї стимулював до активного життя.
Віолета Городиська
кандидат педагогічних наук, доцент
