12 вересня 2022 р. минуло 100 років від дня народження відомого українського літературознавця Марка Яковича Ґольберґа (1922 – 2007). Його наукові зацікавлення мали широкий діапазон, та найпомітнішим доробком ученого залишаються франкознавчі дослідження, які є важливі для історії українського літературознавства. Серед найвагоміших – книги «Іван Франко та українсько-сербські культурні зв’язки» (1991) і «Франкознавчі етюди» (2007). Професор Ґольберґ любив повторювати: «Дрогобич подарував мені Франка». Саме під такою назвою 24 травня 2023 р. з нагоди ювілею вченого проходила міжнародна наукова конференція у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка у межах унікальної Літературно-мистецької академії «Країна Франкіана», яка була створена в 2013 р.
Захід організувала кафедра зарубіжної літератури та полоністики (попередня назва – кафедра світової літератури та славістики), на якій 55 років пропрацював професор М. Ґольберґ. Модерувала конференцію завідувачка кафедри – Галина Сабат. Відкрив захід ансамбль скрипалів «Чарівні мелодії». З вітальним словом виступила ректор університету Валентина Бодак. На пленарному засіданні прозвучали доповіді дисертантки професора Марії Стецик (Дрогобич) «”Сад нетанучих скульптур” Марка Ґольберґа», його студента, а нині члена-кореспондента НАН України Миколи Ільницького (Львів) «На перехресті доріг», вчених-франкознавців Михайла Гнатюка (Львів) «Іван Франко і єврейство», Ярослави Мельник (Львів) «Подзвінне Франкові: голоси молодомузівців»,
Богдана Тихолоза (Львів) «Іван Франко як полімат: проблеми інтегрального підходу».
Науковий формат першого секційного засідання конференції передбачав аналіз літературознавчої спадщини М. Ґольберґа, його творчої біографії, світогляду. Виступи та доповіді поєднувалися зі спогадами колег, однодумців. Надія Скотна у доповіді «М.Я. Ґольберґ – інтелігент, що втілював свободу духу» назвала основні віхи наукової діяльності ювіляра й поділилася власним її сприйняттям і розумінням. Володимир Возняк окреслив актуальність праць вченого нині крізь призму сучасної філософії у доповіді «Кодекс честі професора Марка Ґольберґа». Леся Кравченко проаналізувала франкознавчу проблематику в літературознавчій спадщині М. Ґольберґа. Віра Лімонченко виступила з доповіддю «Живе уособлення єдності філософії та філології». Доповідь Віри Меньок мала назву «”Нам залишаються вдячність і точність…”: Марк Ґольберґ про пограниччя культур». Галина Шевців заявила тему «Марк Ґольберґ про поезію і правду життя з висоти прожитих років». Галина Сабат поділилися спогадами про Вчителя із глибини студентських років. Власні спогади про М. Ґольберґа озвучила Олена Бухарова.
Тематика виступів другого секційного засідання відобразила сталий інтерес до франкознавчої проблематики, про що свідчили доповіді Валерія Корнійчука (Львів), Володимира Микитюка (Львів), Наталі Тихолоз (Львів), Леоніда Тимошенка (Дрогобич), Івана Скибака (Трускавець), Віри Котович (Дрогобич), Ярослава Яремка (Дрогобич), Марії Федурко (Дрогобич), Василя Зварича (Дрогобич), Ганни Іваночко (Дрогобич), Оксани Яворської (Дрогобич), Тамари Никоненко (Варва). Дуже цікава була доповідь молодого науковця з Українського католицького університету Данила Ільницького (Львів).
Протягом конференції були репрезентовані наукові видання, що вийшли друком впродовж 2021 – 2023 рр., зокрема монографії Богдана Тихолоза «Франко як текст: Досліди і досвіди» (2021), Наталі Тихолоз «Петро Франко: формула долі. (Життєпис на тлі доби)» (2021), дослідниці зі Швейцарії Алли Колесник «Єврейська тематика в художній прозі Івана Франка: реалістичні та натуралістичні аспекти» (2022). Презентувала своє нове упорядницьке видання «Подзвінне Франкові. Відгуки на смерть поета» (2023) Ярослава Мельник.
На конференції також відбулося відкриття виставки Радимира Хайрулліна «Іван Франко в боністиці й нумізматиці». Яскравим акордом акції стала авторська екскурсія Олега Стецюка «Франкошпацер». На заході був присутній син вченого журналіст Леонід Ґольберґ.
За підсумками конференції буде видано збірник наукових праць на пошанування пам’яті професора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Галина Сабат
