Сьогодні вклоняємося Слову в його красі й виразності, влучності та розмаїтті. Його велич і сила, могутня тисячолітня історія та висока духовна, літературна й народна культура належать не лише нам і нашій державі, а й усьому світові. З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова і особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.
Від найглибших традицій та з часів давніх літописів нашою мовою говорить серце і душа української землі, нею промовляє дух нашої свободи.
Шлях розвитку нашої рідної мови був нелегким, але український народ зміг її зберегти. За неї боролися, звеличували у своїх творах видатні сини і доньки України, за неї воюють вірні патріоти своєї Батьківщини!
Вітаю всіх зі святом і бажаю оберігати українську мову, будувати незалежну, не лише політично, а й духовно вільну країну, виховувати гідних представників свого народу і пишатися своєю Батьківщиною. Нехай материнське слово буде для нас оберегом.
Валентина БОДАК,
ректор, професор