Концепція інтернаціоналізації освіти у ДДПУ імені Івана Франка


СХВАЛЕНО
вченою радою університету
протокол № 2 від 11 лютого 2016 р.

Концепція
інтернаціоналізації освіти
у ДДПУ імені Івана Франка

Дрогобич, 2016

Процес глобалізації передбачає інтеграцію міжнародних, міжкультурних і глобальних елементів в освітні (педагогічні), наукові й адміністративні функції, що реалізується в інтернаціоналізації освіти, вищої зокрема.
Однією із суттєвих характеристик сучасного світу є «глобалізація». Освіта ж безпосередньо належить до процесу глобалізації. Прискорення процесів глобалізації в економіці та політиці висувають нові вимоги до структури та якості освіти. Відповідно сучасні перетворення системи вищої освіти викликані трансформацією соціальної, політичної та економічної сфер суспільства.
Під інтернаціоналізацією вищої освіти розуміється інтеграція міжнаціонального, міжкультурного чи глобального вимірів з метою, завданнями, функціями і процесом реалізації вищої освіти.
Інтернаціоналізація – це розширення двосторонніх і багатосторонніх зв’язків та контактів між навчальними закладами різних країн на основі рівноправного і взаємовигідного співробітництва. ЇЇ мета – підвищення ефективності освітньої і науково-дослідної роботи, розширення мобільності викладачів, студентів і персоналу.
Інтернаціоналізація освіти поняття багатогранне. Її іманентною рисою є, з одного боку, спрямованість на інтеграцію міжнародної складової в національні наукові дослідження, громадську діяльність, освітні послуги вищої школи, а з іншого – процес інтернаціоналізації повинен бути спрямованим на експорт освітніх послуг та досягнень національної науки. Отже, інтернаціоналізація освіти є одним із чинників становлення глобального простору вищої освіти й класифікується як зовнішня (міжнародна академічна мобільність) і внутрішня (впровадження світових стандартів, інтернаціоналізація навчальних курсів, участь у міжнародних дослідницьких програмах та у міжкультурній комунікації тощо).
Міжнародна співпраця університету охоплює такі країни, як Польща, Австрія, Азербайджан, Великобританія, Єгипет, Казахстан, Литва, Італія, Німеччина, США, Словаччина, Угорщина, Білорусь, Чехія, Японія та Бельгія; реалізуються понад 40 міжнародних угод та десятки проектів індивідуальної співпраці за підтримки ВНЗ.

1. Головні напрями та компоненти
1. Наявність стратегії розвитку інтернаціоналізації та її інтеграція в стратегію університету.
2. Управлінська інфраструктура.
3. Інформаційна підтримка.
4. Організація підтримки мобільності студентів, НПП, персоналу.
5. Побутова інфраструктура.
6. Ресурсне забезпечення мобільності та інтернаціоналізації.
7. Мовні компетенції НПП, управлінського персоналу, студентів.
8. Участь у спільних міжнародних проектах.
9. Залучення іноземних фахівців до навчального процесу та наукових досліджень.
10. Участь у міжнародних мережах університетів.

2. Показники інтернаціоналізації
1. Двосторонні партнерські угоди.
2. Залучення іноземних партнерів до різних видів діяльності.
3. Відрядження і стажування за кордоном викладачів та студентів.
4. Мобільність викладачів, студентів, персоналу.
5. Міжнародні наукові проекти.
6. Наукові публікації за кордоном.
7. Членство у міжнародних професійних і наукових організаціях.
8. Міжнародні наукові конференції, семінари, тренінги.
9. Закордонні відрядження ректора, проректорів, адміністративних працівників.

3. Освітні програми
1. Програми подвійних і спільних дипломів.
2. Підготовка і захист дипломних, магістерських робіт іноземною мовою.

4. Наукові дослідження
1. Кількість міжнародних публікацій на одного НПП.
2. Кількість виступів на міжнародних конференціях на одного дослідника.
3. Кількість дослідників у міжнародних наукових проектах
4. Імпакт-фактор публікацій.
5. Індекс цитувань авторів.
6. Бюджет наукових проектів і грантів.

5. Навчальний процес, кадровий потенціал
1. Співвідношення предметів, які викладають іноземними мовами і їх загального числа.
2. Кількість іноземних мов, які викладають в університеті.
3. Співвідношення кількості викладачів, які читають лекції іноземними мовами і їх загальної кількості.
4. Кількість викладачів, які навчались/викладали більше ніж один семестр за кордоном.
5. Співвідношення кількості викладачів, які навчались/викладали за кордоном і загальної кількості викладачів.

6. Навчання (студенти, магістри)
1. Кількість студентів, що навчаються за програмами спільних/подвійних дипломів.
2. Співвідношення кількості студентів, що навчаються за програмами спільних/подвійних дипломів і загальної кількості студентів.
3. Кількість іноземних студентів.
4. Співвідношення кількості іноземних студентів і загальної кількості студентів.

7. Адміністрування
1. Кількість адміністративних працівників із знанням іноземних мов.
2. Співвідношення кількості адміністративних працівників із знанням іноземних мов до їх загальної кількості.
3. Кількість адміністративних працівників, які брали участь у програмах міжнародних обмінів, тренінгах.
4. Відсоток коштів спрямованих на процес інтернаціоналізації від загального бюджету.

8. Додаткові показники (студенти, магістри)
1. Кількість студентів, які мають міжнародні сертифікати з вивчення іноземних мов.
2. Співвідношення кількості студентів, які мають міжнародні сертифікати з вивчення іноземних мов і загального числа студентів.
3. Кількість студентів, що навчаються за програмами, які сертифіковані міжнародними агенціями.
4. Співвідношення кількості студентів, що навчаються за сертифікованими міжнародними агенціями програмами і загального числа студентів.