Меню

Кафедра зарубіжної літератури та полоністики

Завідувач кафедри: доктор філологічних наук, професор  Галина Петрівна Сабат

Поштова адреса: 82100, вул. Т. Шевченка, 24, м. Дрогобич,  Львівської обл.

Електронна адреса: zar.lit@dspu.edu.ua

Рік заснування кафедри – 1954. До 1998 р. мала назву кафедра російської та зарубіжної літератури, з 1999 р. – кафедра світової літератури, з 2014 р. – кафедра світової літератури та славістики, а з 2022 р.  – кафедра зарубіжної літератури та полоністики.

Професорсько-викладацький склад кафедри – 12  викладачів, з них: 2 професори, доктори наук, 7 доцентів, кандидатів наук, 2 старші викладачі, 1 викладач.

Напрям наукових досліджень:

Пріоритетний напрям відповідно до Закону України –  фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, соціальних і гуманітарних наук.

Пріоритетний напрям відповідно до наказу ректора – буття людини в сучасному суспільстві: філософсько-культурологічні виміри(наказ № 94 від 09.03.2010 р.)

Тематика НДР кафедри: Новітні аспекти літературної та лінгвістичної інтерпретації.

Термін виконання: 2021-2025 рр.

Керівник роботи: Кравченко Леся Степанівна  – доктор філологічних наук, професор. 

  • Іван Франко і зарубіжний світ: реінтерпретація ідейно-естетичної парадигми (Галина Сабат).
  • Новітні аспекти літературної та лінгвістичної інтерпретації творчої спадщини Р.М.Рільке (Леся-Рома Кравченко).
  • Метамодерністичні напрями у поновочасній літературній інтерпретації (Віра Меньок).
  • Аксіологічна, імагологічна та націологічна інтерпретація твору: літературознавчий та методичний аспект (Мирослава Іванишин).
  • Новітні аспекти літературної та лінгвістичної інтерпретації поетичної групи «Скамандр» (Ганна Іваночко).
  • Актуальні питання літературознавства в дослідженнях Володимира Державина та Юрія Клена (Наталія Лазірко).
  • Інтерпретація античних образів та мотивів в українській літературі ХХ-ХХІ ст.: класична й постмодерністська (Василь Зварич).
  • Соціолінгвістичний та комунікативно-прагматичний аспекти дослідження проблеми перемикання мовних кодів (Марія Зелінська).
  • Актуальні питання дослідження творчості  Збігнєва Герберта (Руслана Манько).
  • Жанрова своєрідність поезії неокласиків (Наталія Олексин).
  • Стратегії побудови культурної ідентичності в літературних текстах галицьких письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Любомира Айзенбарт).
  • Культурні коди як інструменти творчої інтерпретації простору письменників українсько-польського прикордоння (Оксана Яворська).

 

Кафедра забезпечує викладання таких дисциплін:

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти: вступ до літературознавства; історія зарубіжної літератури; методика навчання зарубіжної літератури; історія польської літератури; країнознавство Польщі; методика навчання польської мови; методика навчання польської літератури; сучасна польська мова; практикум з польської мови;  культура мови та виразне читання; література Англії; актуальні проблеми ономастики; порівняльна типологія східнослов’янських мов; основи наукових досліджень; теорія перекладознавства.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти: основи герменевтики, основні школи та напрямки в польському мовознавстві, актуальні питання поетики та естетики літературного твору, сучасні проблеми стилістики польської мови, актуальні питання історії польської мови, новітні тенденції в сучасному літературному процесі, основні проблеми транслятології, польський літературний модерн, контрастивна граматика польської мови.

Особистий склад кафедри

Сабат Галина Петрівна

Сабат Галина Петрівна
доктор філологічних наук, професор

Контактні засоби зв’язку:
h.sabat@dspu.edu.ua

Кравченко Леся-Рома Степанівна

Кравченко Леся-Рома Степанівна
доктор філологічних наук, професор

Контактні засоби зв’язку:
l.kravchenco@dspu.edu.ua

Зварич Василь Захарович

Зварич Василь Захарович
кандидат  філологічних наук, доцент

Контактні засоби зв’язку:
z_w_z@dspu.edu.ua

Меньок Віра Володимирівна
кандидат  філологічних наук, доцент

Контактні засоби зв’язку:
polcentrum@dspu.edu.ua

Зелінська Марія Зенонівна

Зелінська Марія Зенонівна
кандидат  філологічних наук, доцент

Контактні засоби зв’язку:
mariazielinska23@dspu.edu.ua

Іванишин Мирослава Володимирівнаа

Іванишин Мирослава Володимирівна
кандидат  філологічних наук, доцент

Контактні засоби зв’язку:
myropetra@dspu.edu.ua

Айзенбарт Любомира Михайлівна

Айзенбарт Любомира Михайлівна
кандидат філологічних наук, старший викладач

Контактні засоби зв’язку:
liubomyra.ayzen@dspu.edu.ua

Іваночко Ганна Остапівна
кандидат  філологічних наук, доцент

Контактні засоби зв’язку:
ivanoczko@dspu.edu.ua

Лазірко Наталія Орестівна
кандидат  філологічних наук, доцент

Контактні засоби зв’язку:
natalkalazirko@dspu.edu.ua

Манько Руслана Михайлівна
старший викладач

Контактні засоби зв’язку:
ruslana_manko@dspu.edu.ua

Яворська Оксана Михайлівна
старший викладач

Контактні засоби зв’язку:
yavorskoks@dspu.edu.ua

Контактні засоби зв’язку:
n_oleksyn@dspu.edu.ua

 

Історія кафедри

Кафедра зарубіжної літератури та полоністики (до 2022 р. – кафедра світової літератури та славістики) має давню історію і глибокі традиції. Від початку заснування Дрогобицького педагогічного інституту (1940) викладання української та зарубіжної літератури забезпечувала кафедра літератури, якою керував старший викладач Микола  Домницький. У 1954 р. відбувся поділ кафедри на дві самостійні структурні одиниці. Новоутворену навчально-освітню структуру, члени якої викладали зарубіжну літературу, очолив кандидат філологічних наук Євген Черницький. До сформованого складу увійшли молоді викладачі-початківці – Марк Ґольберґ й Антоніна Федотова, які працювали у Дрогобицькому педінституті з 1952 р. на колишній спільній кафедрі.

Поступово кадровий склад збільшувався. До 1960-го р. на кафедрі працювали кандидати філологічних наук Іван Рибінцев, Іван Співак, Маргарита Сорокіна, викладач Мефодій Романюк, а з 1961 р. – доценти Дора Кацнельсон та Людмила Краснова, яка пізніше стала академіком Академії наук вищої освіти України. Після об’єднання Дрогобицького і Львівського педагогічних інститутів кафедру поповнили досвідчені викладачі – кандидати філологічних наук Клим  Забарило, Віктор  Осмоловський, Ілля Іщенко.

Перші завідувачі Євген Черницький та Віктор  Аудерський, який керував кафедрою 10 років, почали формувати традиції кафедри. Вони заснували для студентів «Музичні понеділки» й «Музичні четверги». Поєднуючи музику й літературу, вчили студентську молодь розуміти мистецтво, інтерпретувати художні твори. Вміло аналізував історичні джерела літературних явищ доцент-антикознавець Клим Забарило, який глибоко знав світовий історико-літературний процес. Доцент Левко Фалендиш особливу увагу приділяв контекстуальному вивченню літератури. За час керівництва Віктора Аудерського, який інтенсивно працював над удосконаленням методики викладання літератури у середній і вищій школі, співтворцями історії кафедри стали  випускниці факультету: Ганна Сабат, Любов  Косяк, Олена  Бухарова і Людмила Левандовська. Вони долучилися до наукової діяльності кафедри й примножували її традиції.

На початку 1970-х років кафедру очолила  Людмила Краснова. Вона як філолог формувалася під впливом когорти видатних учених академічної школи Львівського університету, в якому навчалася, деякий час працювала, а в 1958 р. захистила кандидатську дисертацію, – Михайла Рудницького, Олександра Чичеріна, Тараса Франка, сина Івана Франка. Її наукові інтереси були пов’язані з проблемами поетики художнього твору.

У 1976 р. на кафедру прибули доцент Лідія Нікольська і старший викладач Надія Бражнікова. Л. Нікольська, глибоко ерудований філолог-русист, в ідеологічно регламентовані вісімдесяті роки відкривала студентській авдиторії українську культуру, зокрема пропагувала творчість Ліни Костенко. У 70-х – 80-х рр. на кафедрі працювали доценти Еней Кравченко, Йосип Трофімов,  Мирон Борецький, викладачі Євген Мельник, Світлана Клим. Короткий період трудилися на кафедрі молоді викладачі Олександр Попов, Людмила  Полякова, яка пізніше працювала у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та Наталія Маршалок, випускниця відділення класичної філології цього вишу. З 1991 по 2009 рр. на кафедрі працював доцент-короленкознавець Олександр Труханенко.

Тривалий період кафедру очолював Й. Трофімов, який за методологічним спрямуванням своєї праці тяжів до філософського літературознавства. В середині 80-х років завідувачем кафедри стала Л. Нікольська. Вона багато уваги приділяла теоретичним аспектам наукової роботи. Після неї кафедрою керував професор Марк  Ґольберґ. Його наукові інтереси охоплювали міжслов’янські, зокрема українсько-південно-слов’янські літературні взаємини. За керівництва професора Ґольберґа кафедра отримала нову назву – світової літератури.

Дев’яності роки у календарі кафедри позначені діяльністю філолога-класика Мирона  Борецького, науковий талант якого викристалізувався в надрах львівського наукового осередку. У вересні 1992 р. він став завідувачем кафедри. Учений був членом науково-методичної комісії із зарубіжної літератури при Міністерстві освіти і науки України. М.  Борецький брав участь у розробці програм зі світової літератури, під його керівництвом на кафедрі писалися навчальні підручники для середньої школи, одноосібно був автором низки підручників для польських шкіл. Під час його завідування було відкрито аспірантуру зі спеціальності «теорія літератури» (підготовкою аспірантів керували  професор Л.  Краснова і доцент М.  Борецький). Водночас збільшувався науковий склад кафедри: з теорії літератури захистили дисертації випускники факультету – Роман Мних (працював на кафедрі на початку 90-х років), Віра Меньок (працює на кафедрі з 1990 р.), Василь  Зварич (на кафедрі працює з 1993 р.), Галина  Сабат (прийшла працювати на кафедру в 1994 р.), Олена Бистрова (вчилася в аспірантурі при кафедрі й короткий період працювала).

У лютому 1999 року філологічний осередок очолила Леся-Рома Кравченко (працює на кафедрі з 1981 р.), наукові інтереси якої були спрямовані на теорію і практику перекладу. За її діяльності кафедру об’єднано з кафедрою слов’янських мов, завідувачем якої була кандидат філологічних наук Олена Куцик. З нею на кафедру прийшли працювати доценти Марія Колечко,  Віра Русецька й викладач Ніна Хом’як. Зі структурними змінами пов’язане перейменування – кафедра світової літератури та славістики.

На початку 2000-х років склад кафедри поповнили  молоді науковці, випускники  університету: Наталія Лазірко, Мирослава Іванишин, Наталія  Олексин, Ігор Розлуцький, Іван Матковський, Галина Варнацька, Марія Савка. Вони не тільки продовжили багатолітні традиції кафедри, але й творчо розвинули їх. Активно включилася в навчально-науковий процес у вересні 2022 р. доцент Любомира Айзенбарт, вона – наймолодший працівник.

Після структурної реорганізації, проведеної в університеті 2022 р., кафедра має іншу назву – зарубіжної літератури та полоністики. На кафедрі сумлінно працюють філологи-полоністи – доценти Віра Меньок, Марія Зелінська, Ганна Іваночко, старші викладачі Руслана Манько, Оксана Яворська, які розширюють міжкультурні зв’язки з вищими навчальними закладами Польщі. Вони беруть участь у міжнародних стажуваннях та керують програмами студентського обміну «Еразмус+», координують участь студентів українсько-польської філології у наукових конференціях.

Нині кафедру очолює доктор філологічних наук, професор  Галина Сабат, яка успішно поєдує наукову роботу з організаційною. Під її керівництвом у 2023 р. на кафедрі проведено 5 науково-методичних семінарів та міжнародну конференцію «Дрогобич подарував мені Франка», присвячену 100-літньому ювілею професора Марка  Ґольберґа.

Науково-дослідна робота кафедри

Від початку створення кафедри її викладачі плідно й невпинно працювали на науковій ниві. Вагоме місце в літописі кафедри посіла науково-дослідна робота доцента Клима Забарила (1898 – 1976), відомого літературознавця, перекладача, публіциста. Він  досліджував античну літературу й німецький романтизм. К. Забарило знав англійську, французьку, німецьку, латинську, грецьку, італійську, польську, чеську, білоруську, казахську мови. Серед основних тем його наукових зацікавлень – творчість Карела Чапека. Дослідник здійснив український переклад збірки його новел «Оповідання з обох кишень» (Київ, 1970).

Перекладацько-науковий напрям діяльності кафедри став важливим і завдяки ініціативам доцента М. Борецького (1941 – 2007). Вільно володіючи польською, англійською, німецькою, досконало знаючи латинську й грецьку мови, він суттєво збагатив українську перекладну літературу. В науково-дослідній роботі М. Борецького особливою заслугою є «Лексикон античної словесності» (співупорядник – В. Зварич), до якого написав понад 200 статей. Завдяки співпраці кафедри з університетською бібліотекою (директор – І. Розлуцький) укладено біобібліографічний покажчик «Мирон Борецький: до 80-річчя від дня народження» (2021).

Помітний внесок у науковий доробок кафедри здійснила доцент Дора Кацнельсон (1921 – 2003), лауреатка низки нагород у Польщі. Вона була відомим славістом, зокрема полоністом-міцкевичезнавцем. Д. Кацнельсон зуміла відкрити багато незнаного і суттєвого в монографіях «Z dziejów polskiej pieśni powstańczej XIX wieku. Folklor powstania styczniowego» (1974), «Rok 1863 na Polesiu Kijowskim» (2000), «Skazani za lekturȩ Mickiewicza. Z archiwów lwowa I Wilna» (2001). Польсько-українську наукову стезю, започатковану Д. Кацнельсон, продовжив Роман Мних (зараз – професор Варшавського університету),  автор монографії «Дрогобичанин Бруно Шульц» (2006). Один із пріоритетних напрямків наукових досліджень кафедри – вивчення життя і творчості Бруно Шульца. Польському автору присвятила свою кандидатську дисертацію Любомира Айзенбарт («Концепт галицького літературного пограниччя (на матеріалі малої прози М. Яцкова, Й. Рота, Б. Шульца)»).

Для кафедри важливе значення мало святкування в 1956 р. 100-річчя від дня народження Івана  Франка. На ювілей українського генія приїхали представники усіх республік тодішнього Радянського Союзу. Викладачу Марку Ґольберґу (1922 – 2007) керівництво доручило підготувати доповідь про Івана Франка. Він виступив з темою «Іван Франко і героїчний епос південних слов’ян». З того часу в коло наукових зацікавлень викладачів кафедри увійшла франкознавча й славістична проблематика. Внесок кафедри у розвиток франкознавства помітний. Професор М. Ґольберґ присвятив Франкові понад 40 статей і дві книги: монографію «Іван Франко та українсько-сербські культурні зв’язки» (1991) й збірник «Франкознавчі етюди» (2007). З поміж наукових здобутків професора Людмили Краснової (1924 – 2019) вирізняється збірник «Іван Франко – Анна Ахматова: “Зів’яле листя”. Поетика перекладу» (2008), а також розвідки «Іван Франко – перекладач Ґете (Prometheus)», «Особливості перекладу Іваном Франком “Фауста” Ґете (пролог у театрі)». Докторську дисертацію з франкознавства захистила Галина Сабат. Вона присвятила франкознавчій проблематиці сотню статей та монографії «Казки Івана Франка: особливості поетики. “Коли ще звірі говорили”» й «Казки Івана Франка як феномен націотворення» (обидві – 2006 р.). За її редакцією видано науково-методичний збірник «Іван Франко в школі» (2023). Робота кафедри тісно пов’язана з Лабораторією франкознавства. Упродовж останнього року відбулися науково-методичні семінари: «Іван Франко про освіту та виховання» (травень 2023), «Михайло Павлик та родина Франків» (вересень 2023). Кафедра бере активну участь у проведенні щорічної літературно-мистецької академії «Країна Франкіана».

Ще одним вектором наукової діяльності викладачів кафедри стала теорія літератури й компаративістика. Професор Л. Краснова була співавтором програми з теорії літератури, затвердженої Міністерством науки і освіти України, написала «Посібник зі спецкурсу для тих, хто вивчає теорію літератури», видала низку термінологічних словників: «Словник юного гуманітарія», «Словник метамови інтерпретатора художнього тексту» (у співавторстві з М. Демським), «Словник літературознавчих термінів» (у співавторстві з М. Демським), «Словник літературознавчих термінів» (у співавторстві з  М. М. Дубиною, М. І. Дубиною). Теоретично-компаративні та транслятологічні студії продовжила й розвинула Леся-Рома Кравченко, германістка, дослідниця творчості Томаса Бернгарда, Райнера Марії Рільке, німецьких письменників ХХ століття, перекладачка, авторка монографій «Василь Стус – перекладач Р. М. Рільке» (2008), «Художня модальність поетичного універсуму Р. М. Рільке» (2010) та численних наукових і навчально-методичних праць у вітчизняних та закордонних виданнях, головна редакторка та упорядниця циклічних кафедральних наукових видань: «Райнер Марія Рільке й Україна. Наукові студії та переклади з Р. М. Рільке» (2003, 2005, 2016), «Філологічні студії. Збірник студентських наукових праць» (три числа, 2019), «Сучасні філософські та філологічні дослідження поетики художнього тексту/твору. Наукові записки кафедри світової літератури та славістики» (три числа, 2018–2019). У 2011 році вона захистила докторську дисертацію з теоретичних проблем суб’єктності лірики. Л.-Р. Кравченко започаткувала українське рількезнавство,

Від 1990 року науковий потенціал кафедри посилила Віра Меньок, теоретикиня літератури, полоністка, засновниця українського шульцознавства, головна редакторка та упорядниця восьми міжнародних шульцознавчих колективних монографій (2007–2016), наукова співредакторка польсько-українського інтердисциплінарного наукового щорічника «Пограниччя: Польща – Україна» (2006–2014), перекладачка, авторка близько 150 наукових праць, керівниця Полоністичного науково-інформаційного центру Дрогобицького університету, ініціаторка й директорка Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі (2004–2022), членкиня редакційних рад польських наукових часописів «Schulz/Forum», «Tekstualia», «Konteksty», членкиня польської Спілки авторів ZAiKS.

У координатах новітніх теоретичних національних парадигм вирізняється монографія «Дискурс національної ідентичності в українському постколоніальному літературознавстві» (2015) доцента Мирослави Іванишин. Вивченню українсько-зарубіжних літературних зв’язків присвячена монографія «Роман-пантопія В. Винниченка «Сонячна машина»: проблематика, особливості поетики» (2001) професора Галини Сабат, компаративному аналізу творів зарубіжної класики – її монографія «У лабіринтах утопії й антиутопії» (2002). В різних аспектах на кафедрі досліджувалася творчість Вірджинії Вулф. Доцент Галина Варнацька опублікувала монографію «Художня специфіка модерністської прози Вірджинії Вулф» (2012).

На кафедрі активно ведеться упорядницька й редакторська робота. В упорядкуванні доцента Василя Зварича побачили світ книги: «Античні поетики» (2007), «Давньогрецький роман» (2008), «Римська драма» (2008), «Епіграми» Марціала (2020), поема Гомера «Одіссея» (2022). Видання продовжили серію «Бібліотека античної літератури», яку заснував у 2004 р. доцент М. Борецький. Упорядкувала й видала зі своєю передмовою й коментарями перше в Україні повне зібрання Франкових казок (2009, 2-ге вид. – 2013) професор Галина  Сабат.  В її ж упорядкуванні вийшли книжки «Нащадки  Івана Франка» (2018), «Франко про освіту та виховання» (2020). За редакцією Ігоря Розлуцького та Івана Матковського, які тривалий час працювали на кафедрі, побачили світ книги «Iwan Franko. Szkice o literaturze: Kultura, Literaturoznawstwo, Publicystyka» (2016), «Iwan Franko. W kręgu Rusinόw, Polakόw і Żydόw» (2018).

Кафедра ретельно дбає про науково-методичне забезпечення навчального процесу. Низку  навчально-методичних посібників для студентів опублікували доценти Наталія Лазірко, Ганна Іваночко, старші викладачі Руслана Манько, Оксана Яворська. Викладацький досвід роботи доцента Марії Зелінської реалізувався у науково-методичному виданні «Польська мова: посібник для вивчення польської мови (з аудіозаписом вправ та діалогів)» (2023). Інноваційні технології методики навчання зарубіжної літератури в новій українській школі творчо впроваджує доцент Мирослава Іванишин.

У 2008 р. кафедра започаткувала видання збірника «Теорія літератури. Компаративістика. Культурологія». У межах літературознавчих пошуків молоді на кафедрі координується видання збірника науково-дослідницьких праць студентів факультету «Слово. Текст. Контекст» (упорядник та редактор – В. Зварич).

Професорсько-викладацький склад бере активну участь у роботі як вітчизняних, так і закордонних конференцій, семінарів, круглих столів. На кафедрі налагоджена науково-методична співпраця з ліцеями, коледжами Львівщини. Важливим аспектом діяльності кафедри є міжнародне співробітництво. При кафедрі діє аспірантура зі спеціальності «Філологія (Література зарубіжних країн)».

Навчальна діяльність

Проведення семінарських і практичних занять супроводжується циклами навчально-методичної документації, що розроблені з кожної фахової дисципліни. Усі дисципліни, що читаються викладачами кафедр, мають контрольний супровід для здійснення поточного та підсумкового контролю знань студентів, зокрема за допомогою контрольних робіт тестових завдань або колоквіумів із кожної дисципліни.

Перспективним напрямком удосконалення навчальної діяльності студентів є система індивідуальних занять із фахових курсів, які носять евристичний самостійний пошуковий характер та відзначаються креативними рівнями різної складності й насиченості.

Важливою методичною засадою навчально-виховного процесу є принципи поєднання, інтегративності теорії та практики. Зокрема повсякденна навчально-методична діяльність викладачів кафедри (лекції, семінари, гуртки, проблемні групи тощо) чітко поєднана з практичною роботою студентів у школах, гімназіях та ліцеях Дрогобича і Дрогобиччини.