Меню

«

»

Результати круглого столу, присвяченого 540-річчю публікації першої друкованої праці українського автора Юрія Котермака, проведеного на факультеті фізики, математики, економіки та інноваційних технологій

2 березня 2023 року на факультеті фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка проведено круглий стіл, присвячений 540-річчю публікації першої друкованої праці українського автора Юрія Котермака (Дрогобича).

Організаторами заходу були кафедра фізики та інформаційних систем Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка і Львівське астрономічне товариство. Захід відбувся в очно-дистанційному форматі, що дозволило доєднатися до нього всім охочим. Долучилися до круглого столу вчителі й директори ЗЗСО Дрогобиччини, студенти, аспіранти, викладачі і наукові співробітники університетів та наукових інститутів Дрогобича і Львова. Серед присутніх було й чимало школярів, зокрема з ліцею № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради. Частина доповідей були усними, перед численною аудиторією шанувальників історії рідного краю. Не менш захоплюючими були доповіді в режимі онлайн на платформі Zoom.

Модератором заходу був завідувач кафедри фізики та інформаційних систем, кандидат фізико-математичних наук, доцент Віталій Гольський.

З вітальним словом до всіх учасників круглого столу звернувся декан факультету фізики, математики, економіки та інноваційних технологій, доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Столярчук, який розповів про мету заходу, побажав усім плідної роботи, позитивних вражень від зустрічі, перемоги та миру в Україні. А також висловив сподівання, що всі присутні поповнять свої знання про видатного українського астронома, знаного ректора Болонського університету та автора першої друкованої книжки в Європі, написаної українцем.

Перший доповідач заходу, Леонід Тимошенко, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, яскраво висвітлив постать Юрія Котермака у світлі новітніх досліджень, насамперед зазначивши, що ця постать є знаковою для нашого міста, своєрідною візитівкою Дрогобича. Опираючись як на результати власних наукових досліджень, так і на деякі праці науково-популярного характеру академіка Ярослава Ісаєвича, Леонід Володимирович привів у своїй доповіді і факти з біографії Юрія Котермака, що отримали наукове підтвердження, і численні легенди, якими оповите ім’я цієї видатної особистості. Особливо цікавою для присутніх була невідома раніше для них інформація про те, що Юрій Котермак за результатами своїх астрономічних досліджень спрогнозував з точністю до дня і години ще одне місячне затемнення та описав його в прогностику, який надіслав із супровідним листом у 1478 році міланському герцогу. Пізніше ці документи були віднайдені та опрацьовані німецьким істориком Гартманом Шеделем, який досліджував науковий доробок Юрія Котермака. Саме Гартман Шедель зробив рукописну копію прогностика 1478 року, яка до сих пір зберігається в Баварській бібліотеці в Мюнхені.

Захід продовжився змістовною і цікавою доповіддю “Юрій Дрогобич: нова подорож відомими шляхами” Олега Петрука, знаного в Україні та світі астрофізика, доктора фізико-математичних наук, провідного наукового співробітника Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України (м. Львів). Олег Леонідович розповів присутнім, що мав можливість пройти шляхами Юрія Котермака в Європі, зокрема в Болоньї та Кракові, де наш земляк досяг таких висот в освітній та науковій сфері того періоду, на які не підіймалися до нього вихідці з України. Серед значної плеяди українських вчених XV століття постать Юрія Котермака є однією із найвідоміших. Адже він широкознаний не тільки як талановитий вчений, поет і викладач, але й увійшов в історію як перший український автор друкованої книги і ректор знаменитого Болонського університету. На основі наукових результатів багатьох дослідників ще й з’явилася гіпотеза, що Юрій Котермак був вчителем Миколи Коперника. Олег Леонідович висвітлив окремі аспекти діяльності Юрія Котермака на ниві науки, в тих галузях, в яких він досягнув найбільших успіхів, насамперед, – в астрономії, географії, математиці. Значна частина доповіді була присвячена дослідженням українських та зарубіжних науковців щодо першої друкованої праці “Прогностична оцінка поточного 1483 року” Юрія Котермака, до 540-річчя публікації якої і було приурочене проведення круглого столу. Доповідач розповів, що на сьогодні збереглися два примірники цієї книги. Фотокопія одного з них, що зберігається у бібліотеці Кракова, була продемонстрована на слайді презентації. Також було зазначено, що автором книги визначено з точністю до годин і хвилин час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, наведена інформація про рух планет. Цікавими для учасників заходу були й аргументи, які навів Олег Леонідович на підтвердження думки, що Юрій Котермак все ж був вихідцем із Дрогобича.

Насиченою, динамічною і яскравою була доповідь молодого науковця Назарія Юрчишина, бібліографа Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”, аспіранта кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Тема доповіді “Юрій Дрогобич – український науковець епохи Відродження”. Доповідач зупинився на деяких подіях з біографії Юрія Котермака, а саме, закінченні ним Ягеллонського університету в Кракові у 1471 році, отриманні там ступеня бакалавра, а через два роки – магістра, отриманні у 1476 році в Болоньї ступеня доктора мистецтва, а незабаром і ступеня доктора медицини. А в 1481 році 31-річний Юрій Котермак став ректором Болонського університету. Далі Назарій Юрчишин всебічно проаналізував першу друковану працю “Прогностична оцінка поточного 1483 року” Юрія Котермака, віддавши шану при цьому глибоким знанням автора з різних галузей науки, без яких написання прогностика такого рівня було б неможливим. Доповідач продемонстрував на слайді фотокопії окремих сторінок книги 1483 року та розповів, яку ще унікальну інформацію містить прогностик. Великий інтерес аудиторії викликала інформація про останні роки життя видатного українця з Дрогобича. Їх Юрій Котермак (Дрогобич) провів у Кракові, викладаючи у місцевому університеті, де колись навчався сам і звідки розпочав свій шлях у науку. Серед його студентів ймовірно був сам Микола Коперник, про що згадується в деяких наукових джерелах. Окрім цього, Юрій Котермак в ті роки мав ще й звання королівського лікаря. У Кракові, як і в Дрогобичі, встановлено пам’ятник Юрію з Дрогобича, відомому вченому епохи Відродження, мислителю-гуманісту, географу, астроному, лікарю, філософу, астрологу, мандрівнику, докторові медицини та філософії.

Далі модератор заходу надав слово Єві Вовчик, кандидату технічних наук, старшому науковому співробітнику Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка. У своїй доповіді Єва Богданівна зробила огляд всіх астрономічних обсерваторій України, які функціонують на сьогодні й ведуть спостереження за небесними тілами оптичними методами. Як зазначила доповідач, в світі є понад 200 таких обсерваторій, 8 з них – в Україні. Єва Богданівна розповіла, в яких містах України розміщені астрономічні обсерваторії, про їхні структурні підрозділи, оснащення астрономічними приладами, за якими напрямками ведуться наукові дослідження та які на сьогодні є наукові здобутки й досягнення. Доповідь була унаочнена фотографіями як самих обсерваторій, так і деяких яскравих результатів, отриманих протягом останніх років видатними астрономами України. Особливий інтерес присутніх викликали результати досліджень за тематикою фізики сонця, сонячної активності, впливу сонячних променів на біосферу Землі, а також одного із найактуальніших досліджень сьогодення щодо астероїдно-кометної небезпеки (загрози зіткнення Землі з астрономічними об’єктами малих розмірів (метеороїдами, астероїдами, кометами)), способів розрахунку такого роду ризиків та оцінювання наслідків зіткнення для земної цивілізації та життя на Землі. Найповнішу інформацію Єва Богданівна надала про роботу рідної для неї Львівської астрономічної обсерваторії, однієї із найстаріших обсерваторій Європи та найстарішої обсерваторії України, заснованої ще у 1771 році. Основними напрямками діяльності обсерваторії є дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Важливим напрямком досліджень є також спостереження штучних супутників Землі за програмами визначення параметрів обертання і форми Землі, служби часу й космічної безпеки. Доповідач продемонструвала на слайді комплекс телескопів для таких спостережень, які становлять національне надбання України.

З актуальною та інформативно насиченою доповіддю “Львівське астрономічне товариство: 25 років діяльності” виступила Любов Янків-Вітковська, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету “Львівська політехніка”, голова Львівського астрономічного товариства. Любов Миколаївна ознайомила присутніх з основними напрямками діяльності “Львівського астрономічного товариства” та здобутками за 25 років його діяльності. Присутні були вражені масштабами проробленої роботи з пропаганди астрономічних знань в межах України, сприяння підвищенню рівня астрономічних досліджень і освіти, захисту професійних інтересів науковців-астрономів, забезпечення підвищення рівня астрономічних досліджень і освіти. Доповідач подавала усну інформацію спільно з численними фотографіями, зробленими під час проведених “Львівським астрономічним товариством” семінарів, наукових конкурсів, конференцій, круглих столів на астрономічну тематику. Великий інтерес присутніх викликали результати новітніх досліджень, представлених на наукових семінарах про сучасні дослідження космосу в Національному університеті “Львівська політехніка”, які Любов Миколаївна доповнила яскравими фотографіями на слайдах презентації свого виступу. Також доповідач зазначила, що їй як голові “Львівського астрономічного товариства” приємно повідомити про нового їхнього партнера – новостворену Дрогобицьку філію “Львівського астрономічного товариства”, керівником якої є завідувач кафедри фізики та інформаційних систем Дрогобицького університету, доцент Віталій Гольський, а також висловила сподівання про плідну подальшу співпрацю.

Ще однією пізнавальною та цікавою доповіддю була доповідь на тему “Юрій Дрогобич: астрономічні знання до і після” Віталія Гольського, кандидата фізико-математичних наук, доцента, завідувача кафедри фізики та інформаційних систем Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Віталій Гольський у своєму виступі наголосив, що недаремно Юрія Котермака називають українським Нострадамусом. Адже свої передбачення про рух планет, точні розрахунки часу місячних затемнень й фаз місяця Юрій Котермак зробив задовго до революційного відкриття в природознавстві – геліоцентричної системи світу Миколи Коперника, на основі теорії якого згодом Йоганном Кеплером були відкриті закони руху планет, а Ісааком Ньютоном – закон всесвітнього тяжіння, а також задовго до представлення вдосконаленого телескопу Галілео Галілеєм, який дозволив спостерігати за віддаленими небесними тілами. Тому наукові напрацювання Юрія Коперника можна вважати феноменальними з точки зору фізики та астрономії. Доповідь доцента Віталія Гольського викликала значний інтерес учасників круглого столу ще й завдяки зробленому ним огляду найважливіших астрономічних відкриттів, космічних досліджень, визначних подій у світі астрономії та цікавих, а іноді й дивовижних, астрономічних фактів. Розкриття доповідачем значення астрономії для сучасного суспільства мало важливе значення й для формування світогляду школярів та студентів, що були присутні на заході.

Завершився круглий стіл жвавим обговоренням представлених доповідей та відповідями на питання учасників.

Зі словом до учасників круглого столу звернувся Ігор Розлуцький, директор бібліотеки Дрогобицького ЗВО, кандидат філологічних наук, доцент. Ігор Миколайович подякував організаторам за інформативний і цікавий захід та ознайомив усіх його учасників з розробленим бібліографічним покажчиком, що стане в нагоді всім шанувальникам спадщини Юрія Дрогобича та може слугувати основою для подальших наукових досліджень його величної постаті.

На завершення зустрічі учасники поділилися позитивними враженнями про неї, обмінялися словами вдячності за можливість збагатитися новими знаннями про видатну постать Юрія Котермака, обговорили шляхи організації таких тематичних заходів у майбутньому. Декан факультету професор Ігор Столярчук подякував присутнім за участь, виявлений інтерес і жваве обговорення, а також побажав учасникам заходу плідної подальшої співпраці, взаємодопомоги та щедрих врожаїв на науковій ниві.