доктор біологічних наук, професор
Контактні засоби зв’язку: o.klymyshyn@dspu.edu.ua, trilobit6@gmail.com
Народився 16 липня 1948 р. у м. Львів
Освіта. Отримав вищу освіту у Львівському державному університеті імені Івана Франка (1966–1971 рр.) на біологічному факультеті за спеціальністю “Біологія. Викладач біології та хімії”. 1976-1979 рр. навчання в стаціонарній аспірантурі Львівського відділення Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР. У 1983 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія, а у 2008 році на спецраді Дніпропетровського національного університету захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія.
Трудова діяльність. Розпочав у 1971 р. на посадах інженера-геоботаніка та молодшого наукового співробітника у геоботанічній експедиції науково-дослідної частини Львівського державного університету ім. І.Я. Франка. З 1975 по 1985 рр. – інженер-еколог та молодший науковий співробітник Львівського відділення Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР. З 1985 по 2020 рр. – працював на посадах вченого секретаря, старшого, провідного та головного наукового співробітника, а також заступника директора з наукової роботи Державного природознавчого музею НАН України у Львові. З 2020 р. працює на посаді професора кафедри екології та географії біолого-природничого факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. За сумісництвом працював на посадах доцента та професора кафедри ботаніки Львівського національного університету імені Івана Франка (2009-2015 рр.) та на посаді провідного наукового співробітника Державного природознавчого музею НАН України (з 2020 р.).
Наукові інтереси. Наукову діяльність розпочав у Студентському науковому товаристві, вивчаючи вік ссавців за шарами цементу зубів. Досліджував екологію хребетних тварин у Кандалакшському заповіднику на Баренцевому та Білому морях, складав геоботанічні карти і вивчав динаміку степової рослинності Центрального Казахстану, проводив багаторічні дослідження екології популяцій рослин, динаміки верхньої межі лісу та сукцесійної трансформації рослинності високогір’я Українських Карпат на біологічному стаціонарі Інституту екології Карпат НАН України, брав участь у наукових експедиціях в Уральських горах, Тянь-Шані, Гірському Криму, Волинському Поліссі, Північному Поділлі, басейні Дністра.
Розвинув та поглибив теоретичні положення В.М. Сукачова, М.А. Голубця, К.А. Малиновського стосовно форм динаміки біогеоценозів, що дало можливість сформулювати поняття елементарної сукцесійної системи, як основної одиниці еволюційних змін біогеоценотичного покриву, а також встановити типи сукцесійних систем (циклоценонів) та сукцесійних комплексів високогір’я Карпат. Розробив теоретичні засади формування екологічних ніш ксилотрофної мікобіоти гірських лісових екосистем. Започаткував новий науковий напрям – “природнича музеологія”.
Автор 133 наукових праць.