Міністерство освіти і науки України
Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка
НАКАЗ
6 вересня 2010 року м. Дрогобич № 357
|
Про затвердження “Положення про організацію
методичної роботи на кафедрах університету” |
Для вдосконалення організації методичної роботи на кафедрах університету та підвищення її ефективності
н а к а з у ю:
1. Затвердити “Положення про організацію методичної роботи на кафедрах університету” (додаток 1).
2. Увести в дію вказане положення з 15.09.2010 року.
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Т. в. о. ректора проф. Ю.Л. Кишакевич
Додаток до наказу
№ 357
від 6 вересня 2010 року
Положення
про організацію методичної роботи на кафедрах університету
1. Загальні положення
Методична робота на кафедрах університету ведеться відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, державних стандартів освіти, “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, “Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка” та інших актів законодавства України та наказів і розпоряджень ректора університету.
Організація методичної роботи здійснюється навчальними і допоміжними підрозділами університету (факультетами ( інститутами) та кафедрами). Контроль за організацією методичної роботи здійснюють навчально-методичний відділ, науково-методичні та наукові ради факультетів (інститутів) і університету.
Основними документами, що визначають організацію методичної роботи, є план роботи кафедри, перспективний план підготовки навчальної та навчально-методичної літератури та індивідуальні плани роботи викладачів
Навчальний процес в університеті здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять в університеті є: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання завдань з їх обговоренням, розв’язання контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язання їх студентами на занятті.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (ІНДЗ, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені навчальними планами та візитками навчальних дисциплін. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.
Практична підготовка студентів університету є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки та освіти і державного управління.
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.
Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні роботи.
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених, для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година; кредит ЕСТS, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.
Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньо- тижневій тривалості 36 годин.
2. Види методичної роботи
Викладачі кафедр укладають індивідуальні плани методичної роботи, виходячи із Переліку основних видів методичної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 450 від 07.08.2002 р.
Основними видами методичної роботи є:
– підготовка конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практик і самостійної роботи студентів;
– підготовка, рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників (для педагогічних працівників);
– розробка навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;
– розробка і підготовка нових лабораторних робіт;
– підготовка комп’ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін;
– складання екзаменаційних білетів; завдань для проведення модульного та підсумкового контролю, завдань для проведення тестового контролю;
– розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо);
– розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання;
– вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу;
– підготовка концертних програм та персональних художніх виставок.
Кафедра може пропонувати інші види методичної роботи, які відображають специфіку підготовки фахівців певних напрямів підготовки (спеціальності).
3. Планування та організація методичної
роботи.
Планування робочого часу викладачів здійснюється на поточний навчальний рік і відображається в індивідуальному плані роботи. Індивідуальний план роботи викладача – основний документ, який визначає організацію праці викладача. Він укладається на навчальний рік і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний план завідувача кафедри затверджує декан факультету (інституту).
Завідувач кафедри організовує методичну роботу викладачів, виходячи із їх можливостей, педагогічного досвіду, їх власних планів з усіх видів наукової, методичної, організаційної та виховної роботи і потреб кафедри. За виконання запланованих видів методичної роботи несе відповідальність викладач та завідувач кафедри, який скеровує та контролює його діяльність.
Завідувач кафедри визначає при виконанні яких видів робіт цей чи інший викладач принесе більше користі, рекомендуючи йому більше уваги приділити методичній чи науковій роботі.
Завідувач кафедри укладає план роботи кафедри, який розглядається і затверджується на її засіданні.
Індивідуальні плани роботи викладачів є основою для формування планів роботи кафедри, зокрема розділу “Методична робота”. Дозволяється будувати планування у зворотньому порядку: спочатку укладається план роботи кафедри, а виходячи з нього – індивідуальні плани роботи викладачів. Не допускається розбіжностей між планом роботи кафедри та індивідуальним планом роботи викладачів.
Підсумки виконання плану роботи кафедри після завершення семестру заслуховуються на засіданні кафедри і висновки про його виконання записуються завідувачем у розділі “Підсумки виконання плану”.
Плануючи методичну роботу викладачів, завідувачі кафедр повинні особливу увагу звертати на навчально-методичне забезпечення навчальних дисциплін відповідно до ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти. Робота над навчально-методичними посібниками має бути завершена, як правило, у квітні поточного року.
Після завершення 1 семестру і навчального року на засіданні кафедри заслуховуються звіти викладачів про виконання індивідуальних планів; звіти у письмовій формі (додаток 1) з підписами викладачів додаються до протоколів кафедр. Звіти повинні містити інформацію про виконання запланованих робіт та окремо про позапланові види робіт.
Зміни планів методичної роботи викладачів, які відбулися впродовж навчального року, затверджуються на засіданні кафедри. Після рішення кафедри ці зміни вносяться до індивідуального плану роботи викладача (Розділ VI. Перелік змін у індивідуальному плані роботи викладача).
4. Облік методичної роботи та контроль за її
виконанням.
Методична, наукова, організаційна і виховна робота викладачів планується у відповідних розділах індивідуального робочого плану на навчальний рік із зазначенням конкретних підсумкових результатів і термінів виконання.
Навчально-методичний посібник, підручник, рекомендований вченою радою університету до друку, не може бути предметом повторного планування на наступний навчальний рік. Робота, пов’язана з тиражуванням посібників, не планується як вид методичної роботи в індивідуальному плані викладача.
Підручники та навчально-методичні посібники вважаються виконаними як рукопис, коли вони рекомендовані до друку вченою радою університету, а як друкована праця – коли вони розтиражовані типографічним способом.
Викладачі, які не виконали за підсумками навчального року певних видів навчальної чи навчально-методичної роботи, запланованої в їх індивідуальних планах, зобов’язані подати ректорові письмові пояснення.
При не виконанні певних видів робіт, запланованих у плані роботи кафедри на навчальний рік, завідувачі таких кафедр зобов’язані подати ректорові письмові пояснення з цього приводу.
Завідувачі кафедр несуть особисту відповідальність за виконання плану роботи кафедри та індивідуальних планів роботи кожного викладача. Невиконання плану роботи кафедри або індивідуального плану роботи викладача є грубим порушенням ст. 45 Правил внутрішнього розпорядку університету і тягне за собою застосування дисциплінарних заходів впливу.
5. Науково-методичне забезпечення навчального
процесу.
Науково-методичне забезпечення включає:
Державні стандарти освіти; Галузеві стандарти вищої освіти;
Навчальні плани;
Навчальні та робочі програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
Програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
Підручники, навчальні посібники, тексти лекцій;
Інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
Індивідуальні навчально-дослідні завдання;
Індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
Контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; комплексні контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня залишкових знань;
Контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
Модульні контрольні роботи для перевірки засвоєння навчального матеріалу, відведеного, відведеного на відповідну модульну атестацію;
Методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, питань, що винесені на самостійне опрацювання, написання курсових робіт і випускових (бакалаврських, дипломних, магістерських) робіт, індивідуальних навчально-дослідних завдань та модульних контрольних робіт;
Навчально-методичний комплекс (навчально-методичне видання на допомогу студентам у вивченні навчальної дисципліни з викладом основного змісту навчальної дисципліни, завдань до різних видів навчальної діяльності студентів та рекомендації щодо її здійснення).
6. Укладання та підготовка до друку навчальних
і навчально-методичних посібників.
Структура, зміст та обсяги підручників, навчальних посібників та навчально-методичних посібників, підготовлених викладачами кафедр повинні відповідати вимогам наказу Міністерства освіти і науки України № 11 від 10.01.2009 р. та наказу ректора університету № 98 від 27.03.2008 р.
Обсяг навчальних підручників (посібників) та навчально-методичних посібників планується, виходячи із кількості годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, і реальним бюджетом часу студента для самостійного вивчення матеріалу: обсяг навчального видання рекомендується визначати за такою формулою:
V n (н. n) = К n (н. n) * 0,14 (Та + Т с.р.с.),
де V n (н. n) – обсяг підручника (навчального посібника), авторських аркушів;
К n (н. n) – коефіцієнт виду видання; для підручника К=1, а для навчального посібника 0,5 ≤ К ≤1; 0,14 (авт. арк. / год.) – коефіцієнт, що враховує продуктивність засвоєння 1 авт. арк. навчальної інформації студентом за одну годину самостійної роботи з літературою, розв’язування задач, прикладів тощо; Та – кількість годин у навчальному плані, відведених на дисципліну для аудиторної роботи студентів; Т с.р.с – кількість годин у навчальному плані, відведених для самостійної роботи студентів.
Викладач, який читає лекції з даної навчальної дисципліни, несе відповідальність за її методичне забезпечення. До укладання і підготовку до друку окремих видів методичного забезпечення він залучає і викладачів, які ведуть семінарські (практичні) і лабораторні заняття з цієї дисципліни.
Кожен викладач кафедри впродовж навчального року (в розрахунку на одну повну ставку) повинен підготувати до друку навчально-методичний посібник, обсягом не менше 2,0 др. арк., відповідно до потреб навчально-методичного забезпечення. Викладачам, яким заплановано в індивідуальному плані великі обсяги наукової роботи, підготовка навчально-методичних посібників може не плануватися.
Завідувачі кафедр подають у січні та червні кожного року у навчально-методичний відділ інформацію про підручники та навчально-методичні посібники, видані (видруковані) викладачами кафедр.
Кафедри укладають перспективні плани підготовки та видання методичної літератури (на п’ять років). Ці плани повинні передбачати підготовку навчально-методичних посібників з дисциплін кафедри з грифом МОН України та грифом вченої ради університету
Усі види навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін рекомендується оновлювати кожні п’ять років. Доповнені, перероблені підручники, навчальні посібники, програми навчальних дисциплін тощо отримують рекомендацію на відповідний гриф у порядку встановленому для первинного їх отримання. Навчальні і навчально-методичні посібники, які не мають грифу вченої ради університету чи грифу Міністерства освіти і науки України до використання в навчальному процесі університету не допускаються.
7. Організація експертизи навчальної
літератури.
Вчена рада університету за поданням науково-методичної ради університету присвоює підручнику (посібнику), навчально-методичному посібнику та програмі навчальної дисципліни гриф “Рекомендовано (затверджено) вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка” або рекомендує Міністерству освіти і науки України до присвоєння одного з його грифів.
Для присвоєння грифу “Рекомендовано вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка” підручник (посібник), навчально-методичний посібник, програма разом з двома рецензіями, однією внутрішньою, другою зовнішньою, розглядається кафедрою, і при позитивній оцінці подається на розгляд науково-методичної ради факультету (інституту) разом з програмою навчальної дисципліни і витягом з ухвали кафедри. Для затвердження програми навчальної дисципліни подається витяг змістових модулів із освітньо-професійної програми напряму підготовки (спеціальності).
Фах рецензентів повинен відповідати предмету рецензованого підручника (посібника), навчально-методичного посібника та програми дисципліни. Рецензенти, як правило, повинні працювати у вищих навчальних закладах або у відповідних наукових установах. Не рекомендується призначати одних і тих же рецензентів для рецензування багатьох посібників чи програм одночасно.
Навчальні посібники з методики викладання фахових предметів та посібники для учителів і учнів повинні рецензуватися вчителями із званнями “Старший учитель”, “Учитель-методист” та почесними званнями.
Підручники (посібники), навчально-методичні посібники та програми навчальних дисциплін після розгляду їх науково-методичною радою факультету (інституту) разом з документами, зазначеними в п.7.2. цього положення та витягом із протоколу засідання науково-методичної ради факультету (інституту) подаються у науково-методичну раду університету для розгляду.
До розгляду науково-методичною радою університету приймаються підручники (посібники), навчально-методичні посібники і програми, написані державною мовою. Підручники (посібники) та навчально-методичні посібники з іноземних мов можуть бути написані відповідними мовами, а їх титульні і другі сторінки виконуються державною мовою.
Право на підняття клопотання перед Міністерством освіти і науки України про присвоєння підручнику (посібнику) та навчально-методичному посібнику одного із його грифів мають лише ті підручники (посібники) та навчально-методичні посібники, які пройшли річну апробацію на кафедрах.
До міністерства освіти і науки України автори підручників (посібників), навчально-методичних посібників та програм подають: лист-клопотання університету, редакційний висновок, витяг із протоколу засідання вченої ради університету, три рецензії фахівців з відповідями авторів на зроблені зауваження, програму навчальної дисципліни, копію навчального плану, відредагований і повністю підготовлений до видання рукопис, відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада).
Науково-педагогічні працівники університету мають право видавати спільні з працівниками інших ВНЗ та наукових установ підручники, програми дисциплін, підготовлені ними відповідно до індивідуальних планів, тільки за рішенням науково-методичної і вченої рад університету.
При обговоренні підручників (посібників), навчально-методичних посібників і програм на кафедрах визначати кафедрального рецензента, який представлятиме цей посібник чи програму. Його рецензія обов’язково додається до протоколу кафедри.
Підручники (посібники), навчально-методичні посібники і програми, підготовлені на гриф МОН України, розглядати на засіданні науково-методичної ради факультету тільки в присутності внутрішнього рецензента, який представлятиме їх, завідувача кафедри і автора (авторів).
8. Структура основних видів посібників.*
На розгляд науково-методичної ради університету приймаються підручники та навчально-методичні посібники, які мають таку структуру:
Підручник
- Зміст (перелік розділів, параграфів);
- Вступ (або передмова);
- Основний текст;
- Питання, тести для самоконтролю;
- Обов’язкові та додаткові задачі, приклади;
- Довідково-інформаційні дані (таблиці, схеми, карти тощо);
- Предметний та іменний покажчик.
Тексти лекцій
- Зміст;
- Вступ;
- Основний текст;
- Питання, тести для самоконтролю;
- Завдання, задачі, приклади;
- Довідково-інформаційні дані (таблиці, схеми, карти тощо);
- Предметний та іменний покажчик.
Методичні матеріали до семінарських занять
- Зміст;
- Вступ;
- Теми семінарських занять;
- Методичні вказівки до кожного семінарського заняття (план, література, короткий концептуальний виклад, методичні поради);
- Предметний та іменний покажчик.
Методичні матеріали до практичних занять
- Зміст;
- Вступ;
- Теми практичних занять;
- Методичні вказівки до проведення кожного заняття (теоретичні відомості, розв’язання типових задач і вправ, задачі і вправи для аудиторної і домашньої роботи);
- Задачі і вправи підвищеної складності;
- Відповіді до нерозв’язаних задач і вправ.
_________________________________________________________________________
* Обсяги усіх видів навчальних посібників розраховуються за формулою представленою у підрозділі __6__
Методичні матеріали до проведення лабораторних занять
- Зміст;
- Вступ;
- Перелік лабораторних робіт;
- Інструкції до проведення лабораторних робіт;
- Зразки оформлення звітів про виконані роботи;
- Довідково-інформаційні дані для проведення лабораторних робіт.
Методичні матеріали до написання курсових робіт з певної дисципліни або циклу дисциплін
- Зміст;
- Вступ (мета, завдання курсової роботи, приблизна тематика; приклади тем тощо);
- Вибір студентом теми курсової роботи;
- Виконання роботи (приклади тем і планів їх розкриття, висновків тощо);
- Вимоги до оформлення роботи та її ілюстративно-графічної частини, картотеки, нотних прикладів, схем, моделей тощо;
- Вимоги до рецензії на курсову роботу;
- Використання курсових робіт у навчальному процесі і професійній діяльності.
Методичні матеріали до написання бакалаврських, дипломних і магістерських робіт
- Зміст;
- Вступ (мета, завдання бакалаврської (дипломної, магістерської) роботи, орієнтовна тематика тощо);
- Вибір теми і підготовка студента до виконання бакалаврської (дипломної, магістерської) роботи;
- Структура бакалаврської (дипломної, магістерської) роботи;
- Виконання бакалаврської (дипломної, магістерської) роботи (постановка проблеми або наукового завдання, короткий огляд літератури з проблеми або завдання, об’єкт дослідження, методи дослідження, отримані результати, їх практична значимість);
- Вимоги до оформлення бакалаврської (дипломної, магістерської) роботи і її додатків;
- Вимоги до рецензії бакалаврської (дипломної, магістерської) роботи;
- Використання бакалаврської (дипломної, магістерських) роботи у навчальному процесі і професійній діяльності;
- Додаток: зразки тем, завдань і планів бакалаврської (дипломної, магістерських) робіт.
Методичні матеріали до проведення практики (вказується вид практики)
- Зміст;
- Вступ;
- Програма практики;
- Завдання і особливості практики;
- Зміст практики;
- Організація і керівництво практики (настановчі наради, перевірка готовності до практики, функціональні обов’язки основних суб’єктів практики, норми проведення занять чи практичних робіт);
- Методичні рекомендації до проведення практики:
а) педагогічної (вимоги до складання конспектів уроків з фаху та методичні поради до їх проведення, схема психолого-педагогічного аналізу уроку з фаху, орієнтовна тематика педагогічних досліджень з фаху та методичні поради до їх проведення; схема вивчення особистості учня (колективу класу) і складання психолого-педагогічної характеристики учня (класу); критерії оцінювання навчальних досліджень учнів з предмету; критерії оцінювання навчальної роботи з фаху; оцінювання виховної роботи, характеристики учня (класу), позакласної роботи з фаху).
б) інших видів практики (чіткі і конкретні рекомендації щодо виконання всіх видів практичних робіт вказаних у змісті практики; методичні рекомендації до складання звіту про практику – схема звіту, основні розділи, послідовність висвітлення матеріалу, дотримання держстандартів і таке інше ; щоденник практиканта, робочий зошит практиканта; різноманітні довідкові матеріали – схеми вивчення, анкети, питальники і таке інше).
- Література на допомогу студенту-практиканту.
Методичні матеріали до самостійної роботи студентів з предмету або окремих розділів
- Зміст;
- Вступ;
- Аудиторні заняття з предмету або розділу (теми лекцій, семінарських, практичних та лабораторних занять);
- Обов’язковий мінімум літературних творів для прочитання, типових задач і вправ, практичних робіт, креслень, розрахунків тощо;
- Календарний план-графік самостійної роботи для вивчення предмету (за тижнями семестру або року);
- Орієнтовна тематика домашніх творів;
- Завдань для модульних контрольних робіт, самоконтролю, тести;
- Методичні поради для підготовки до кожного з практичних і семінарських занять, література до теми, плани практичних і семінарських занять;
- Зразки оформлення контрольної та модульної роботи з предмету;
- Довідково-інформаційні дані (таблиці, схеми, карти тощо);
- Предметний та іменний покажчики.
Навчально-методичний комплекс
- Програма навчальної дисципліни;
- Лекційний курс (стислий виклад);
- Плани та методичні рекомендації до практичних (семінарських) і лабораторних занять;
- Завдання для самостійної роботи студентів та вказівки до їх виконання;
- Зміст та критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання;
- Питання для поточного, модульного контролю (зразки модульних контрольних робіт), тести;
- Завдання для іспиту (заліку) за талоном № 2 і № К;
- Термінологічний словник з навчальної дисципліни (тезаріус);
- Рекомендована література;
- Тематика курсових робіт.